Справа № 127/16958/24
Провадження №11-кп/801/777/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
17 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальне провадження № 12024020020000586, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.03.2024 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_10 зі змінами, обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2025 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, уродженця міста Щучин Гродненської області Республіки Білорусь, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом обставини.
Вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Початок строку покарання ухвалено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_7 зараховано попереднє ув'язнення з 27.03.2024 до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Вирішено питання про заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна та долю речових доказів.
Місцевим судом установлено, що ОСОБА_11 27.03.2024 близько 07 години 00 хвилин перебував неподалік продуктового магазину «Ксюша», розташованого по вулиці Гетьмана Мазепи, 56 у місті Вінниці, де разом із своїм знайомим ОСОБА_12 сидячи за столом вживали алкогольні напої. У цей час за декілька метрів від них стояли четверо невідомих їм раніше чоловіків, серед яких був ОСОБА_7 , які пили каву та розмовляли в тому числі і на тему військових дій.
Вказану розмову почув ОСОБА_13 , після чого підійшов ззаду до ОСОБА_14 з метою поспілкуватись і поклав йому руку на плече.
В цей час у ОСОБА_7 на ґрунті раптово виниклого гніву щодо ОСОБА_11 , який поклав свою руку на його плече, виник злочинний умисел, спрямований на нанесення останньому тяжких тілесних ушкоджень, реалізовуючи який, діючи з прямим умислом, з метою нанесення тілесних ушкоджень останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання їх наслідків, ОСОБА_7 наніс один удар кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_11 , від чого останній втратив рівновагу та впав на спину обличчям до верху. В подальшому ОСОБА_11 було госпіталізовано до реанімаційного відділення Вінницької міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в стані коми.
Відповідно до висновку експерта, за результатами проведення судово-медичної експертизи у ОСОБА_11 під час стаціонарного лікування було виявлено тілесні ушкодження: «Відкрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку переважно в лобній та скроневій долях зліва; епідуральна гематома скроневої області праворуч; травматичний субарахноїдальний крововилив; перелом кісток склепіння та основи черепа - лінійний перелом правої тім'яної та скроневої кісток з розповсюдженням перелому на верхню, нижню та латеральну стінку основної пазухи справа; закритий перелом кісток носа без зміщення; садно в ділянці правого ока".
Вказані ушкодження ОСОБА_11 належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перелом кісток склепіння та основи черепа, являвся небезпечним для життя в момент заподіяння (п.2.1.3. "б" "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 27.03.2024.
Місцевий суд кваліфікував дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, що їх подали.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_10 ставиться питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2025 року в частині кваліфікації дій обвинуваченого через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Просить визнати винуватим ОСОБА_7 за ст. 128 КК України та призначити покарання у виді двох років шести місяців позбавлення волі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що установлені судом фактичні обставини кримінального провадження (показання свідків та досліджений висновок експерта) давали суду підстави дійти висновку те, що визначені висновком експерта тяжкі тілесні ушкодження виникли не внаслідок завдання удару обвинуваченим, натомість утворились внаслідок падіння потерпілого із подальшим ударянням о тверду асфальту поверхню. Такі установлені обставини дають підстави для кваліфікації дій ОСОБА_7 за ст.128 КК України.
У своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить змінити вирок місцевого суду в частині призначення покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
В доводах посилається на те, що місцевий суд не врахував стан його здоров'я, каяття у вчиненому, повне відшкодування заподіяної шкоди, а також думку потерпілого та його представника про можливість призначення покарання, не пов'язаного із позбавленням волі.
В апеляційній скарзі захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про зміну вироку Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2025 року в частині кваліфікації дій обвинуваченого через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, а також в частині призначення покарання через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості. Просить змінити правову кваліфікацію на ст. 128 КК України (необережне тяжке тілесне ушкодження) та призначити обвинуваченому покарання у межах санкції цієї статті звільнивши від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Апеляційна скарга мотивована тим, що сукупність установлених місцевим судом обставин, отриманих внаслідок показань обвинуваченого, свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , дослідження висновку судової медичної експертизи № 302/3345 від 15.05.2024, цілком доведено дії ОСОБА_18 , які вказують саме на необережне заподіяння потерпілому ОСОБА_11 тяжких тілесних ушкоджень.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_6 підтримав доводи апеляційної скарги прокурора у межах внесених змін, просив задовольнити. При цьому частково підтримав апеляційну скаргу захисника, а саме в частині необхідності кваліфікації дій обвинуваченого за менш тяжким кримінальним правопорушенням та заперечував проти звільнення особи від відбування покарання з випробуванням.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи своїх апеляційних скарг з підстав, викладених в них та просили задовольнити. Одночасно також підтримали вимоги зміненої апеляційної скарги прокурора в частині перекваліфікації дій обвинуваченого з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_9 не заперечував проти задоволення апеляційних скарг учасників провадження та зазначив, що під час досудового розслідування та судового розгляду обвинувачений повністю відшкодував завдану шкоду, внаслідок чого потерпілий не має до нього жодних претензій.
Інші учасники (потерпілий) будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду не з'явився, заяв про поважність причин неприбуття до суду не подавав. Такі обставини відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України не перешкоджають проведенню апеляційного розгляду.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, дослідивши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги прокурора зі змінами, обвинуваченого та його захисника підлягають до часткового задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з оскаржуваного вироку, місцевий суд допитавши обвинуваченого ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_11 , свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 та ОСОБА_15 , дослідивши висновок судової медичної експертизи, за наявності обґрунтованих сумнівів у механізмі отримання потерпілим тілесних ушкоджень безпідставно відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про допит експерта для з'ясування спірних питань, зокрема розмежування та з'ясування механізму отримання тяжких тілесних ушкоджень.
З метою усунення неповноти судового розгляду, апеляційним судом за клопотанням сторони захисту відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК України повторно досліджено обставини, встановлені під час кримінального провадження, внаслідок чого суд дійшов наступних висновків.
Із наданих показань обвинуваченого ОСОБА_7 убачається, що він 27.03.2024 року близько 07:00 години перебував біля магазину у місті Вінниці по вулиці Гетьмана Мазепи, де пив каву. За столиком біля магазину сиділи двоє чоловіків, один із яких був одягнутий у військову форму, та випивали спиртні напої. Він з трьома колегами по роботі стояли, пили каву, в цей момент до нього ззаду підійшов чоловік у військовій формі та поклав йому руку на плече. Злякавшись, ОСОБА_7 кулаком правої руки, із розвороту, вдарив цього чоловіка по обличчю, а саме по лівій щоці. Внаслідок чого чоловік впав на землю. Після цього ОСОБА_7 побачив, що до чоловіка, якого він вдарив, підійшов його знайомий та підняв його. Однак, вони двоє не змогли втриматися на ногах та впали. Оскільки вони були п'яні та залишилися лежати на землі, він вважав, що їх здоров'ю нічого не загрожує та вирішив далі поїхати виконувати роботу.
Із показань потерпілого ОСОБА_11 встановлено, що останній не пам'ятає обставин отримання тілесних ушкоджень.
Свідки ОСОБА_16 , ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_15 повідомили, що вони разом з обвинуваченим пили каву. Біля магазину за столиком сиділи двоє чоловіків, один із яких був одягнутий у військову форму, та розпивали алкогольні напої. Чоловік у військовій формі вів себе агресивно, був неврівноваженим, погрожував їм, висловлювався нецензурною лексикою, але на нього уваги він не звертав, оскільки цей чоловік сидів за столиком, розкинувшись на стільці. Попиваючи каву, вони стояли недалеко від чоловіків, які розпивали спиртні напої. До них ззаду підійшов чоловік у військовій формі, сказав їм фразу: «Я вам зараз покажу» та поклав ОСОБА_7 руку на плече. Після цього обвинувачений одразу наніс чоловіку у військовій формі один удар кулаком правої руки по обличчю. Від нанесеного удару потерпілий впав на землю та не вставав. Після цього вони сіли по робочим автомобілям, а до лежачого ОСОБА_11 підійшов його товариш, із яким вони розпивали алкогольні напої.
Свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що він разом із ОСОБА_21 проводили побратима на війну, тому на трьох випили пляшку горілки. Після цього як він залишився із ОСОБА_21 вдвох, близько 07 год. ранку, вирішили випити ще горілки та сіли за столик біля магазину, який знаходиться по вул. Чехова у м. Вінниці. Після випитої пляшки горілки, вони помітили, як біля них стоять троє чоловіків та розмовляють про ЗСУ. ОСОБА_13 підійшов до обвинуваченого із лівої сторони ззаду, взяв рукою за плече, на що ОСОБА_7 із розвороту наніс потерпілому один удар кулаком в область обличчя. Від чого ОСОБА_13 впав на землю та втратив свідомість. Він підбіг одразу до ОСОБА_22 , намагався його привести до тями але побачив, що із його вух тече кров та попросив продавця магазину викликати швидку допомогу.
Таким чином із показань обвинуваченого та свідків установлено, що під час конфлікту ОСОБА_7 наніс один удар потерпілому ОСОБА_11 в обличчя, внаслідок чого останній впав на землю.
Такі показання обвинуваченого та усіх без винятку свідків дозволяють дійти висновку про отримання потерпілим тілесних ушкоджень як під час нанесення одного удару в обличчя обвинуваченим, так і під час падіння та ударяння об тверду поверхню.
Із повторно дослідженого під час апеляційного розгляду висновку експерта № 302/335 від 15.05.2024 року установлено, що потерпілого ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження: "Відкрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку переважно в лобній та скроневій долях зліва; епідуральна гематома скроневої області праворуч; травматичний субарахноїдальний крововилив; перелом кісток склепіння та основи черепа - лінійний перелом правої тім'яної та скроневої кісток з розповсюдженням перелому на верхню, нижню та латеральну стінку основної пазухи справа; закритий перелом кісток носа без зміщення; садно в ділянці правого ока". Вказані ушкодження у ОСОБА_11 належать до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки перелом кісток склепіння та основи черепа, являвся небезпечним для життя в момент заподіяння (п.2.1.3. "б" "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995р.), виникли від травматичної дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний в постанові про призначення експертизи - 27.03.2024. Характер та локалізація тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 допускають можливість їх утворення за будь-якого положення ОСОБА_11 при доступності контакту травмуючого предмета з відповідними ділянками голови, свідчать про дві травматичні дії, за механізмом - удар та співударяння, тупого твердого предмета (предметів) з достатньою силою, що не виключає можливості виникнення за умов, вказаних в матеріалах провадження, тобто могли утворитись від удару кулаком в обличчя з послідуючим падінням з положення стоячи та співударянням головою об тверду поверхню.
Допитана апеляційним судом експерт ОСОБА_23 надала роз'яснення щодо свого висновку № 302/335 від 15.05.2024 та пояснила, що експертом було установлено два види тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_11 :
-відкрита черепно-мозкова травма - забій головного мозку переважно в лобній та скроневій долях зліва; епідуральна гематома скроневої області праворуч; травматичний субарахноїдальний крововилив; перелом кісток склепіння та основи черепа - лінійний перелом правої тім'яної та скроневої кісток з розповсюдженням перелому на верхню, нижню та латеральну стінку основної пазухи справа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень;
-закритий перелом кісток носа без зміщення; садно в ділянці правого ока, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
При цьому внаслідок вивчення наданих органом досудового розслідування матеріалів кримінального провадження та виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень слід дійти висновку про наступний механізм їх заподіяння - внаслідок тримання удару в обличчя потерпілому було заподіяно легкі тілесні ушкодження у виді закритого перелому кісток носа без зміщення та садна в ділянці правого ока, після чого внаслідок падіння та співударяння об тверду поверхню отримано тяжкі тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-мозкова травми - забою головного мозку переважно в лобній та скроневій долях зліва; епідуральної гематоми скроневої області праворуч; травматичного субарахноїдального крововиливу; перелому кісток склепіння та основи черепа - лінійного перелому правої тім'яної та скроневої кісток з розповсюдженням перелому на верхню, нижню та латеральну стінку основної пазухи справа.
За нормативним визначенням умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121 ККУ) з об'єктивної сторони характеризується дією або бездіяльністю у вигляді протиправного посягання на здоров'я іншої людини, наслідками у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень та причинним зв'язком між указаними діяннями та наслідками, а із суб'єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює що може заподіяти тяжкої шкоди здоров'ю потерпілого, передбачає такі наслідки і бажає або свідомо допускає їх настання (ст. 24 ККУ).
Натомість кримінальне правопорушення, передбачене ст. 128 КК України (необережне тяжке тілесне ушкодження) характеризується аналогічними елементами об'єктивної сторони, проте за суб'єктивною ознакою проявляється у необережній формі вини у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості (ст. 25 ККУ).
У цьому ж провадженні під час повторно з'ясованих апеляційним судом фактичних обставин кримінального провадження установлено, що обвинувачений ОСОБА_7 з метою заподіяння тілесних ушкоджень умисно наніс потерпілому ОСОБА_11 один удар в область обличчя завдавши легкі тілесні ушкодження. Натомість тяжкі тілесні ушкодження потерпілого у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа отримані останнім внаслідок падіння з висоти власного зросту з послідуючим співударянням об тверду поверхню. Такі фактичні обставини вказують на те, що ОСОБА_7 не передбачав зазначені наслідки, хоча з урахуванням стану потерпілого, який перебував у нетверезому стані, міг їх передбачити, чим допустив протиправну небдалість.
За таких обставин дії ОСОБА_7 необхідно кваліфікувати за ст. 128 КК України як необережне тяжке тілесне ушкодження.
Висновки щодо покарання.
Санкцією ст. 128 КК України передбачено можливість призначення покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Прокурор у своїй апеляційній скарзі наполягає на призначенні найбільш суворого виду покарання та у максимальному розмірі, установленому санкцією статті.
Сторона захисту просить призначити покарання у межах санкції статті та звільнити від його відбування з випробуванням.
Суд виходить з того, що відповідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 52 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Системний аналіз зазначених положень Особливої частини закону про кримінальну відповідальність дає підстави виснувати, що кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести, та з іншої сторони такі заходи примусу мають бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.
Установлено, що ОСОБА_7 раніше не судимий, вчинив необережне нетяжке кримінальне правопорушення проти здоров'я особи, не працює, одружений, на психіатричному обліку не перебуває, у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, на психічні розлади не страждав, в теперішній час ОСОБА_7 на психічні розлади не страждає, за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 суд визнає відшкодування шкоди потерпілому, що підтверджено позицією представника потерпілого в судовому засіданні. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7 судом не встановлено.
Такі дані про обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності із особою обвинуваченого дають підстави дійти висновку про необхідність призначення ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції статті закону про кримінальну відповідальність, проте не у максимальному розмірі.
Сукупність вищенаведених обставин відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 407, п. 2 ч. 1 ст. 408, п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставою для зміни судового рішення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_10 задовольнити частково.
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 20 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 12024020020000586, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань 27.03.2024 по обвинуваченню ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України змінити в частині кваліфікації дій обвинуваченого через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність.
Визнати винуватим ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 128 КК України та призначити покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до суду касаційної інстанції (Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду) протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той самий строк з моменту вручення копії ухвали.
Відповідно до ч. 4 ст. 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: