Справа № 3/593/363/2025
Бережанський районний суд Тернопільської області
"15" вересня 2025 р.
Суддя Бережанського районного суду Тернопільської області Німко Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №1 (м.Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , -
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №618584 від 26 червня 2025 року вбачається, що «26 червня 2025 о 10 год. 55 хв. на автодорозі М-30 Стрий-Ізварене 100 км+300 м гр. ОСОБА_1 здійснив провадження господарської діяльності на таксі на транспортному засобі Renault Laguna 3187 ВТ) без державної реєстрації як ФОП, без отримання ліцензії на даний вид діяльності відповідно до ЗУ «Про автомобільний транспорт», ЗУ «Про ліцензування виду транспортної діяльності».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, подав клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ним здійснювалась систематична діяльність із надання послуг з перевезення пасажирів, такі послуги мали цінову визначеність та ним одержувались, як прибуток від такої діяльності. Відтак, вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Взявши до уваги подане клопотання ОСОБА_1 , дослідивши та перевіривши докази надані по справі на їх належність, допустимість й достатність у їх логічному взаємозв'язку, суд прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Приписами ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
Диспозицією ч.1 ст.164 КУпАП передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов'язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Об'єктивна сторона цього правопорушення характеризується діями, спрямованими на провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності. В свою чергу, під визначенням господарської діяльності, розуміється будь-яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Частиною 2 статті 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.
Згідно зі статтею 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підприємництво», підприємництво це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.
Таким чином, поняття «підприємницька діяльність» («підприємництво») є складовою ширшого за обсягом поняття «господарська діяльність».
З метою визначення складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, необхідно встановити всі характеризуючі ознаки підприємницької діяльності, основними з яких є: самостійність, ініціативність та систематичність.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» передбачено, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб'єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов'язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.
Отже, необхідною ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів. Разове вчинення зазначеної дії не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №618584 від 26 червня 2025 року, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, вбачається, що останній здійснив провадження господарської діяльності без державної реєстрації як ФОП, без отримання ліцензії.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази, які б підтверджували систематичність, а саме більше трьох разів протягом року, провадження ОСОБА_1 господарської діяльності без реєстрації фізичною особою підприємцем, одержання ліцензії або відповідного дозвільного документу.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП, також не підтверджує вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні вказаного правопорушення, оскільки інші докази на підтвердження викладених фактів в матеріалах справи відсутні, а за відсутності будь-яких інших доказів, передбачених ст. 251 КУпАП, вина особи не може встановлюватися тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За змістом ст. ст. 279, 280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього ж Кодексу.
У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.
Склад правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, в зв'язку з чим вважаю за можливе до цих правовідносин застосувати ст.247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП у зв?язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32 1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд Тернопільської області.
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Н.П.Німко