Справа №519/1841/25 3/519/342/25
17.09.2025 року м.Південне
Суддя Південного міського суду Одеської області Барановська З.І., розглянувши матеріали, які надійшли від ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, учасника бойових дій,
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
місце роботи, посада: не працює,
за ч.1 ст.130 КУпАП,
09.08.2025 о 21:30 год. в м. Південне Одеської області, по вул. Новобілярська, 26, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Land Rover, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння обличчя та очей, запах алкоголю з порожнини роту. Від проходження медичного огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі в установленому законом порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
По цьому факту був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №417837 від 09.08.2025 у відношенні ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надавши до суду заяву, згідно якої просить розглянути справу без його участі, свою вину визнає в повному обсязі.
В судовому засіданні захисник Механошина С.М. просив закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Під час розгляду, суддя враховує практику Європейського суду, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008).
Крім того, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушення ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005).
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом та в порушення п.2.5 ПДР, відмовився від проходження огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина правопорушника підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом події, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , заявою ОСОБА_1 про визнання вини в скоєні правопорушення та матеріалами адміністративної справи.
Суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Так, вказана відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст.40 Закону України "По національну поліцію".
Відповідно до п.1 та абз.6, 8 ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1-2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель. Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.
Норми законодавства про адміністративні правопорушення (КУпАП) не містять вимог щодо порядку фіксації факту керування порушником транспортними засобами або наслідків відхилення від вимог внутрішньовідомчих інструкцій, а тому ця обставина має доводитись за загальними вимогами щодо доказів (стаття 251 КУпАП).
Таким чином, відеозапис, який приєднаний до протоколу про адміністративне правопорушення у справі, сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації, тому відеозапис є належним та допустимим доказом.
Посилання захисника, що ОСОБА_1 не ознайомлений з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, спростовуються матеріали справи, так як копії даних документів правопорушником були отриманні.
Інші доводи захисника Механошина С.М., з урахуванням конкретних обставин справи, не спростовують доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином ОСОБА_1 необхідно визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .
Відповідно до положень п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Суд вважає, що ОСОБА_1 не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в суді, так як дана справа не пов'язана з порушенням його прав, як учасника бойових дій та не є такою, що будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту його як учасника бойових дій.
Отже, відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.130 ч.1, 283-284 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом 10-ти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуть до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 цього Кодексу до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.307, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, дана постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується з правопорушника подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові.
Суддя Південного міського суду
Одеської області З.І. Барановська