Справа № 517/925/25
Провадження № 1-кп/517/74/2025
17 вересня 2025 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт з доданими до нього матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено 29 серпня 2025 року за № 12025168390000061 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із базовою загальною середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
28.08.2025, приблизно о 14 год 30 хв, ОСОБА_2 , знаходячись в центрі с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області, біля магазину «Нептун», де в цей час знаходився громадянин ОСОБА_3 , та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 .
У подальшому, ОСОБА_2 знаходячись за адресою: с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області, біля магазину «Нептун», реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_3 та наніс йому один удар кулаком лівої руки по обличчю від чого останній почав втікати, але ОСОБА_2 наздогнав останнього та повалив на землю.
Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4 , у вигляді садна на внутрішній поверхні слизової оболонки нижньої губи посередині, на передньо-зовнішній поверхні лівого колінного суглобу, на передньо-зовнішній поверхні лівої гомілки в нижній третині, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Крім того, 28.08.2025, приблизно о 14 год 31 хв, ОСОБА_2 , знаходячись в центрі с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області біля магазину «Нептун», де в цей час знаходилась громадянка ОСОБА_5 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
У подальшому, ОСОБА_2 знаходячись за адресою: с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області, біля магазину Нептун», реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_5 та наніс їй один удар долонею лівої руки по обличчю від чого остання не втримавши рівновагу впала на землю, після чого самостійно піднялась. У подальшому, ОСОБА_2 наблизився до останньої та наніс ще один удар долонею лівої руки в область обличчя.
Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_5 , у вигляді синця на шкірі перенісся посередині, на зовнішній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Також, 28.08.2025, приблизно о 14 год 32 хв, ОСОБА_2 , знаходячись в центрі с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області біля магазину «Нептун», де в цей час знаходилась громадянка ОСОБА_6 та на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, у ОСОБА_2 виник умисел, спрямований на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 .
У подальшому, ОСОБА_2 знаходячись за адресою: с. Перехрестове Роздільнянського району Одеської області, біля магазину «Нептун», реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_2 наблизився до ОСОБА_6 , схопив її за волосся та повалив на землю.
Вказаними діями ОСОБА_2 спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_6 , у вигляді садна на передній поверхні правого та лівого колінного суглобу, які відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Частиною 2 ст. 12 КК України встановлено, що кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Ураховуючи, що санкцією ч.1 ст.125 КК передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі до п'ятдесяти (тобто не більше трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі, то кримінальне правопорушення за ч.1 ст.125 КК є кримінальним проступком.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_7 ураховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, а потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 не заперечують проти такого розгляду, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просять розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта додана письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника ОСОБА_8 та письмові заяви потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , якими вони погодилися із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлені з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та надали згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, обвинувачений ОСОБА_2 також беззаперечно визнав свою винуватість по всіх епізодах у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість за ч. 1 ст. 125 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінального проступку, способу його вчинення. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.
Із заяв потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 судом встановлено, що останні не оспорюють встановлені органом досудового розслідування обставини.
Ураховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений, його захисник та потерпілі не оспорюють всі встановлені обставинами кримінального проступку зазначені в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст.ст. 381-382 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КПК України, суд у п'ятиденний строк з дня отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку, а в разі затримання особи у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно вивчає його та додані до нього матеріали і ухвалює вирок. А відповідно ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_2 покарання суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до довідки лікаря-психіатра Захарівської багатопрофільної лікарні від 04.09.2025 ОСОБА_2 на обліку у вказаному закладі не перебуває.
Згідно довідки Захарівської багатопрофільної лікарні від 04.09.2025 ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває.
З характеристики наданої за місцем проживання обвинуваченого № 157 від 02.09.2025 убачається, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . За час проживання до старостинського округу жодної інформації стосовно поведінки ОСОБА_2 не надходило.
З вимоги про судимість ГУНП в Одеській області від 03.09.2023 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , копії вироку Фрунзівського районного суду Одеської області від 03.04.2025 та копії квитанції № 89 від 07.04.2025 про сплату штрафу вбачається, що обвинувачений раніше в силу ст.89 КК України не судимий.
Також, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке в силу положень ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості, дані про особу обвинуваченого, за даними наявної документації на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває.
Суд приймає до уваги, що обвинувачений вину визнав, розкаявся та оцінює зазначене як обставину, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшує покарання у виді щирого каяття.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_2 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК України підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК України суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.
З урахуванням наведеного, особи обвинуваченого, конкретних обставин справи, а саме вчинення проступку щодо декількох осіб, доказів систематичності дій обвинуваченого, суд вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді громадських робіт, оскільки вказане покарання визнано судом достатнім для досягнення мети покарання, визначеної ст. 50 КК України, щодо запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим.
При цьому суд ураховує те, що призначення покарання, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу є недоцільним, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працює, а також з урахуванням особи обвинуваченого та з огляду на обставини вчинення кримінального проступку не є достатнім видом покарання. Інший вид покарання у виді виправних робіт до обвинуваченого також не може бути застосований судом, оскільки ОСОБА_2 офіційно не працює.
Цивільний позов не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Запобіжний захід у вказаному кримінальному провадженні щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. 125 КК України, ст.ст. 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.125 КК України у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Захарівський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя