Справа № 523/13600/25
Номер провадження № 2/521/6905/25
17 вересня 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд у складі:
головуючого судді - Ганошенка С.А.,
за участі секретаря судового засідання - Присяжнюка О.М.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач 10.07.2025 року звернувся до Пересипського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою судді Пересипського районного суду м. Одеси від 01.08.2025 року справу направлено за підсудністю до Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 26.08.2025 року визначено головуючого суддю у справі Ганошенка С.А., якому справа надійшла 27.08.2025 року.
Ухвалою судді від 27.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 05.05.2018 року, шлюб був зареєстрований у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 740 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.05.2018 року. Від спільного шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час сімейного життя з'ясувалося, що вони з відповідачкою мають різні погляди на життя, стосунки погіршилися, сторони проживають окремо, спроб з обох сторін для збереження шлюбу не було, сім'я розпалася та існує формально, спільне господарство не ведуть. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. У зв'язку з зазначеним, позивач змушений був звернутися до суду з відповідним позовом. Спору відносно дитини між сторонами немає.
В судове засідання 17.09.2025 року сторони не з'явились, про день та час слухання справи повідомлялись належним чином та своєчасно, про що свідчать довідки про доставку смс-повідомлення та електронних листів. Позивач просивла суд розглядати справу за його відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягав, про що зазначив у позовній заяві.
28.08.2025 року через канцелярію суду відповідачка ОСОБА_2 подала заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за її відсутності, просила шлюб розірвати.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
05 травня 2018 року, шлюб був зареєстрований у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 740 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.05.2018 року.
Від спільного шлюбу мають дочку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 5207 від 12.11.2019 року.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Сторони проживають окремо, не підтримують шлюбних відносин, сумісного господарства не ведуть. Подружнє життя сторін не склалося, про що зазначено у позовній заяві.
Відповідно до вищезазначеного суд вважає, що майнового спору між сторонами немає, примирення між сторонами неможливе.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивача на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
З урахуванням викладеного, оцінивши шлюбні взаємовідносини сторін, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, позивач наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 Сімейного Кодексу України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в порядку ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність такого стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 1-12, 13, 76-80, 81, 89, 210, ст. ст. 223, 247, 258, 263-265, 268, 273, 275, 354, ЦПК України; ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 травня 2018 року у Малиновському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що складено відповідний актовий запис № 740 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.05.2018 року - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Відповідно ч. 2 ст. 115 Сімейного кодексу України, копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено 17.09.2025 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО