Справа № 442/7076/25
Провадження № 2-а/442/75/2025
"17" вересня 2025 р. м. Дрогобич
Головуюча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Курус Р.І., вирішуючи питання відкриття провадження за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ), від імені якого діє адвокат Федоренко Ольга Павлівна (адреса - АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса - АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
16.09.2025 ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Федоренко О.П. подав позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якій просить скасувати постанову б/н від 29.10.2024 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, закривши провадженням адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 3 с. 210-1 КУпАП. Також просить стягнути на його користь понесені судові витрати пов'язані і сплатою судового збору та правничу допомогу.
Під час вирішення питання про відкриття провадження встановлено наступне.
Частиною 1 ст. 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 оскаржує постанову від 29.10.2024 та просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з даним позовом та поновити такий.
Проте, у позовній заяві зазначає суперечливі факти, зокрема, що оскаржуваної постанови він не отримував і така винесена у його відсутності і при цьому вказує, що при винесенні зазначеної постанови був порушений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Копію оскаржуваної постанови позивач отримав лише 10.09.2025, після відкриття державним виконавцем Бориславського ВДВС у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції виконавчого провадження, про існування цієї постанови йому стало відомо виключно із за стосунку "Дія".
Інших обставин щодо дати отримання такої постанови позивачем у позові не наведено.
Беручи до уваги наведене, вважаю, що зазначені в позові причини пропуску звернення до суду з даним позовом, є неповажними, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
За змістом ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Враховуючи те, що спірні правовідносини виникли з приводу оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, до таких застосовуються спеціальні строки звернення до суду передбачені ч. 2 ст. 286 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи наведене, суд вважає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити дату ухвалення спірної постанови, а також час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом десяти днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Із копії постанови про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 б/н, складеного уповноваженою особою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , вбачається, що на розгляд справи про адміністративне правопорушення військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Заяви чи клопотання про перенесення розгляду справи не надходило. За таких обставин, оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Таким чином, не з'явившись на розгляд справи про адміністративне правопорушення, незважаючи на обізнаність про час та місце розгляду справи, позивач свідомо відмовився від свого права бути присутнім при розгляді справи та довідатись про результат такого розгляду у день винесення постанови.
При цьому в подальшому не вчиняв жодних дій, які би були направлені на з'ясування долі протоколу про адміністративне правопорушення аж до моменту відкриття виконавчого провадження.
Поряд з цим враховую, що винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення передує складення протоколу про адміністративне правопорушення, який, відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, складається, зокрема, у присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Жодних обґрунтувань щодо присутності ОСОБА_1 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, за наслідками розгляду якого було винесено оскаржувати постанову, позовна заява не містить.
В той же час, як зазначено вище, позивач вказує, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 10.09.2025 після відкриття виконавчого провадження, а про існування цієї постанови йому стало відомо виключно із за стосунку "Дія". Однак, позивачем не обґрунтовано неможливості ознайомитись із вказаною постановою в застосунку "Дія" після її винесення чи отримати, зважаючи на обізнаність про дату розгляду справи, про що зазначено в оскаржуваній постанові, особисто в ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а не з дня її отримання.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
При цьому, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами процесуальних дій, та підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали усунути зазначені недоліки в оформленні позовної заяви, у тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Наголошую, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя з огляду на усталену практику Європейського суду з прав людини. Встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та підстав прийняття заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Разом з тим, враховую правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2019 (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 122, 123, 160, 169, 256, 293 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 ), від імені якого діє адвокат Федоренко Ольга Павлівна (адреса - АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса - АДРЕСА_3 ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, в тому числі звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення строку.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Курус Р.І.