Справа № 496/3654/25
Провадження № 3/496/2287/25
08 вересня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши в залі суду міста Біляївка матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До Біляївського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 334538 від 18.05.2025 року відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 18.05.2025 року о 19:47 годині дорога Київ - Одеса БП -17, водій ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи автомобілем «TESLA MODEL», державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме на нагрудний персональний відеореєстратор номер 8, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує ТЗ від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП
17.07.2025 року на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення судового засідання з метою ознайомлення з матеріалами справи та отриманням копії відеозапису. Заяву було задоволено.
Судом було встановлено, що в матеріалах справи наявні 3 диски з відеозаписами, однак при ознайомлені ОСОБА_1 та наданні копії відеозапису було встановлено відсутність будь-якого запису на доданих двох СД-дисках.
17.07.2025 року Біляївським районним судом Одеської області було направлено лист до ВП №2 Одеського районного управління № 2 ГУНП в Одеській області про витребування відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 334538, складеного відносно ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки наявне в справі відео надано не в повному обсязі.
29.08.2025 року на адресу суду від ВП №2 Одеського районного управління № 2 ГУНП в Одеській області надійшов лист з додатками в якому зазначено, що надають повторно відеозапис стосовно адміністративного правопорушення, яке мало місце 18.05.2025 року за адресою а/д Київ - Одеса, блок пост 17 відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання 08.09.2025 року ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотань не надав.
З врахуванням того, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 за наявними у справі письмовими доказами.
Суд, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали, надавши їм належну і всебічну правову оцінку, як окремо кожного доказу, так і у сукупності, дійшов до наступного.
Згідно з ст. 251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до протоколу серії ЕПР 1 № 334538 від 18.05.2025 року додано: направлення на огляд до медичного закладу від 18.05.2025; довідку у якій зазначено, що згідно обліків НПУ бази ІТС ІПНП ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 18.05.2025 за ознаками ст. 130 КУпАП до адміністративної відповідальності не притягувався. Згідно бази даних ІПНП «Цунамі» «Посвідчення водія», на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія видавалися та наразі вилучені працівниками поліції; 3 диски на одному із них містяться відеофайли, на яких зафіксований факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або ж найближчому медичному закладі, згода ОСОБА_1 на огляд.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, в даній категорії справ в межах обставин цієї справи має бути доведено, що особа: 1) керувала транспортним засобом; 2) перебувала в стані алкогольного сп'яніння або ж відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проаналізувавши надані працівниками поліції докази, зокрема відеозаписи, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння. На відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано, спілкування поліцейського з ОСОБА_1 . Через нетривалий проміжок часу працівником поліції ОСОБА_1 було запропоновано перепаркувати свій транспортний засіб, що останній і зробив. Потім було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки від нього відчутний запах алкоголю, на що ОСОБА_1 надав свою згоду пройти огляд в медичному закладі. Далі на відеозаписі зафіксовано, як співробітники поліції на службовому автомобілі разом із ОСОБА_1 прослідували та прибули до медичного закладу і знову у останнього запитали чи згоден він проходити огляд на визначення ступню алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 зазначив, що пройде огляд оскільки він не перебуває у стані алкогольного сп'яніння. На вході до медичного закладу відеозапис закінчився.
Суд звертає увагу, що за результатами перегляду наданих відеоматеріалів не встановлено достатніх доказів, які б свідчили про факт відмови особи від проходження огляду на стан сп'яніння, як того вимагає частина 1 статті 130 КУпАП, а навпаки, відеофіксація показує, що особа виявила готовність пройти огляд.
Таким чином, під час дослідження відеозапису наданого працівниками поліції, суд позбавлений можливості повністю відтворити події, що мали місце 18.05.2025 та встановити всі об'єктивні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Дії працівників поліції не в повній мірі відповідають вимогам ст. 266 КУпАП, не узгоджуються з завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, яким є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, носять формальний характер, направлений на складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд вважає викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334538 обставини вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідно до яких він відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння такими, що не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та не доведена «по розумним сумнівом».
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 334538 від 18.05.2025 не може бути визнаний єдиним належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про відмову останнього від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров'я.
Встановлені судом обставини свідчать про недоведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП України.
При ухваленні судового рішення суд враховує практику Європейського Суду з прав людини, яка згідно статті 17 Закону України «Про виконання та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року застосовується як джерело права.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною.
За загальним правилом склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).
Відтак відсутність будь-якої з названих ознак виключає наявність складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення докази в їх сукупності, вбачається, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП
Стаття 247 КУпАП передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст.130 КУпАП, а відтак, провадження по справі відносно нього підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 3, 8, 9, 57 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 130, 247, 251, 252, 266, 284, 294 КпАП України, суд -
Закрити провадження в справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.П. Портна