Березівський районний суд Одеської області
17.09.2025
Справа № 494/1328/25
Провадження № 1-кп/494/115/25
Іменем України
17.09.2025 р. Березівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 06 квітня 2025 року за №12025162260000206 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України
05 квітня 2025 року приблизно о 22 годин 00 хвилин на території веранди домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 вживав алкогольні напої з ОСОБА_8 , де у них почався словесний конфлікт.
У ході суперечки, з мотивів раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 .
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на протиправне заподіяння смерті останньому, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, ОСОБА_4 у стані алкогольного сп'яніння схопив правою рукою кухонних ніж, встав на відстані витягнутої руки та у присутності дитини - ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_2 наніс один удар лезом ножа у передню частину шиї ОСОБА_8 .
Таким чином, ОСОБА_4 умисно та протиправно спричинив потерпілому одну колото-різану рану шиї з пошкодженням декількох кровоносних судин на рівні нижньої третини шиї - праву загальну сонну артерію та внутрішню яремну вену, що потягло за собою крововилив у м'які тканини шиї і в праву плевральну порожнину, внаслідок чого на місці події протягом короткого проміжку часу настала смерть ОСОБА_8 .
Відтак протиправний вплив ОСОБА_10 - спричинене тілесне ушкодження у вигляді колото-різаної рани шиї з пошкодженням декількох кровоносних судин, що потягло за собою масивну крововтрату знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку зі смертю ОСОБА_8 .
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Потерпіла ОСОБА_6 , мати потерпілого ОСОБА_8 до початку розгляду справи по суті подала до суду цивільний позов, в якому просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 500 000 грн. моральної шкоди, отриманої внаслідок кримінального правопорушення та 21984 грн. на відшкодування матеріальної шкоди. Позов мотивувала тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого помер її син ОСОБА_8 . Її сім'я у зв'язку з цим зазнала непоправимої втрати, яку коштами оцінити складно, а саме: неповнолітні діти втратили батька, вона - сина. Смерть ОСОБА_8 порушила звичний уклад життя її родини, завдала сильного душевного болю, який з часом посилюється. Вважає необхідним врахувати тяжкі наслідки від смерті сина для неї та сім'ї в цілому, ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, вік потерпілого, тому на її думку необхідним і достатнім буде стягнути з обвинуваченого 500 000 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю. Цивільний позов, пред'явлений потерпілою визнав в повному обсязі.
Також надав покази, що 05 квітня 2025 року за адресою: АДРЕСА_2 вживав алкогольні напої з ОСОБА_8 . Обоє були у стані алкогольного сп'яніння. В подальшому потерпілий почав його виганяти, відбулась конфліктна ситуація, почалась сврака, потерпілий його штовхнув. В подальшому обвинувачений побачив на столі ніж, взяв його правою рукою та завдав один удар в горло потерпілого. Потерпілий впав на землю, обвинувачений ствердив, що перелякався витягнув ніж та втік. Також ОСОБА_4 повідомив, що свідком цього всього був неповнолітній його син. Ніж викинув в кущі біля будинку. Про скоєне жалкує, щиро розкаявся, неодноразово просив вибачення у потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні.
Крім того, обвинувачений в судовому засіданні просив розгляд справи проводити в порядку ч.3 ст.349 КПК України. При цьому ствердив, що правильно зрозумів зміст фактичних обставин кримінального провадження і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються. Пояснення ОСОБА_10 не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні цивільний позов підтримала в повному обсязі з підстав, які в ньому зазначені, просила його задовольнити, із запропонованим прокурором строком покаранням обвинуваченому не погодилась, щодо розгляду справи на підставі ч.3 ст.349 КПК України не заперечувала.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд врахувати повне визнання вини її підзахисним, його щире каяття та повне визнання цивільного позову. Враховуючи повне визнання вини його підзахисним та не оспорювання стороною захисту фактичних обставин інкримінованого кримінального правопорушення, вважала можливим розгляд даного кримінального провадження провести на підставі ч.3 ст.349 КПК України.
В постанові Об'єднаної Палати ККС ВС від 16 вересня 2024 року у справі № 444/870/22 Верховний Суд зазначив, що суд у конкретному кримінальному провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, у тому числі, у разі часткового заперечення винуватості особи у вчиненні окремого кримінального правопорушення в сукупності кримінальних правопорушень, яке має окрему кваліфікацію, або є окремим епізодом кримінального правопорушення, чи невизнання цивільного позову, та у такому випадку щодо цих оспорюваних обставин провести судовий розгляд у загальному порядку, дослідивши докази, які підтверджують або спростовують ці обставини. Такий порядок розгляду кримінального провадження не звільняє суд від обов'язку встановити обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.
Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового провадження, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини кримінального провадження в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого, встановивши всі обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні, визначені в ч. 1 ст. 91 КПК.
Вирішуючи питання про наявність умислу у ОСОБА_4 на вчинення кримінального правопорушення за ст. 115 ч. 1 КК України, тобто умисного вбивства суд виходив із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема врахував, спосіб нанесення ушкодження, знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, характер і локалізацію поранення, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 07.02.2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК України, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину) за ст. 115 ч. 1 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні повністю.
Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд керується вимогами ст.ст.65-67 КК України та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Зокрема, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину; дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий. Також суд враховує особу обвинуваченого, який на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога, згідно наданих довідок, - не перебуває, його негативну характеристику за місцем проживання.
Обставиною, що відповідно до ст.66 КК України, пом'якшує покарання обвинуваченому є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставини, що відповідно до ст.67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченому є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального правопорушення у присутності дитини.
Враховуючи всі обставини справи в їх сукупності, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого ОСОБА_4 до вчиненого, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, що є обставинами, які пом'якшують покарання, а також обставини, які обтяжують покарання, що зазначені вище, суд, вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання, наближене до мінімальної межі в межах санкції частини та статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі. На думку суду, саме такий розмір покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого ним кримінального правопорушення і наслідками, які настали в результаті його вчинення.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили. Строк відбування покарання слід рахувати з 06.04.2025 року, тобто із дня затримання, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнаний обвинуваченим в повному обсязі, є обґрунтованим і підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з положень ст.ст.1166, 1167, 1168 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини та з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено особу, протиправними діями якої потерпілій була завдана шкода і доведено розмір такої шкоди.
Таким чином, з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_6 слід стягнути 21984 грн. матеріальної шкоди та 500 000 грн. моральної шкоди.
Долю речовий доказів вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Судові витрати стягнути з обвинуваченого на користь держави в розмірі 23176, 40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення - затримання з 06.04.2025 по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком законної сили.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів у розмірі 23176,40 гривень.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 21984 гривні та моральну шкоду в розмірі 500 000 гривень.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 08.04.2025 року, на ковдру сірого кольору з речовиною бурого кольору; рушник в зелено-білу клітку; ніж кухонний з світло-зеленою рукояткою, на якому виявлено речовину бурого кольору; ніж кухонний з надписом на лезі «Priority Chef»; чашку; тарілку синьо-білого кольору та виделку; тарілку рожево-білого кольору; два кухонних ножі з кімнати №1; мобільний телефон марки «Motorola» моделі «XT2345-3 TYPE MC 403» в чохлі-накладці коричневого кольору, куртку чорного кольору; спортивну кофту з капюшоном темно-синього кольору; штани чорного кольору; взуття у сіточку чорного кольору; куртку робочу сірого кольору з чорними вставками зі слідами речовини бурого кольору ; сорочку у синьо-білу клітинку зі слідами речовини бурого кольору; футболку білого кольору в сіру полоску зі слідами речовини бурого кольору; штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; підштаники синього кольору; труси сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; шкарпетки чорного кольору; черевики «Nitras» зі слідами речовини бурого кольору, що належали потерпілому ОСОБА_8 ; змиви з рук від трупу ОСОБА_8 на марлевий тампон; змиви речовини бурого кольору з підлоги на марлевий тампон; пляшку пластикову об'ємом 1,95 л з надписом «Оболонь київське розливне», пляшку пластикова об'ємом 0, 5л з надписом «Сітро Арабелла»; 12 (дванадцять) недопалків цигарок; дві жестяні пляшки об'ємом 0,48л з надписом «Львівське світле», одна пластикова пляшка об'ємом 2,35л з надписом «Львівське світле», ніж кухонний з біло-зеленою рукояткою, на якому виявлено речовину бурого кольору (знаряддя).
Речові докази, а саме: ковдру сірого кольору з речовиною бурого кольору; рушник в зелено-білу клітку; ніж кухонний з світло-зеленою рукояткою, на якому виявлено речовину бурого кольору; ніж кухонний з надписом на лезі «Priority Chef»; чашку; тарілку синьо-білого кольору та виделку; тарілку рожево-білого кольору; два кухонних ножі з кімнати №1 - повернути ОСОБА_11 .
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «Motorola» моделі «XT2345-3 TYPE MC 403» в чохлі-накладці коричневого кольору, куртку чорного кольору; спортивну кофту з капюшоном темно-синього кольору; штани чорного кольору; взуття у сіточку чорного кольору; куртку робочу сірого кольору з чорними вставками зі слідами речовини бурого кольору - повернути ОСОБА_4 .
Речові докази, а саме: сорочку у синьо-білу клітинку зі слідами речовини бурого кольору; футболку білого кольору в сіру полоску зі слідами речовини бурого кольору; штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; підштаники синього кольору; труси сірого кольору зі слідами речовини бурого кольору; шкарпетки чорного кольору; черевики «Nitras» зі слідами речовини бурого кольору, що належали потерпілому ОСОБА_8 - повернути ОСОБА_6 .
Речові докази, а саме: змиви з рук від трупу ОСОБА_8 на марлевий тампон; змиви речовини бурого кольору з підлоги на марлевий тампон; пляшку пластикову об'ємом 1,95 л з надписом «Оболонь київське розливне», пляшку пластикова об'ємом 0, 5л з надписом «Сітро Арабелла»; 12 (дванадцять) недопалків цигарок; дві жестяні пляшки об'ємом 0,48л з надписом «Львівське світле», одна пластикова пляшка об'ємом 2,35л з надписом «Львівське світле», ніж кухонний з біло-зеленою рукояткою, на якому виявлено речовину бурого кольору (знаряддя) - знищити.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та потерпілій.
Суддя ОСОБА_1