Справа № 345/172/25
Провадження № 22-ц/4808/1247/25
Головуючий у 1 інстанції Тураш В. А.
Суддя-доповідач Бойчук
17 вересня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 21 травня 2025 року під головуванням судді Тураша В.А. у м. Долина,
В січні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтувало тим, що 24.11.2023 між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 , укладено договір кредитної лінії №00-10373490 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (Додаток № 3).
ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт первісного кредитора - https://kachay.com.ua/ та ознайомилася з актуальною редакцією правил надання грошових коштів у позику та добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, зареєструвався на сайті, під час чого пройшов процедуру ідентифікації/верифікації, керуючись підказками сайту кредитодавця, тобто вказав свої особисті персональні ідентифікаційні дані.
ТОВ «Качай гроші», перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання договору, перевірило не лише особисті дані відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме: приналежність платіжної картки позичальнику.
Згідно з правилами, до укладення договору про споживчий кредит, позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надається паспорт споживчого кредиту.
Позичальник ознайомлюється із запропонованими в паспорті споживчого кредиту умовами кредитування та у разі згоди із ними, підписує його шляхом накладання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Електронний підпис одноразовий ідентифікатор 66493 відправлено 24.11.2023 о 13:44:16 на номер телефону НОМЕР_1 відповідачки та введено ним 24.11.2023 о 13:44:33.
Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.
При цьому, приймаючи умови договору, відповідачка підтвердила, що її в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001, ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», він ознайомлений зі змістом ст. 25 Закону України «Про споживче кредитування» та з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua/.
За надання кредиту, позичальник зобов'язана сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 630 грн. Позичальник доручає кредитодавцю утримати розмір зазначеної комісії із суми кредиту, що підлягає перерахуванню позичальнику згідно договору.
Тобто, позичальнику перераховується сума кредиту 6930 грн, за вирахуванням суми комісії, сплаченої за надання кредиту.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від 09.09.2024 з відміткою ТОВ «Платежі онлайн» та додатком до нього.
Всупереч умов договору ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання належним чином не виконувала, що створило заборгованість у розмірі - 32754,96 грн, яка складається з наступного: 6930 грн - заборгованість по кредиту; 25824,96 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого електронного договору шляхом його підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» 22.01.2024 уклали Договір факторингу № 22-01/2024 згідно умов якого, ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10373490 від 24.11.2023.
Відповідно до вищезгаданого договору клієнт відступив фактору права вимоги за укладеним кредитним договором згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Таким чином, відповідно до реєстру боржників за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредит» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 12 292,56 грн.
ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» 16.08.2024 уклали договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10373490 від 24.11.2023.
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 32 754,96 грн.
В ході передачі прав вимоги за факторинговим договором, право вимоги за Договором №00-10373490 від 24.11.2023 перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 32 754,96 грн.
Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10373490 від 24.11.2023 у розмірі 32 754,96 грн, яка складається з 6 930 грн заборгованість за тілом, 25 824,96 грн - заборгованість за відсотками.
Рішенням Долинського районного суду від 21 травня 2025 року задоволено частково позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за договором кредитної лінії №00-10373490 від 24 листопада 2023 року в розмірі 32 124,96 грн, з яких: 6300 грн - заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 25 824,96 грн, заборгованість по процентам.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 2 375,89 грн сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду.
Зазначає, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не повідомляло, що до нього перейшло право вимоги та не надавало відповідачу договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за договором кредитної лінії від 24.11.2023. Будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «ФК «ЕЙС» відповідач не отримував. Тому апелянт з визначеною позивачем заборгованістю не погоджується.
Апелянт зазначає, що у розрахунках виникає невідповідність, оскільки з документів на які посилається позивач не вбачаться, чому саме сума заборгованості за тілом кредиту є на 630 грн більшою за суму фактично наданого кредиту. Крім того, позивачем не надано належного та допустимого обґрунтування розміру кредитної заборгованості, яку він просить стягнути з відповідача.
Вматеріалах справи відсутній детальний розрахунок складових суми боргу, зокрема простроченої заборгованості за процентами в сумі 25 824,96 грн. Не зазначено за який конкретний період ці проценти були нараховані, за якою саме відсотковою ставкою здійснювалося нарахування на яку суму заборгованості та яким способом. Також не вказано, чи змінювалася відсоткова ставка протягом строку дії кредитного договору.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Позивач не довів, що саме відповідач накладав електронний підпис та погоджував умови кредитування.
Разом з тим, заявник не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують, що ТОВ «ФК «ЕЙС» сплатила ТОВ «МАКС КРЕДИТ» кошти за передані права вимоги за договором факторингу.
Вказані обставини свідчать про те, що заявник не довів, що ТОВ «ФК «ЕЙС» відповідно до умов договору факторингу набуло право вимоги до позичальників ТОВ «МАКС КРЕДИТ», в тому числі і до ОСОБА_1 .
Позивачем не було додано до матеріалів справи жодного належного документу, що свідчить про фактичну оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із фактичним наданням та отриманням правової допомоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС». Не було додано належного розрахунку та квитанції про розрахунок про надання правничої допомоги.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
ТОВ «ФК «Ейс» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалося, що відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором №00-10373490 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ ФК«ЕЙС» за кредитним договором №00-10373490 від 24.11.2023 станом на 12.12.2024 (включно) складає 32 754,96 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 930 грн; прострочена заборгованість за комісією - 0,00 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 25 824,96 грн (т.1 а.с.57).
Позивач просив стягнути загальну суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6950 гривень. При цьому, сума фактично виданого кредиту становить 6 300 грн. Різниця у розмірі 630 грн, як вказано позивачем, включає в себе передбачену п. 1.5 договору комісію у розмірі 630 грн.
Однак, вимога позивача про стягнення саме як тіла кредиту суми, що включає в себе комісію, є необґрунтованою. Поняття «тіло кредиту» відповідно до ст. 1054 ЦК України охоплює саме суму грошових коштів, наданих кредитодавцем позичальнику. Комісія за надання кредиту є окремим платежем за послугу, надану банком, або іншою фінансовою установою і не є частиною суми самого кредиту, що підлягає поверненню як «тіло».
Хоча умова про сплату комісії є чинною та обов'язковою для виконання відповідачкою, позивач у своїй позовній заяві не виокремив вимогу про стягнення цієї комісії як окремого платежу. Натомість, він включив її до складу вимоги про стягнення тіла кредиту, що є юридично некоректним.
З огляду на викладене, суд першої інстанції задовольнив позовну вимогу в частині стягнення фактично наданої суми кредиту у розмірі 6 300 грн як тіла кредиту. У задоволенні вимоги про стягнення 630 грн як частини тіла кредиту, яка включає в себе комісію, суд відмовив.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованость за договором кредитної лінії №00-10373490 від 24.11.2023 , яка становить 32 124,96 грн, з яких: 6300 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту) та 25 824,96 грн заборгованість за процентами.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Судом встановлено, що 24.11.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Качай Гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-10373490.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2,1.3,1.4 кредитного договору №00-10373490 від 24.11.2023, кредитодавець надає позичальникові кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Сума кредитного ліміту складає 6 300 грн, тип кредиту кредитна лінія, строк дії кредитної лінії 240 календарних днів, дата повернення кредиту 21.07.2024. Позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату погашення процентів 24.12.2023 протягом строку дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка складає 2,80% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного у п. 1.3 даного договору. Знижена процентна ставка становить 0,28% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня рекомендованою датою погашення процентів, визначеною у п.1.3.1 даного договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом, протягом строк кредитування, зазначеного в пункті 1.3 цього договору.
Відповідно до п. 1.5 договору за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію за надання кредиту у розмірі 10,00% від суми кредиту, що складає 630 грн та вказану комісію позичальник зобов'язаний сплатити в останній день повного погашення кредиту.
Пунктами 1.6, 1.7 та 1.8 договору передбачено, що цільове призначення кредиту (мета отримання кредиту): на споживчі потреби.
Орієнтована загальна вартість кредиту складає 44 503 грн.
Зі змісту п.1.10 договору слідує, що усі істотні умови договору, порядок їх застосування погоджені сторонами під час укладення Договору.
За змістом п.п. 2.2, 2.5, 2.6, 7.10, вказаний договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
У разі погодження із запропонованими кредитодавцем умовами договору, позичальник надає кредитодавцю відповідь про повне та безумовне прийняття пропозиції кредитодавця (акцепт) шляхом введення у відповідне поле форми на веб-сайті кредитодавця електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатору,який надсилається кредитодавцем позичальнику в СМС -повідомленні (додатково у разі необхідності за зверненням позичальника надісланий одноразовий ідентифікатор може повторно надаватися шляхом здійснення дзвінка на номер телефону, який був наданий позичальником). Введення позичальником одноразового ідентифікатора є підписанням договору відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитодавець надсилає одноразовий ідентифікатор погодженим із позичальником засобом зв'язку.
Після здійснення акцепту позичальником, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Кредитодавець та позичальник, укладаючи цей договір, визнають усі документи, підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 3акону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього договору та правил.
Згідно з п. 2.8 договору дата надання/видачі кредиту 24 листопада 2023 року. Сума кредиту 6 300 грн перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 .
Відповідно до п. 7.3 договору , позичальник підтверджує, що йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація, вказана в ч.2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001, ст. 9 ЗУ «Про споживче кредитування» та він ознайомлений з Правилами надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «Качай гроші», повністю їх розуміє, погоджується з ними і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, повний текст яких розміщений на сайті https://kachay.com.ua .
Позичальник підтвердив, що текст договору прочитаний ним повністю, положення договору зрозумілі.
Договір кредитної лінії №00-10373490 підписаний позичальником ОСОБА_1 , електронним підписом одноразовим ідентифікатором 66493. Позичальник також вказала свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер (т.1 а.с.99-103).
Згідно довідки про ідентифікацію виданої ТОВ «Качай Гроші» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , з якою укладено договір 00-10373490 від 24.11.2023, ідентифікована ТОВ «Качай Гроші». Акцент договору позичальником (підписання аналогом ЕПЦ у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор - 66493; час відправки ідентифікатора позичальнику - 24.11.2023 13:44:16, номер телефону - НОМЕР_4 (т.1 а.с.45).
ОСОБА_1 24 листопада 2023 року з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 24166 підписала Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови кредитування (т.1 а.с.43-44).
ТОВ «Качай гроші» свої зобов'язання за договором кредитної лінії №00-10373490 від 24 листопада 2023 року виконало у повному обсязі, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» про успішність транзакції № 40082-62796-15414 на переказ 24 листопада 2023 року грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 на суму 6 300 грн за кодом авторизації №167500 (а.с.47-48) та копією додатку до цього повідомлення, де під № 4792 значиться відповідачка ОСОБА_1 (т.1 а.с.50-51).
Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_5 за період 24.11.2023 - 29.11.2023: фінансовий номер телефону: НОМЕР_4 номер телефону який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 : НОМЕР_4 (т.1 а.с.191).
З виписки за договором №б/н за період 24.11.2023-29.11.2023, долученої АТ КБ «ПриватБанк» від 22.04.2025 вбачається, що ОСОБА_1 24.11.2023 перераховано на картку НОМЕР_5 - 6 300 грн (т.1 а.с.192).
З викладене убачається, що між ТОВ «Качай Гроші» та відповідачкою ОСОБА_1 , виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 24.11.2023 договором кредитної лінії №00373490 та у зв'язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору у ТОВ «Качай Гроші», як первісного кредитора за спірними зобов'язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідачки заборгованість по кредиту по відсоткам за користування кредитом.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно приписів абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 2 ст.1051 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Встановлено, що відповідно до п.1.3 кредитного договору строк дії кредитної лінії: 240 днів.
Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавцю до «21» липня 2024 року, або достроково.
Згідно з п.1.3.1 позичальник зобов'язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати 24.12.2023, протягом дії кредитної лінії, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування грошовими коштами.
Відповідно до п.1.4 сторони погодили тип процентної ставки-фіксована.
Відповідно до п. 1.4.1 стандартна процента ставка складає 2,80% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку користування кредитом, зазначеного в пункті 1.3 цього Договору (за виключенням строку кредитування, коли клієнт має право на використання зниженої процентної ставки - у разі якщо така знижена процентна ставка передбачена договором).
3нижена процентна ставка становить 0,28% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за рекомендованою датою погашення процентів, визначеною п.1.3.1 даного Договору.
Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 30 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (дати видачі кредиту) протягом строку кредитування, зазначеного в пункту 1.3 цього Договору.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п'ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Згідно з частиною 5 статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.
Договір кредитної лінії №00-10373490 між сторонами укладено 24.11.2023 у формі електронного документа. З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості нарахований позивачем за проценами за період з 24.11.2023 по 27.05.2024 ставить 25 824,96 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що у період з 24.11.2023 по 24.12.2023 - відсотки нараховувались за процентною ставкою 0,28%, що становить 529,20 грн. Такі нарахування відсотків проведено позивачем із дотриманням норм законодавства.
Тобто позивачем обґрунтовано нараховано відсотки у період з 24.11.2023 по 24.12.2023, який не виходить за граничні межі відсотків, встановлених законом на момент їх нарахування, тому вимоги про стягненню заборгованості за відсотками у розмірі в цей період є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Однак, проценти за період з 25.12.2023 по 27.05.2024 нараховувалися за процентною ставкою 2,8%, тобто у більшому розмірі ніж встановлений законом.
У зв'язку з наведеним колегія суддів приходить висновку, що розмір заборгованості з 25.12.2023 по 27.05.2024 підлягає перерахунку, виходячи з встановленого пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».
Максимальний розмір денної процентної ставки за період з 25.12.2023 по 22.04.2024 встановлений у розмірі - 2,5%, має становити 18 742,50 гривень (6300 (тіло кредиту) х 2,5% (розмір процентної ставки) х 119 (кількість днів у періоді), а за період з 23.04.2024 по 27.05.2024 встановлений у розмірі - 1,5% має становити 3 213 гривень (6300 (тіло кредиту) х 1,5% (розмір процентної ставки) х 34 (кількість днів у періоді).
Отже, загальний розмір заборгованості відповідачки за процентами у період з 24.11.2023 по 27.05.2024 становить 22 483,70 грн (529,20 грн+21 955,50грн).
Суд першої інстанції залишив поза увагою зазначене, у зв'язку з чим неправильно визначив суму заборгованості за кредитним договором, укладеним між сторонами.
Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
Доводи про те, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення коштів та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача є необґрунтованими.
Встановлено, що умови надання та повернення кредиту були чітко зазначені у кредитному договорі. Позичальник надав свою згоду на укладення кредитного договору, погодився з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розумів і зобов'язався неухильно дотримуватися умов кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на веб-сайті Товариства, які є невід'ємною частиною договору.
Сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Макс Кредит» згідно договору відступлення прав вимоги № 16082024-МК/ЕЙС умовами якого, ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-10373490 від 24.11.2023.
Після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося, а відсотки були нараховані протягом строку кредитування.
Встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачкою коштів за договором кредиту та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, і ту обставину, що розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є недоведеними.
Доводи апелянта про те, що судом не взято до уваги, що ТОВ «ФК «ЕЙС» не повідомляло, що до нього перейшло право вимоги та не надавало відповідачці договір факторингу, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги за договором кредитної лінії від 24.11.2023 та будь-яких листів чи повідомлень від ТОВ «ФК «ЕЙС» відповідачка не отримувала також є необґрунтованими.
Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений ч.1 ст. 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв'язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов'язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором.
Таким чином, позивач не зобов'язаний направляти письмове повідомлення боржнику про зміну сторони кредитодавця, тобто про відступлення грошової вимоги.
Якщо боржник не сплатив заборгованість за кредитним договором, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Тому не є підставою для звільнення боржника від виконання кредитного договору те, що він не був повідомлений про відступлення права грошової вимоги, а лише означає виконання боржника свого зобов'язання перед кредитодавцем, з яким укладав договір, що не виконано.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити вимоги апеляційної скарги та змінити рішення суду в частині визначення суми заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №00-10373490 від 24.11.2023, стягнувши з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 28 784,70 грн заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 00-10373490 від 24.11.2023 (6 300 грн - заборгованість за тілом кредиту; 22 484,70 грн - заборгованість за нарахованими відсотками).
Статтею 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається, в тому числі із розподілу судових витрат.
Відповідно до частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
З огляду на висновок щодо часткового задоволення апеляційної скарги, в результаті чого розмір задоволених позовних вимог складає 87,88 %, розподіл судового збору у суді першої інстанції, підлягає зміні: з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позову в суді першої інстанції в сумі 2128,81 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 2422,40*87,88%). У свою чергу з позивача на користь відповідачки підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 550,49 грн (тобто в частині вимог, у задоволенні яких відмовлено - 4542*12,12%).
Згідно з частинами десятою, тринадцятою статті 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, враховуючи покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 1 578,32 грн судового збору (2128,81 грн - 550,49 грн).
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги №2211/Е від 22 листопада 2024 року, який укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (т.1 а.с.84-85), протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024 (т.1 а.с.86), додаткову угоду №8 до договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22 листопада 2024 року (т.1 а.с.87-88), Акт прийому-передачі виконаних послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №2211/Е від 22.11.2024), в якому зазначений детальний опис (робіт) надання послуг та відповідно до якого адвокатським бюро «Тараненко та партнери» надано ТОВ «ФК «ЕЙС» послуги на загальну суму 7000 грн (т.1 а.с.89); Ордер серії АА №151040 про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «ЕЙС» адвокатом Тараненко А.І. (т.1 а.с.54) ; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненко А.І. (т.1 а.с. 90); довіреність від 04.12.2024 (т.1 а.с.89).
Перевіривши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 7 000 грн є необґрунтованими, неспівмірними зі складністю справи, не відповідають критеріям розумності та справедливості. Тому визначаючи розмір суми, з урахуванням виконання роботи адвокатом , суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 грн, який буде достатнім, співмірним і справедливим.
З врахування вищевказаного необґрунтованими є доводи апелянта про те, що позивачем до матеріалів справи не було додано жодного належного документу, який би свідчив про фактичне наданням та отриманням правової допомоги ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Долинського районного суду від 21 травня 2025 року в частині визначення суми заборгованості за договором кредитної лінії №00-10373490 від 24 листопада 2023 року та розподілу судового збору змінити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956,юридична адреса: м. Київ, вул. Харківське шосе,19) 28 784,70 грнзаборгованості за договором кредитної лінії №00-10373490 від 24 листопада 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» 1 578,32 грн судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17 вересня 2025 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: О.В. Пнівчук О.О. Томин