15 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 761/19454/22
провадження № 51-3577 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Шевченківського районного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного суду по справі № 761/19454/22,
встановив:
Я убачається з матеріалів за скаргою, вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2024 року, ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Вирішено питання щодо судових витрат та речових доказів у кримінальному провадженні. Київський апеляційний суд 03 червня 2025 року переглянувши вказаний вирок, відмовив у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту.
Захисник звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій виклав вимогу про перевірку вказаних судових рішень в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, Суд дійшов висновку, що скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При вирішенні питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали суду апеляційної інстанції - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися положеннями ст. 376 КПК, відповідно до вимог ч. 1 якої, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. Тобто, за змістом ст. 376 КПК дата оголошення судового рішення безпосередньо пов'язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати. Така позиція також узгоджується з висновком об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, викладеним у постанові від 27 травня 2019 року (провадження 51-6470кмо18).
Як убачається з матеріалів за скаргою, зокрема копії заяви про видачу судового рішення, долученої захисником до касаційної скарги, Київський апеляційний суд розглянув апеляційну скаргу сторони захисту по справі №761/19454/22 - 03 червня 2025 року, що також підтверджується інформацією наданою цим судом. Відтак, відповідно до ч. 2 ст. 426 КПК тримісячний строк на касаційне оскарження судових рішень для захисника ОСОБА_4 обчислюється з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції - 03 червня 2025 року.
Разом із тим, захисник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 09 вересня 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, питання про поновлення цього строку він не порушує.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Шевченківського районного суду міста Києва та ухвалу Київського апеляційного суду по справі № 761/19454/22, повернути особі, яка її подала.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3