Справа № 212/8990/25
2-а/212/66/25
17 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Юшко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі,-
01 серпня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду міста Кривого Рогу з адміністративним позовом до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.
В обґрунтування вимог зазначено, що державною службою України з питань безпеки на транспорті прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі:
- серії АВ №00006166 від 20.05.2025 року, складеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Конарева В.В.,- відповідно до відомостей, зафіксованих в автоматичному режимі, 16.05.2025 року за адресою М-02, км 168+502, Сумська обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM-73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE, зафіксовано транспортний засіб SCANIA G410, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР : перевищення загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 т), при помилковому нормативному показнику 40 т. згідно з якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
- серії АВ №00006167 від 20.05.2025 року, складеною головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Головня Т.С., відповідно до відомостей, зафіксованих в автоматичному режимі, 16.05.2025 року за адресою М-01, км 49+495, Київська обл., на автоматичному зважувальному комплексі WIM-21, WAGA-WIM35, зав.№6, зафіксовано транспортний засіб SCANIA G410, д.н.з. НОМЕР_1 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,300% (2,12 т), при помилковому нормативному показнику 40 т., згідно з якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 132-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Вважає вище зазначені постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є протиправними та підлягають скасуванню з нижче наведеного. З вказаними постановою не згодний, оскільки порушень п. 22.5 ПДР України не допускав, з наданої відповідачем фіксації транспортного засобу неможливо встановити вагу вантажу, який перевозиться, а тим паче, встановити, що було допущене перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, а саме: загальної маси транспортного засобу на 6,088% (2,435 т) та 5,300% (2,12 т). ,
Відповідачем не надано жодного документу, який би підтверджував, порушив п. 22.5 ПДР а також доказів того, що зважувальне обладнання, яким проводилося зважування, має відповідну сертифікацію згідно вимог діючого законодавства. Постанова не містить інформації про тип транспортного засобу, яким здійснювалося перевезення вантажу, яким у даному випадку є спеціалізований напівпричіп н/ пр контейнеровоз (з пристр. самовивантаж) та дозволена загальна маса якого є вищою, ніж у звичайних контейнеровозів. Згідно долучених фотознімків перевірки до постанов серії АВ №00006166, серії АВ №00006167 від 20.05.2025 року (далі Постанови), транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_1 , зазначений в постановах час та місці рухався з напівпричепом.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та напівпричіпу вбачається, що тип автомобіля SCANIA G410, д.н.з. НОМЕР_1 вантажний спеціалізований сідловий тягач ( свідоцтво НОМЕР_3 ), тип причепу марки ЗМІЇВ-ТРАНС, АХ5093XF спеціалізований напівпричіп н/пр контейнеровоз (з пристр. Самовивантаж) (свідоцтво СТО №469974). Власниками зазначених транспортних засобів є підприємство ТОВ "СІВАГРОТРАНС" (код ЄДРПОУ 39508528), директором якого є ОСОБА_1 .
Згідно технічного паспорту ТОВ «ЗМІЇВ-ТРАНС» на контейнер К60, вбачається, що він є металевим, відкритим (з тентом) для перевезення різноманітного вантажу на автомобільному, залізничному, річковому та морському транспорті. Рівень безпеки контейнера К60 підтверджений сертифікатом відповідності № UA.PN.191.1450-23 від ТОВ «ОС ЄВРОСТАНДАРТ» в даній галузі та вироблений згідно ТУ У 29.2-39989905-001:2018. У постановах фактично зафіксовані параметри ТЗ є: кількість вісей 5 шт., спарені колеса 2 вісь, загальна маса 47150 кг та 46800 кг, що підтверджує що фактично позивачем використовувався двовісний тягач і трьохвісний напівпричіп. Відповідачем при прийнятті постанов не враховано, що трьохвісний напівпричіп є спеціалізованим напівпричепом контейнеровозом, а відповідно гранична фактична маса становить 42 т, а не 40 т, як зазначено в постанові.
Також посадові особи Укртрансбезпеки не обмежували в реалізації повноважень, передбачених п. 4 Інструкції № 512, у тому числі щодо встановлення під час опрацювання матеріалів отриманого інформаційного файлу повноти інформації про зафіксований транспортний засіб, проте відповідачем взагалі не досліджено питання, який саме причіп, напівпричіп або інший причіпний пристрій використовувався у даному випадку. В даному випадку з урахуванням максимальної похибки, допустима маси транспортного засобу складає 42,800 тонни, при дозволеній максимальній фактичній масі 42,0 тонни. У даному випадку відсутнє перевищення габаритно-вагових норм. Для настання відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП України необхідно, щоб перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм складало від 5%.
Також в постановах не зазначено марку, модель, державний номерний знак причепу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу.
Дана постанова містить лише марку, модель, державний номерний знак тягача, масу перевищеної вагової норми та її відсоток, тобто, величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування. Відповідачем не було вжито всіх заходів для повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для правильного вирішення справи, і за таких підстав оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Позивач просить суд:
-визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_4 від 20.05.2025 від про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;
-визнати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , серії НОМЕР_5 від 20.05.2025 від про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити;
-стягнути на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_6 ) сплачений 31.07.2025 7 при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причина неявки суду не відома. Від представника відповідача ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ надійшов відзив, згідно якого проти позову заперечили, просили відмовити у задоволення позову з підстав викладених у відзиві.
У зв'язку з неявкою сторін суд розглядає справу на наявними матеріалами. У зв'язку із розглядом справи без участі сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з неявкою сторін суд розглядає справу на наявними матеріалами. У зв'язку із розглядом справи без участі сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені, зокрема, ч. 2, 3 ст. 132-1 КУпАП, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно із ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП передбачена, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, за що адміністративне стягнення накладається в вигляді штрафу в наступних розмірах: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.
Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом «б» пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено нормативні вагові параметри транспортних засобів, рух яких допускається, у разі, коли їх параметри не перевищують визначеного.
Частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі - Порядок № 1174).
Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 229 КУпАП посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частинами 2, 3 статті 132-1 КУпАП.
Згідно зі статтею 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованих за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Частиною першою статті 279-5 КУпАП передбачено, що в разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною 2 статті 122-2, частинами 2, 3 статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності за даними єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, встановлюють відповідальну особу, зазначену в частині 1 статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.
Подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформовано оскаржену в цій справі постанову, містять найменування засобу вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Оскаржена позивачем постанови містить виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.
Відтак, оскаржені позивачем постанови у справі про адміністративне правопорушення містить усі складові, необхідні в достатній мірі для його кваліфікації, зокрема, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, тому суд не може погодити висновок суду першої інстанції про недоведеність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Також суд зазначає, що всі необхідні відомості для визначення складу правопорушення містяться в метаданих, на підставі яких сформовано оскаржену в цій справі постанову. Крім того, власне постанова містить фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу.
Зафіксований факт вчинення правопорушення та постанова містить інформацію про 6 вісей, а також фотофіксацію транспортного засобу як тягача так і причепу, а отже доводи позивача про відсутність фіксації причепу є безпідставними.
Надаючи оцінку підставам позову, що транспортний засіб є контейнеровозом, та, відповідно, має більшу дозволену вагу, суд виходить з такого.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 марки Зміїв-Транс, судом не вдалося встановити всі технічні дані вищезазначеного транспортного засобу, враховуючи ту обставину, що позивачем у належній якості не надано відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
Згідно з п.22.5 ПДР України, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів: двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).
У відповідності до п.1.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», наземними транспортними засобами визнаються пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
Стаття 1 Закону №2344-III установлює, що транспортний засіб спеціалізованого призначення - це транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, осіб з інвалідністю, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Напівпричепом є причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.
У ст.1 «Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (затв. наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363) визначено, що сідельний тягач - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для буксирування напівпричепа.
Відповідно до п.1.10 ПДР України, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.
Транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей та (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Вантажним автомобілем є автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.
Автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з'єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно із інструкцією відносно його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з'єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).
Сідельний тягач в поєднанні з напівпричепом складають автомобільний поїзд та являються транспортним засобом, єдиним призначенням якого є перевезення вантажів, відтак, відносяться до категорії вантажних автомобілів.
Наведене кореспондується із п.2.13 ПДР України, відповідно до якого транспортний засіб для перевезення вантажів складається з тягача відповідної категорії та причепу.
Аналіз вищевказаних норм в сукупності дає підстави вважати, що повна маса 42 т, згідно із п.22.5 ПДР України, дійсно встановлена у разі здійснення перевезення вантажу в одному або більше контейнерах або в змінних кузовах.
Водночас, у Правилах №363, дано визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.
При цьому, означеними вище Правилами наведено визначення: вантажний контейнер - це одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об'єм дорівнює 1 куб.м і більше).
Відповідно до пп.17.1-17.5 Правил №363, універсальні автомобільні контейнери призначені для перевезення дрібних партій вантажів без тари, у первинній або у полегшеній тарі. В цих контейнерах перевозяться продовольчі і промислові товари широкого споживання, продукція виробничо-технічного призначення, сільськогосподарські продукти і домашні речі громадян.
Забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Окремі вантажні місця, які подаються для перевезення в контейнері, мають бути масою не більше 80 кг.
Спеціальні контейнери належать вантажовідправникам, вантажоодержувачам і призначаються для перевезення автомобільним транспортом певних видів вантажів, які потребують додержання особливих умов під час транспортування.
Універсальні автомобільні контейнери, які належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об'єм контейнера, куб. м; місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.
При цьому, номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. Разом з цим, обов'язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об'єм контейнера (куб. м).
Відповідно до вимог п.17.15 Правил №363, після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.
Однак, у матеріалах даної справи відсутні будь-які докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом позивача, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в універсальних контейнерах, згідно з їх призначенням. Позивачем також не надано доказів того, що на розміщеному напівпричепі знаходився контейнер із відповідним маркуванням.
Пунктом 15 «Правил перевезень вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів» (затв. наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. за №644) передбачено, що спеціалізовані великовантажні контейнери: рефрижераторні (ізотермічні), танки-контейнери (контейнери-цистерни), хопери-контейнери повинні відповідати вимогам міжнародного стандарту ІСО. На них повинні бути нанесені такі трафарети: - код власника і номер контейнера; - код країни, код типорозміру контейнера; - маса брутто і власна маса контейнера; - табличка про допущення контейнера до експлуатації за умовами безпеки згідно з ГОСТ-25588-83; - табличка про допущення перевезення вантажів за митними печатками та пломбами згідно з ГОСТ-25588-83; - дата чергового планового ремонту.
У свою чергу, позивачем не представлені до суду докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю його транспортним засобом здійснювалися безпечні вантажні перевезення в спеціалізованих контейнерах, згідно з їх призначенням.
Крім того, з фото неможливо дійти висновку, що перевезення здійснено саме контейнером.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про доведеність перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами та про доведеність наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Позивач, в свою чергу, не спростувала факту виявленого правопорушення, судом встановлено правомірність притягнення останньої до адміністративної відповідальності, тому відсутні підстави як для скасування оскарженої постанови відповідача, так і для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Частиною 7 статті 57 КАС України, передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі - відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 серпня 2024 року, справа №212/8990/25, відповідно до яких:
- зупинено стягнення на підставі постанови №78690886 від 24.07.2025, прийнятої на підставі постанови № АВ 00006166 від 20.05.2025 року винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті, про стягнення штрафу у сумі 17000,00 грн з боржника: ОСОБА_1 зареєстрованого адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , до набрання законної сили судового рішення по справі;
- зупинено стягнення підставі постанови №78690997 від 24.07.2025, прийнятої на підставі постанови № АВ 00006167 від 20.05.2025 року винесеної Державною службою України з безпеки на транспорті, про стягнення штрафу у сумі 17000,00 грн з боржника: ОСОБА_1 зареєстрованого адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_6 , до набрання законної сили судового рішення по справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Повний текст рішення складено та підписано 17 вересня 2025 року.
Суддя: Р. В. Дехта