Справа №175/9122/25
Провадження №1-кп/175/551/25
Ухвала
Іменем України
17 вересня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (дистанційно),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 62023050010001657 від 02 червня 2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дунаєвці Дунаєвецького району Хмельницької області, громадянина України, несудимого, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України
встановив:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності, оскільки він бажає повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, а командир військової частини НОМЕР_1 надав письмову згоду на продовження проходження обвинуваченим військової служби.
Прокурор не заперечував проти заявленого обвинуваченим клопотання та зазначив, що є всі підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 401 КК України, особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом: у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду. У разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4 8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 21.09.2022 № 37 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_4 .
Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
Будучи військовослужбовцем військової служби за призивом по мобілізації, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Так, 07 березня 2025 року, ОСОБА_4 , на підставі направлення на медичний огляд військово-лікарської комісії з метою визначення необхідності у відпустці за станом здоров'я вибув до військової частини НОМЕР_5 з АДРЕСА_2 .
07 березня 2023 року ОСОБА_4 був зареєстрований у військовій частині НОМЕР_5 для проходження медичного огляду військово-лікарської комісії, проте в цей час ОСОБА_4 вирішив тимчасово ухилитися від військової служби, не повертатись до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_4 та поїхати за місце свого мешкання, за адресою: АДРЕСА_1 .
Солдат ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та проходячи її на посаді гранатометника 1 штурмового відділення 3 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_3 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_4 діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, без відповідних дозволів командирів і начальників та без поважних причин, не повернувся з лікувального закладу, а саме з військової частини НОМЕР_5 , не проходив медичний огляд військово-лікарської комісії, до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_4 в АДРЕСА_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконання обов'язків військової служби до 20.02.2024 року доки самостійно звернувся то Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 на досудовому розслідуванні були кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України як нез'явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинене в умовах воєнного стану.
Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено під час дії воєнного стану обвинуваченим вперше. Після вчинення цього кримінального правопорушення обвинувачений добровільно звернувся із клопотанням до суду про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, письмова згода командира військової частини НОМЕР_1 на продовження проходження обвинуваченим військової служби наявна.
Обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред'явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію його дій. Обвинувачений розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підстави звільнення від кримінальної відповідальності, а також наслідки закриття провадження з цих мотивів, та наполягає на закритті кримінального провадження з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Суд, враховуючи вищевикладене, приходить до висновку про те, що заявлене обвинуваченим клопотання не суперечить вимогам закону і не порушує прав та інтересів інших осіб, тому є всі передбачені законом підстави для закриття кримінального провадження у зв'язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності з підстав, передбачених ч. 5 ст. 401 КК України.
Крім того, оскільки закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності здійснюється у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КПК України, тому суд вважає необхідним зобов'язати після набрання ухвалою про закриття кримінального провадження законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Керуючись ст. 401 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 314 КПК України, суд,
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 звільнити від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 401 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження № 62023050010001657 від 02 червня за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили, прибути до військової частини НОМЕР_1 , для продовження проходження військової служби з поновленням останнього на військовій службі.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 після набрання цією ухвалою суду законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 на військовій службі.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1