Справа № 175/12653/24
Провадження № 2-а/175/89/24
09 вересня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Озерянської Ж.М.,
за участю секретаря Рожкової Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Слобожанське справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Трофімчук Віталій Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови,-
В серпні 2024 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови, в якому просив суд постановити рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №1331 від 02 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500 грн.
27 вересня 2024 року від представника позивача надійшов відзив в якому він просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки останній порушив вимоги законодавства щодо правил військового обліку, тому 31 липня 2024 року було складено протокол за ч. 3 ст. 210-1 КупАП, а 02 серпня 2024 року винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 25500 грн.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги просив задовольнити.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, просив розгляд справи розглядати за його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.
Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Встановлено, що з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідними Указами Президента України та діє по даний час.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, зобов'язані (у тому числі але не виключно) виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.6 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Під час перевірки документів працівниками поліції встановлено, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не мав при собі військово-обліковий документ.
Відповідно до інформації яка міститься у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів гр. ОСОБА_1 протягом 60-ти днів (з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року) не оновив (не уточнив) інформацію щодо адреси проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані не оновив.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) ТЦК та СП
З врахуванням вимог Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 щодо випадків коли військовозобов'язані не направляються на ВЛК, а саме пункт 69 та 63.
Військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 та був доставлений 31 липня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відмовився від проходження медичного огляду та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповідним актом.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 1, абзацу 6, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 4, п. 1 додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
31 липня 2024 року щодо скоєних вище правопорушень було складено протокол №1331 відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно акту про відмову від отримання та підпису протоколу №1331 від 31 липня 2024 року, гр. ОСОБА_1 в присутності двох свідків було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 02 серпня 2024 року об 10-00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно акту №1331 про відмову від проходження медичного огляду та лікування в закладах охорони здоров'я від 31 липня 2024 року, ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення та проходження позаштатної постійної діючої військово-лікарської комісії для встановлення придатності для проходження військової служби.
Окрім того з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на 01 серпня 2025 року у зв'язку з призначенням в нього прийому до лікаря та відрядженням до іншого міста.
Суд зауважує, що відносно позивача не складався протокол про адміністративне правопорушення у зв'язку з порушенням абз.1 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме нез'явлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою.
У матеріалах справи відсутні докази саме того, що ОСОБА_1 протягом встановленого законом терміну оновив свої дані в ТЦК, Резерв+ або ЦНАП.
02 серпня 2024 року Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 №1331 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КупАП на накладено штраф у розмірі 25500 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КупАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період та тягне за собою накладення накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
У відповідності до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд не бере викладені ОСОБА_1 доводи в адміністративному позові, оскільки судом було встановлено факт відмови останнього від проходження військово-лікарської комісії для встановлення придатності для проходження військової служби за станом здоров'я під час мобілізації, в особливий період. Також суду не надано інформації стосовно того, чому ОСОБА_1 відмовився від проходження військово-лікарської комісії, чому не оновив свої дані та не мав при собі військово-облікового документу.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Трофімчук Віталій Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови не підлягають задоволенню у зв'язку з їх необґрунтованістю.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, ст. 210-1, 251, 252 КУпАП України, , ст. ст. ст. 6, 8, 9, 72, 77, 139, 242, 243-246, 286 КАС України, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Трофімчук Віталій Вікторович до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання противоправною та скасування постанови - відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення .У разі проголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в письмову провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ж.М. Озерянська