Справа № 175/2118/24
Провадження № 2-о/175/27/24
03 вересня 2025 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Озерянської Ж.М.
з участю секретаря Рожкової Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4 , в інтересах якої діє мати ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
В лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, яку 16 грудня 2024 року уточнив та просив встановити факт спільного проживання однією сім'єю, ведення спільного господарства та наявність взаємних прав та обов'язків між ним, ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та його рідним братом, ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Представник заявника та заявник в судовому засіданні заяву підтримали та просили задовольнити.
Представник зацікавленої особи Міністерства оборони України в судовому засіданні просив при винесенні рішення врахувати надані письмові пояснення.
Зацікавлені особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні вважали заяву обгрунтованою.
Зацікавлена особа Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
Суд, вислухавши сторони, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити заяву виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 315 ЦПК України, передбачено, що в судовому порядку можуть встановлюватись факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Встановлено, що батьками ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 (серії НОМЕР_3 ) та ОСОБА_4 (серія НОМЕР_4 )(а.с. 8, 11)
Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 виданим 09 березня 2010 року, актовий запис №45 (а.с. 9)
Мати, ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 виданим 27 червня 2014, актовий запис №17 (а.с. 10)
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат заявника ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 виданим 02 серпня 2022, актовий запис №95 (а.с. 7)
23 липня 2022 року саме заявник отримав сповіщення про смерть №2963 свого брата ОСОБА_4 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Високопілля Бериславського р-ну Херсонської області (а.с. 12)
Згідно лікарського свідоцтва про смерть №157 від 22 липня 2022 року ОСОБА_5 помер внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків. (а.с. 13)
Згідно витягу з наказу №228 від 25 серпня 2022 року ОСОБА_5 , сержанта резерву 40 запасної роти військової частини НОМЕР_8 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку зі смертю виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 21 липня 2022 року. (а.с. 14)
Як вказує заявник, коли помер ОСОБА_4 . Пені ОСОБА_8 було передане його тіло для поховання та свідоцтво про смерть.
У шлюбі померлий ОСОБА_4 не перебував, дітей не мав.
27 вересня 2022 року заявник звернувся до Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 53)
Згідно Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі заведено спадкову справу №69734786 після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 61)
Довідкою від 07 листопада 2022 року виданою квартальним комітетом Обухівської селищної ради підтверджено , що ОСОБА_1 та його рідний брат ОСОБА_4 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, в результаті чого у них виникли спільні права та обов'язки, як у членів однієї родини. (а.с. 15)
07 листопада 2022 року був виданий Акт про фактичне місце проживання на території Обухівської селищної ради за адресою АДРЕСА_1 ,відповідно до якого ОСОБА_1 проживає фактично за адресою: АДРЕСА_1 разом з сім'єю: дружиною ОСОБА_2 та доньками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . До призову в ЗСУ ОСОБА_5 проживав разом з ними. (а.с. 16)
Згідно Довідки виконавчого комітетему Обухівської селищної ради №979 від 07 листопада 2022 року, ОСОБА_5 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 12 березня 2002 року по день смерті.(а.с. 17)
22 червня 2023 року заявник звернувся до Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 63)
22 червня 2023 року заявнику було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за №803 на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .(а.с. 76)
29 серпня 2023 року заявник звернувся до Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на грошові вклади померлого.(а.с. 81)
Зі змісту Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства Оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 10 лютого 2023 №2/д встановлено, що «без надання документів, які відповідно до Сімейного кодексу України підтверджують, що повнолітній брат був членом сім'ї загиблого молодшого сержанта ОСОБА_4 (судове рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема про факт спільного проживання, ведення спільного господарства та наявність між ними взаємних прав та обов'язків) або перебування на його утриманні відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (копії документів, на підставі яких було призначено пенсію в разі втрати годувальника, судового рішення про встановлення факту перебування на утриманні), неможливо встановити право заявника на отримання частки одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, у зв'язку з чим документи ОСОБА_1 повернути на доопрацювання».(а.с. 19)
Зі змісту листа Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Новокодацьому та Чечелівському районах у місті Дніпрі №1013/31.29-30 від 28 вересня 2023 року встановлено, що за результатами розгляду заяви заявника встановлено, що за персональними даними наданими для перевірки актових записів про шлюб та народження дітей стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 за результатами пошуку за даними Державного реєстру актів цивільного стану- не виявлено. (а.с. 20)
Після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина, яку отримав заявник, однак також заявник бажає намір отримати одноразову грошову допомогу за смерть загиблого брата. Оскільки Міністерством оборони України ОСОБА_1 було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, заявник був вимушений звернутися до суду для встановлення факту спільного проживання.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі №560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) виснувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Предметом доказування під час розгляду справ про встановлення факту проживання однією сім'єю є передусім сукупність обставин, що згідно із законом складають основні ознаки сім'ї: спільне проживання, пов'язаність спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, що визначено частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Відповідно до частини четвертої статті 3 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року №5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки».
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім'ї, але визначає указані вище критерії, за наявності яких особи складають сім'ю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту також доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти.
На підтвердження своїх вимог заявник надав до суду документи, які вказують на кровну спорідненість загиблого ОСОБА_9 та ОСОБА_1 як рідних братів, докази проживання за однією адресою, документи, які свідчать про те, що йому, як єдиному члену сім'ї сповістили про загибель брата.
Окрім того, свідок ОСОБА_10 в суді пояснив, що померлий власної сім'ї не мав, проживав з сім'єю заявника . Свідок ОСОБА_11 , яка є сусідкою заявника повідомила, що брати ОСОБА_12 та ОСОБА_13 все робили разом та вели спільний побут.
Зацікавлені особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердили, що загиблий не мав ні дружини ні дітей, вони жили з загиблим всі разом та мали спільний побут. Вказали, що не претендують на отримання одноразової грошової допомоги.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Положеннями частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби;
2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов'язаних з проходженням військової служби;
3) загибелі (смерті) військовозобов'язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.
Відповідно до п.2 постанови КМУ від 28 лютого 2022 року №168(в редакції від 21 січня 2023 року) одноразова грошова допомога виплачується сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до положень ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на день смерті ОСОБА_4 ), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Таким чином, до членів сім'ї загиблого військовослужбовця можуть належати не лише батьки, дружина(чоловік), діти, а й інші особи, які спільно проживали з загиблим, були пов'язані спільним побутом та мали взаємні права та обов'язки. До таких осіб можуть належати: жінка(чоловік), які проживали з загиблим військовослужбовцем без реєстрації шлюбу, рідні брати, сестри, бабуся, дідусь тощо.
Частинами 1, 2, 4 ст.10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-яку заяву, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст. 13 Конвенції).
Згідно вимог ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно змісту статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
З урахуванням вищенаведеного, повно та всебічно дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно проживали разом, вели спільний побут до моменту мобілізації ОСОБА_4 , а після ОСОБА_1 постійно допомагав брату до моменту його загибелі, що дозволяє суду зробити висновок що останні дійсно були членами сім'ї. Встановлення факту спільного проживання необхідно заявнику для отримання одноразової грошової винагороди після смерті брата. Спір про право відсутній.
Таким чином, з наведених доказів можливо зробити висновок, що заява пені ОСОБА_14 , заінтересовані особи: Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4 , в інтересах якої діє мати ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 12, 13, 76, 130, 263-266, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Обухівська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та неповнолітня ОСОБА_4 , в інтересах якої діє мати ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання однією сім'єю та ведення спільного господарства з наявністю взаємних прав та обов'язків між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) та його рідним братом ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть від 2 серпня 2022 року ,актовий запис № 95).
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя Озерянська Ж.М.