Справа № 175/160/25
Провадження № 1-кп/175/19/25
16 вересня 2025 року селище Слобожанське Дніпровського
району Дніпропетровської області
Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390001699 від 26.10.2024 за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, громадянина України, маючого середню освіту, непрацюючого, інваліда 2 групи за станом здоров'я, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , вперше притягається до кримінальної відповідальності,
обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ
26 жовтня 2024 року приблизно о 05 годині 40 хвилин, в темний час доби, водій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на достатніх правових підставах керуючи технічно справним та належним йому автомобілем марки «Geely» моделі «MR-7151A» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався на ньому по освітленій ліхтарями вуличного освітлення проїжджій частині вулиці Михайла Петренка в місті Краматорську Донецької області, з боку провулку Барикадного в напрямку вулиці Курортної, в правій для себе смузі руху.
В той самий час, по проїжджій частині вулиці Михайла Петренка, з боку вулиці Курортної в напрямку провулку Барикадного, ближче до лівого краю дороги, тобто у зустрічному для водія ОСОБА_4 напрямку по його смузі руху, йшла пішохід - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В ході руху, водій ОСОБА_4 , проїжджаючи ділянку дороги поблизу будинку №8 по вулиці Михайла Петренка, не виконавши вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого:
п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»,
діючи необережно, проявляючи кримінальну протиправну недбалість, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не маючи перешкод технічного характеру для об'єктивного сприйняття дорожньої обстановки, своєчасно не реагуючи на її зміну, маючи об'єктивну можливість виявити перешкоду для руху у вигляді пішохода ОСОБА_6 , яка рухалась у зустрічному напрямку його смугою руху, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, та передньою правою частиною керованого ним автомобіля скоїв на неї наїзд.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події, пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді поєднаної тупої травми тіла, комплекс якої склали: забій головного мозку та серця, відкритий перелом правої нижньої кінцівки з ушкодженням магістральних судин, яка була ускладнена розвитком загального недокрів'я внутрішніх органів, та була госпіталізована до КНП «МЛ №3» Краматорської міської ради, де від отриманих травм померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Допущене водієм ОСОБА_4 порушення вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та суспільно небезпечними наслідками у вигляді смерті потерпілої ОСОБА_6 .
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.
В зв'язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.
В судове засідання потерпіла ОСОБА_7 не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялась належним чином, від неї надійшла заява про розгляд провадження за її відсутності, претензій не має, питання відшкодування шкоди врегульовано, покарання просить призначити не пов'язане з позбавленням волі, права керування транспортними засобами не позбавляти.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ'ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, активну співпрацю з органами досудового розслідування.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 офіційно не працює, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується посередньо, має 2 групу інвалідності за станом здоров'я, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.
Органом з питань пробації складено досудову доповідь щодо обвинуваченого, відповідно до якої виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.
Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є тяжким злочином, обставини, які пом'якшують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті). Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов'язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Разом тим, санкція ч. 2 ст. 286 КК України передбачає наявність як основного виду покарання, так і можливість застосування або незастосування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у виді позбавлення права керувати транспортними засобами суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.
МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД
Під час досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.
Після набрання вироком законної сили речові докази по кримінальному провадженню:
автомобіль Geely MR-7151А реєстраційний номер НОМЕР_2 , що надежить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ОСОБА_4 , що знаходиться на зберіганні на майданчику тимчасового тримання транспорту ГУНП в Донецькій області, - повернути законному власнику ОСОБА_4 ;
фрагменти обрамлення бокового дзеркала сірого кольору, уламки скла та уламки вітровика, які було запаковано до сейф пакету РSP3140779 та в?язану шапку чорного кольору, дерев?яну палицю, які було запаковано до сейф пакету В455841, які передані до камери зберігання речових доказів Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області під квитанціями 718/1 та 718/2 - знищити;
Стягнути з ОСОБА_4 (ІНН НОМЕР_4 ) на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 7 163 (сім тисяч сто шістдесят три) гривні 10 копійок.
Скасувати арешти майна у кримінальному провадженні №12024052390001699 від 26.10.2024 року, накладені ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року по справі №175/16917/24, провадження 1-кс/175/4793/24 та ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року по справі №175/16917/24, провадження 1-кс/175/4792/24.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1