8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" вересня 2025 р. м. ХарківСправа № 922/2313/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61045, м. Харків, вул. Джанкойська, буд. 76) 2. Департаменту реєстрації Харківської міської ради (61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4)
про припинення трудових відносин та зобов'язання вчинити реєстраційні дії.
за участю представників:
позивача - Мизиненко І.О.;
відповідача 1 - не з'явився;
відповідача 2 - Гусаченко Г.О.
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів: Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" та Департаменту реєстрації Харківської міської ради, в якій просить суд:
- припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код за ЄДРПОУ: 24278272, місцезнаходження: 61045, місто Харків, вулиця Джанкойська, будинок 76) на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 23 червня 2025 року.
- зобов'язати державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради (Код ЄДРПОУ: 40214227, місцезнаходження: 61003, м. Харків, Павлівський майдан, буд. 4) вчинити реєстраційну дію щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (Код за ЄДРПОУ 24278272, місцезнаходження: 61045, місто Харків, вулиця Джанкойська, будинок 76), в розділі "Відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особ" виключити (видалити) запис про ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) як директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (Код за ЄДРПОУ 24278272, місцезнаходження: 61045, місто Харків, вулиця Джанкойська, будинок 76) з 23 червня 2025 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області у цій справі.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
11.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №16305) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 30.07.2025 о 12:40.
21.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №16861), в якому просить долучити до матеріалів справи відзив на позовну заяву та позов задовольнити повністю, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
У вказаній заяві по суті справи зазначено, що обставини, які викладені в позовній заяві відповідають дійсним обставинам справи. Так, позивач ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" із заявою від 03.06.2025 р. про звільнення його з посади директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" з 23 червня 2025 року за власним бажанням згідно з ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України та із заявою від 03.06.2025 р. про необхідність у зв'язку із зазначеним провести засідання Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд". Зазначає, що відповідач не має можливості звільнити позивача із займаної посади директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд". Дана відмова була обґрунтована тим, що звільнення позивача із посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" можливо лише на підставі рішення засідання Наглядової ради ПрАТ "Південспецбуд", яке оформлюється відповідним протоколом. Цей протокол про звільнення необхідно подати до реєстратора, який на підставі поданого протоколу повинен здійснити реєстраційні дії щодо виключення позивача як керівника ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Також звертає увагу, що відповідно до Статуту ПрАТ "Південспецбуд", члени Наглядової ради обираються акціонерами на загальних зборах Товариства на строк до трьох років кумулятивним рішенням. Так, дійсно Протоколом загальних зборів акціонерів від 23.04.2021 р. було обрано наступних членів Наглядової Ради: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 терміном на 3 роки. Повноваження членів Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" припинені 23.04.2024 р., а тому засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" не має можливості провести у зв'язку із відсутністю членів Наглядової Ради на території України.
Отже, відповідач резюмує, що у засновника ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" - ПрАТ "Південспецбуд" відсутня можливість звільнити ОСОБА_1 з посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 23 червня 2025 р. та подати відповідні документи для проведення реєстраційної дії. На підставі викладеного, відповідач вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та доведеними.
29.07.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від Департаменту реєстрації Харківської міської ради зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №17436), в якому просить прийняти відзив на позовну заяву та долучити його до матеріалів справи. Разом з тим, просить суд у задоволенні позовних вимог до Департаменту реєстрації Харківської міської ради відмовити.
У вказаній заяві по суті справи зазначено, що одним із суб'єктів державної реєстрації, що здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та забезпечують державну реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців є Департамент реєстрації Харківської міської ради. Державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з Департаментом реєстрації Харківської міської ради, є його посадовими особами та виконують повноваження, визначені Законом, зокрема, приймають документи, перевіряють їх на відповідність законодавству, на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, проводять реєстраційні дії або відмовляють в державній реєстрації.
Таким чином, судове рішення, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, зокрема, про визнання трудових правовідносин припиненими та виключення відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи з Єдиного державного реєстру, є підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством. Крім того, звертає увагу, що нормами Закону визначена множинність суб'єктів, які мають повноваження на проведення реєстраційних дій. Для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу заявник має право звернутись із заявою та необхідними документами до будь-якого державного реєстратора, визначеного Законом.
Крім того, зазначає, що заявлена позовна вимога про зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії є передчасним та неналежним способом захисту права позивача, оскільки задоволення зазначеної позовної вимоги за відсутності факту прийняття державним реєстратором незаконного рішення щодо відмови у вчиненні таких дій, буде втручанням в його дискреційні повноваження. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач не вказав якими саме рішеннями дією чи бездіяльністю Департаменту реєстрації порушено право позивача. Позивачем не вказано та не підтверджено доказами, у яких саме спірних правовідносинах перебуває позивач із Департаментом реєстрації, а відтак сама лише наявність повноваження державного реєстратора на вчинення реєстраційних дій не є порушенням законних прав та/чи інтересів позивача з боку відповідача. Отже, Департамент реєстрації Харківської міської ради не є належним відповідачем у даній справі.
Одночасно звертає увагу суду, що Департамент реєстрації Харківської міської ради є органом місцевого самоврядування, який фінансується з місцевого бюджету та включений до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Стягнення суми судових витрат за рахунок асигнувань Департаменту реєстрації Харківської міської ради на користь позивача призведе до зменшення відповідних видатків на забезпечення функціонування Департаменту реєстрації Харківської міської ради, тим самим спричинить надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу справедливості.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 30.07.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, підготовче засідання відкладено на 02.09.2025 об 11:40 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2025 враховуючи, що у справі виконані усі завдання підготовчого засідання, визначені частиною 1 статті 177 ГПК України, керуючись пунктом 3 частини 2 статті 185 ГПК України, статтями 183, 232, 233 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.09.2025 о 10:00.
Представник позивача у судове засідання з'явився, позовну заяву підтримав з урахування наданих суду додаткових пояснень щодо прохальної частини позовної заяви.
Представник Департаменту реєстрації Харківської міської ради у судове засідання з'явився, проти задоволення позовної заяви заперечив частково з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник ПрАТ "Південспецбуд" у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного листа до зареєстрованого Електронного кабінету.
18.10.2023 введено в дію зміни, що внесені в Господарський процесуальний кодекс України Законом України №3200-IX від 29.06.2023 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документам".
Відповідно до частини 1, 5 статті 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, особам, які зареєстрували Електронний кабінет в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, у яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення в паперовій формі за окремою заявою.
Також, згідно з частиною 11 статті 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи зазначене, процесуальним законодавством передбачено спосіб належного повідомлення сторін про розгляд справи - в електронній формі через "Електронний кабінет".
Правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/6322/21, від 29.06.2022 у справі №906/184/21.
Матеріали справи свідчать, що відповідачі у справі зареєстрували Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про відкриття провадження у справі було надіслано до їх зареєстрованих Електронних кабінетів, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, а саме довідки про доставку електронного листа.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Окрім того, за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Також, ухвали Господарського суду Харківської області по справі №922/2313/25 оприлюднено в електронному вигляді в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені судом належним чином про розгляд даної справи. При цьому судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення своїх правових позицій, надання доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, а також заслухавши вступне та заключне слово присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.
Протоколом №1 засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" від 08.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Попляк О.С. 27.12.2017 за №1907,1908, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код ЄДРПОУ 24278272, місцезнаходження: 61045, м. Харків, вул. Джанкойська, буд. 76) з 27 грудня 2017 року.
Згідно наказу №4-к від 27.12.2017 відповідно до рішення засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" ОСОБА_1 був зарахований на роботу та приступив до виконання обов'язків директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 27.12.2017 з окладом, згідно штатному розпису.
Також, 27.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Південспецбуд" та ОСОБА_1 на підставі частини 3, статті 21, пункту 1 частини 1 статті 23, пункту 3 частини 1 статті 24 КЗпП України, статті 65 ГК України, пункту 4.3. Статуту Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд", затвердженого протоколом №1 Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" від 08.12.2017 було укладено трудовий контракт.
Згідно з пунктом 1 трудового контракту ОСОБА_1 обраний на посаду директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" згідно Протоколу №1 Засідання Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" від 08.12.2017, посвідченого приватним нотаріусом Харківської міського нотаріального округу Попляк О.С. 27.12.2017 за реєстровим №1907, 1908.
Згідно з пунктом 2 трудового контракту директор зобов'язується безпосередньо здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його прибуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна підприємства, а підприємство зобов'язується створювати належні умови для роботи директора.
Пунктом 3 трудового контракту передбачено, що цей контракт є трудовим договором. На підставі контракту виникають трудові стосунки між директором та товариством.
Відповідно до пункту 15 трудового контракту цей контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами, є безстроковим, що укладений на невизначений строк.
Відповідно до пункту 16 трудового контракту директор звільняється з посади засновником підприємства на підставі рішення засідання Наглядової ради ПрАТ "Південспецбуд", яке оформлюється протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ "Південспецбуд". В разі прийняття Наглядовою радою товариства рішення про припинення повноважень директора його повноваження припиняються з моменту прийняття відповідного рішення (п.п. 16.1., 16.2.).
28.12.2017 у зв'язку із призначенням ОСОБА_1 на посаду директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" №14801070012041195, а саме: зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна фізичних осіб або зміна відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо. У розділі "Відомості про керівника юридичної особи та інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо" зазначено керівник - ОСОБА_1 .
Разом з тим, обставини справи свідчать, що 03.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "Південспецбуд" із письмовою заявою про звільнення його з посади директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" за власним бажанням згідно з частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з 23 червня 2025 року. Цією заявою позивач просив здійснити всі необхідні дії, пов'язані з припиненням його повноважень як директора, в тому числі, виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дані про те, що він є директором ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд", яку надіслано засобами поштового зв'язку з описом вкладень у цінний лист, що підтверджується описом вкладень у цінний лист №6105049271733 від 03.06.2025, накладною №6105049271733 від 03.06.2025, фіскальний чеком №6105049271733 від 03.06.2025.
03.06.2025 позивач звернувся до Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" та до кожного із членів Наглядової Ради, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з повідомленням про рішення припинити повноваження на посаді директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 23 червня 2025 року за власним бажанням згідно з частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України. Також, у даних повідомленнях просив провести засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" у строк не пізніше 20 червня 2025 р. (включно), на порядок денний якого винести наступні питання:
1) про припинення повноважень директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" ОСОБА_1 з 23 червня 2025 року на підставі заяви про звільнення за власним бажанням від 03 червня 2025 року;
2) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_1 - директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд";
3) про уповноваження особи на проведення державної реєстрації зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В якості додатків до повідомлень додані копії заяви про звільнення позивача від 03.06.2025.
Вказані повідомлення до Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" та до кожного із членів ОСОБА_5 були направлені з описом вкладень до цінних листів, що підтверджується описами вкладень у цінний лист, накладними та фіскальними чеками №6105049271695, №6105049271709, №6105049271725, №6105049271717 від 03.06.2025.
З обставин справи убачається, що 23.06.2025 за вих. №23/06 позивач отримав від ПрАТ "Південспецбуд" відповідь на заяву від 03.06.2025 про звільнення з посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" та на заяву від 03.06.2025 про необхідність проведення засідання Наглядової Ради ПрАТ "ПІвденспецбуд". З посиланням на п.п. 4.2.2, 4.3 статті 4 Статуту ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд", повідомило позивача про те, що до виняткової компетенції ПрАТ "Південспецбуд" відноситься призначення директора дочірнього підприємства, який призначається і звільняється з посади Генеральним директором ПрАТ "Південспецбуд" на основі контракту за попереднім узгодженням з Наглядовою радою ПрАТ "Південспецбуд".
Згідно даної відповіді зазначено, що звільнення позивача із посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" можливо лише на підставі рішення засідання Наглядової ради ПрАТ "Південспецбуд", яке оформлюється відповідним протоколом. Протокол про звільнення необхідно подати до реєстратора, який на підставі поданого протоколу повинен здійснити реєстраційні дії щодо виключення позивача як керівника ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Крім того, у відповіді зазначено, що повноваження членів Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" припинені 23.04.2024 та засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбудт" не має можливості провести у зв'язку із відсутністю членів Наглядової Ради на території України.
Отже, у засновника ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" відсутня можливість звільнити позивач з посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 23 червня 2025 року та подати відповідні документи для проведення реєстраційної дії. Також, цим листом зазначено, що за захистом свого порушеного права ОСОБА_1 має право звернутися до суду.
Враховуючи викладене, позивачем зазначено, що незважаючи на відправлені позивачем документи, засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" не відбулося у зв'язку із відсутністю членів Наглядової Ради на території України та припиненням повноважень членів Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" 23.04.2024. У зв'язку з неявкою членів Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" та не проведенням засідання Наглядової Ради позивач позбавлений можливості реалізувати передбачене частини 1 статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Повідомлення позивача до членів Наглядової Ради залишені без відповіді. Зазначає, що засновником ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" - Наглядовою Радою ПрАТ "Південспецбуд" порушено право на працю позивача, а саме право на припинення трудових відносин, як його невід'ємну складову частину. Позивач доклав усіх зусиль задля реалізації свого права на припинення трудових відносин, виконав вимоги КЗпП України та Закону України "Про акціонерні товариства" щодо порядку припинення трудових відносин з ініціативи працівника, однак внаслідок бездіяльності відповідача 1 - позивач не може припинити трудові відносини з ним та повною мірою реалізувати своє право на працю.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд керується наступним.
Щодо належності даного спору до господарської юрисдикції.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов'язані з управлінням юридичної особою.
Конституційний Суд України в пункті 3.2 рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 в справі №1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 ЦК України, посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме частину 1 статті 98 та частину 1 статті 99 ЦК України, а також чинні на той час частину 1 статті 23, пункт "г" частини 5 статті 41, частину 1 статті 59 Закону України "Про господарські товариства" і частину 5 статті 58 Закону України "Про акціонерні товариства", виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.
Крім того, Конституційний Суд України наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об'єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.
Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22 виснувала, що спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим та має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні. Велика Палата Верховного Суду погоджується із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Висновки Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі №562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, у постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22.
Таким чином, за наведених обставин та правових норм, позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з трудових відносин.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини 3 статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 01.04.2024 по справі №556/2704/23, укладення трудового договору може оформлюватися наказом чи розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу.
Умовами пункту 1.2 Статуту ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" передбачено, що засновником підприємства є Приватне акціонерне товариством "Південспецбуд" (до зміни найменування Публічне акціонерне товариством "Південспецбуд"), ідентифікаційний код 24278272.
Також, підпунктом 4.2.2 статті 4 Статуту ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" передбачено, що до виняткової компетенції засновника дочірнього підприємства - ПрАТ "Південспецбуд" відноситься призначення директора дочірнього підприємства. Дане рішення про приймається Наглядовою Радою ПрАТ "Південспецбуд".
Матеріали справи свідчать, що згідно наказу №4-к від 27.12.2017 відповідно до рішення засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" ОСОБА_1 був зарахований на роботу та приступив до виконання обов'язків директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 27.12.2017 з окладом, згідно штатному розпису.
Також, 27.12.2017 між Приватним акціонерним товариством "Південспецбуд" та ОСОБА_1 на підставі частини 3, статті 21, пункту 1 частини 1 статті 23, пункту 3 частини 1 статті 24 КЗпП України, статті 65 ГК України, пункту 4.3. Статуту Дочірнього підриємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд", затвердженого протоколом №1 Наглядової Ради Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" від 08.12.2017 було укладено трудовий контракт.
Відповідно до статті 38 КЗпП України унормовано, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні.
Суд зазначає, що за загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства (генеральний директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення генерального директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).
Пунктом 4.3 статті 4 Статуту ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" передбачено, що директор ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" призначається і звільняється з посади Генеральним директором ПрАТ "Південспецбуд" на основі контракту за попереднім узгодженням з Наглядовою радою ПрАТ "Південспецбуд".
Відповідно до пункту 16 трудового контракту директор звільняється з посади засновником підприємства на підставі рішення засідання Наглядової ради ПрАТ "Південспецбуд", яке оформлюється протоколом засідання Наглядової ради ПрАТ "Південспецбуд". В разі прийняття Наглядовою радою товариства рішення про припинення повноважень директора його повноваження припиняються з моменту прийняття відповідного рішення (п.п. 16.1., 16.2.).
Крім того, відповідно до статті 72 Закону України "Про акціонерні товариства" члени наглядової ради обираються загальними зборами на строк, встановлений статутом акціонерного товариства, але не більше ніж три роки. Якщо у встановлений цим Законом строк загальними зборами не прийнято рішень, передбачених пунктами 24-26 частини другої статті 39 цього Закону, повноваження членів наглядової ради припиняються, крім повноважень з підготовки і проведення загальних зборів.
У відповідності до підпункту 9.3.1 пункту 9.3 Статуту ПрАТ "Південспецбуд" члени Наглядової ради обираються акціонерами на загальних зборах Товариства на строк до трьох років кумулятивним рішенням.
Як зазначено судом вище та підтверджено матеріалами справи, 03.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "Південспецбуд" з заявою про звільнення з посади директора Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" за власним бажанням згідно з частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України з 23 червня 2025 року. Цією заявою позивач просив здійснити всі необхідні дії, пов'язані з припиненням його повноважень як директора, в тому числі, виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань дані про те, що він є директором ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд", яку надіслано засобами поштового зв'язку з описом вкладень у цінний лист, що підтверджується описом вкладень у цінний лист №6105049271733 від 03.06.2025, накладною №6105049271733 від 03.06.2025, фіскальний чеком №6105049271733 від 03.06.2025.
03.06.2025 позивач звернувся до Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" та до кожного із членів ОСОБА_5 , а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з повідомленням про рішення припинити повноваження на посаді директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 23 червня 2025 року за власним бажанням згідно з частиною 1 статті 38 Кодексу законів про працю України. Також, у даних повідомленнях просив провести засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" у строк не пізніше 20 червня 2025 р. (включно), на порядок денний якого винести наступні питання:
1) про припинення повноважень директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" ОСОБА_1 з 23 червня 2025 року на підставі заяви про звільнення за власним бажанням від 03 червня 2025 року;
2) про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_1 - директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд";
3) про уповноваження особи на проведення державної реєстрації зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
В якості додатків до повідомлень додані копії заяви про звільнення позивача від 03.06.2025.
Вказані повідомлення до Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" та до кожного із членів ОСОБА_5 були направлені з описом вкладень до цінних листів, що підтверджується описами вкладень у цінний лист, накладними та фіскальними чеками №6105049271695, №6105049271709, №6105049271725, №6105049271717 від 03.06.2025.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21 викладено висновок, що передбачений частиною 1 статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення.
Натомість з матеріалів справи убачається, що ПрАТ "Південспецбуд" листом вих. №23/06 від 23.06.2025 повідомило позивача, зокрема, про те, що Протоколом загальних зборів акціонерів ПрАТ "Південспецбуд" від 23.04.2021 було обрано наступних членів Наглядової Ради: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 терміном на 3 роки. Крім того, у листі зазначено, що повноваження членів Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" припинені 23.04.2024 та засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбудт" не має можливості провести у зв'язку із відсутністю членів Наглядової Ради на території України. Водночас повідомлено, що у засновника ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" відсутня можливість звільнити позивача з посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" з 23 червня 2025 р. та подати відповідні документи для проведення реєстраціїної дії. Крім того, зазначено, що за захистом порушеного права позивач має право звернутися до суду.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що враховуючи звернення позивача, засідання Наглядової Ради ПрАТ "Південспецбуд" щодо розгляду питання звільнення позивача з посади директора ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд" не відбулося, що також вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП "СУ-619" ПрАТ "Південспецбуд", відповідного до якого ОСОБА_1 є керівником.
Враховуючи, що позивачем було дотримано всіх вимог чинного законодавства України щодо ініціювання процедури звільнення за власним бажанням, останньому не вдалося реалізувати та захистити свої трудові права, а тому позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на звільнення, як одне із складових частин права на працю.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007, від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Разом з тим, свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації (правові висновки Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).
Згідно зі статтею 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Отже, свобода праці невід'ємно пов'язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини. При цьому позивач не може бути примушений до продовження виконання управлінських функцій директора товариства, а тому обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як припинення трудові відносини між позивачем та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
Разом з тим, суд приймає до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 по справі №127/27466/20 про те, що за відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника з метою захисту своїх прав він може звернутися до суду, однак вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання/подання заяви про звільнення, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.
На переконання колегії суддів, підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім установлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування між сторонами юридичного спору з можливістю захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними.
Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
З огляду на викладене, судом з'ясовано у судовому засіданні під час розгляду справи у представника позивача обґрунтованість визначення у прохальній частині позовної заяви дати припинення трудових відносин з 23 червня 2025 року на підставі рішення Господарського суду Харківської області та останнім з урахуванням наданих пояснень в заключному слові перед ухваленням судового рішення зазначено, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є позовна вимога про припинення трудових відносини між ОСОБА_1 та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України саме з дати набрання судом рішенням законної сили, а тому просив суд припинити трудові відносини з дати набрання судовим рішенням законної сили.
За приписами частини 2 статті 5 ГПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги (пункт 8.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 в справі №910/6642/18).
У той же час, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що згідно з принципом "jura novit curia" ("суд знає закони") неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 в справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 в справі № 587/430/16-ц, від 04.12.2019 в справі №917/1739/17).
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено правомірність звернення позивача до суду з позовом про припинення трудових відносин, а тому їх має бути припинено не ретроспективно, що означало б ухвалення судом рішення про встановлення факту, а не про вирішення спору, а саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, що узгоджується з висновками Верховного Суду, які суд враховує відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України.
Щодо позовних вимог до Департаменту реєстрації Харківської міської ради про зобов'язання вчинити реєстраційну дію, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців врегульовано нормами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону суб'єктами державної реєстрації є, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації, нотаріуси - у разі державної реєстрації юридичних осіб (крім випадків, передбачених абзацами другим - четвертим цього пункту) та фізичних осіб - підприємців. Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) набувають повноважень з державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.
Згідно з статтею 5 Закону, систему органів у сфері державної реєстрації становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) інші суб'єкти державної реєстрації. До повноважень інших суб'єктів державної реєстрації, відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону, належить: 1) забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; 2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
На виконання вимог законодавства Харківською міською радою було створено Департамент реєстрації, який є самостійним виконавчим органом міської ради, до повноважень якого відповідно до Положення про Департамент реєстрації Харківської міської ради, затвердженого рішенням 9 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 22.12.2021 №217/21 належить, зокрема, забезпечення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та проведення інших реєстраційних дій відповідно до законодавства України.
Повноваження державного реєстратора визначені статтею 6 Закону, яка передбачає, що державний реєстратор: 1) приймає документи; 1-1) встановлює черговість розгляду поданих документів для державної реєстрації; 2) перевіряє наявність у Єдиному державному реєстрі заборони вчинення реєстраційних дій; 3) перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; 3-1) під час проведення реєстраційних дій у випадках, передбачених цим Законом, обов'язково використовує відомості реєстрів, автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів; 3-2) перевіряє дійсність довіреності, нотаріально-посвідченої відповідно до законодавства України, за допомогою Єдиного реєстру довіреностей; 3-3) перевіряє використання спеціальних бланків нотаріальних документів, на яких викладені документи, що подаються для здійснення реєстраційних дій, за допомогою Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів; 4) проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 5) веде Єдиний державний реєстр; 6) веде реєстраційні справи; 6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю; 7) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з частиною 10 статті 6 Закону, втручання будь-яких органів, їх посадових осіб, громадян, юридичних осіб та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій, крім випадків, передбачених цим Законом, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Отже, одним із суб'єктів державної реєстрації, що здійснюють повноваження в сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та забезпечують державну реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців є Департамент реєстрації Харківської міської ради. Державні реєстратори, які перебувають у трудових відносинах з Департаментом реєстрації Харківської міської ради, є його посадовими особами та виконують повноваження, визначені Законом, зокрема, приймають документи, перевіряють їх на відповідність законодавству, на наявність підстав для відмови в державній реєстрації, проводять реєстраційні дії або відмовляють в державній реєстрації.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до частини 2 статті 9 Закону в Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: відомості про органи управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв'язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Положеннями статті 25 Закону встановлено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 Закону передбачено, що у разі подання судового рішення, що набрало законної сили та має наслідком зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі або про заборону вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі заявником є позивач або уповноважена ним особа.
Серед загальних засад державної реєстрації статтею 4 Закону встановлено проведення державної реєстрації за заявницьким принципом та внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до Закону. Державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, на підставі документів, поданих у паперовій формі, проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя за місцезнаходженням юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, чи відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави.
Частиною 2 статті 4 Закону передбачено, що за наказом Міністерства юстиції України державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, на підставі документів, поданих у паперовій формі, у визначених випадках може проводитися в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць, визначених абзацом першим цієї частини, або незалежно від місцезнаходження юридичної особи чи громадського формування, що не має статусу юридичної особи, в межах України.
Суд зауважує, що Департамент реєстрації Харківської міської ради є суб'єктом державної реєстрації до повноважень якого, відповідно до частини 3 статті 5 Закону, належить забезпечення: прийому документів, поданих для державної реєстрації; державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій; ведення Єдиного державного реєстру та надання відомостей з нього; формування та зберігання реєстраційних справ; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проведення реєстраційних дій, відповідно до ст. 6 Закону, належить до повноважень державного реєстратора.
Згідно з статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
У даному разі щодо залучення Департаменту реєстрації Харківської міської ради як відповідача у справі позивачем зазначено, що звернення до суду із позовною заявою з позовними вимогами про припинення трудових відносин між позивачем та відповідачем 1 та зобов'язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії забезпечить ефективний захист порушених трудових прав позивача.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22, вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.
Однак матеріали справи свідчать та представником позивача під час розгляду справи зазначено, що останній не звертався до Департаменту реєстрації Харківської міської ради із заявою щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також не отримав відмову у вчиненні реєстраційних дій. Матеріали справи не містять доказів які підтверджують, що права та інтереси позивача були порушені чи невизнані саме Департаментом реєстрації Харківської міської ради.
Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову (такий висновок викладений у п. 7.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/3146/17).
Відтак, суд констатує, що права позивача не були порушені внаслідок дій чи бездіяльності Департаменту реєстрації Харківської міської ради в розумінні положень статті 15, 16 ЦК України, а тому у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання державного реєстратора Департаменту реєстрації Харківської міської ради вчинити реєстраційну дію слід відмовити як у безпідставній.
Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до статті 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Отже, суд зазначає, що рішення суду про припинення трудових правовідносин є підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством.
Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі №914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Таким чином, процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з товариством має супроводжуватись виключенням відомостей про директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань із внесенням до реєстру відповідних даних.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З огляду на прийняття судом рішення про припинення трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код за ЄДРПОУ: 24278272, місцезнаходження: 61045, місто Харків, вулиця Джанкойська, будинок 76) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили, суд вважає, що з метою забезпечення ефективності судового захисту і унеможливлення необхідності вчинення будь-яких інших заходів задля захисту визначеного інтересу позивача, припинення спірних трудових відносин має бути здійснено із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вказані вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
З урахуванням наведеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.
Разом з тим, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на істотні питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 129 ГПК України, та враховуючи висновки суду про часткове задоволення позову, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) та Дочірнім підприємством "Спеціалізоване управління №619 "Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (код за ЄДРПОУ: 24278272, місцезнаходження: 61045, місто Харків, вулиця Джанкойська, будинок 76) на підставі ч. 1 ст. 38 Кодексу законів про працю України з дати набрання судовим рішенням законної сили із внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Південспецбуд" (61045, м. Харків, вул. Джанкойська, буд. 76, код ЄДРПОУ 01416731) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене в порядку, встановленому ст. 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено "17" вересня 2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова