17.09.2025м. СумиСправа № 920/1136/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/1136/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради
«Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини
катастроф» (провулок Громадянський, буд. 4 А, м. Суми, 40021,
код ЄДРПОУ 23824057)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ»
(вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, м. Дніпро, 49000,
код ЄДРПОУ 41449359)
про стягнення 494 130 грн 00 коп.,
Суть спору. 07.08.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з відповідача на користь позивача 494 130 грн 00 коп. основного боргу за Договором №81/128 від 19.06.2020 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти, а також стягнути судові витрати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Ухвалою суду від 11.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/1136/25 та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.
Копія ухвали суду від 11.08.2025 про відкриття провадження у справі №920/1136/25 була отримана відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» через його електронний кабінет системи «Електронний суд» 11.08.2025, 17:24, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.76).
Таким чином, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
Водночас, відповідач ні відзиву на позовну заяву, ні аргументованих заперечень щодо позовних вимог в установлений судом строк суду не подав.
Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.
22.04.2020 Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» оголошено тендер (UA-2020-04-22-001768-b) на закупівлю товару - «Нафта і дистиляти (бензин А-92 (талони), дизельне пальне (талони))» в кількості 250 000 літрів бензину А-92 (талони) та 69 000 літрів дизельного пального (талони) очікуваною вартістю 7 446 500,00 грн.
За наслідками розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» визнано переможцем відкритих торгів з особливостями та ухвалено рішення про укладення договору на суму 5 970 500,00 грн з урахуванням податку на додану вартість.
19.06.2020 між Комунальним некомерційним підприємством Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (далі - КНП СОР «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», Замовник, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» (далі - ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ», Постачальник, Відповідач) був укладений Договір №81/128 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти (далі - Договір).
У відповідності до умов Договору Відповідач зобов'язується продавати пальне (бензин А-92 та Дизельне пальне) у вигляді одноразових талонів та відпускати Позивачу протягом 2020 року продукти нафтопереробки через мережу АЗС, що визначена пунктом 1.1. Договору та листами Відповідача, що містилась в тендерній пропозиції (а.с. 27-29).
Згідно з п. 1.2. Договору Замовник отримує Товар на АЗС Постачальника згідно пред'явлених талонів. При отриманні Товару Постачальник повинен видати чек або зробити відмітку про видачу нафтопродукту в шляховому листі Замовника. Талон не є засобом розрахунків/платежів між Сторонами. Талон містить інформацію про вид і об'єм нафтопродуктів, якими буде заправлений автотранспорт Замовника при наданні таких талонів на АЗС. Бланк талону має декілька ступенів захисту, зокрема, індивідуальний штрих-код.
Відповідно до п. 1.4. Договору обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від обсягів затверджених кошторисних призначень та реального фінансування видатків.
Ціпа цього Договору становить 5 970 500,00 грн, у тому числі ПДВ 995 083,33 грн (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 4.1. Договору Замовник зобов'язується здійснити оплату вартості Товару па поточний рахунок Постачальника протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати отримання талонів. У разі затримання бюджетного фінансування розрахунки за цей Товар здійснюються протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання Замовником бюджетних асигнувань на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок, але не пізніше 20 (двадцяти) календарних днів з дня отримання товару згідно видаткової накладної.
Пунктом 4.2. Договору встановлено, що оплата здійснюється Замовником на підставі видаткової накладної в національній валюті України в безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника.
Оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 4.3. Договору).
Згідно з п. 5.1. Договору строк передачі Товару: з моменту підписання Договору до 31 грудня 2020 року.
Постачальник відпускає нафтопродукти по пред'явленим талонам, згідно з зазначеними у них кількості літрів та виду нафтопродуктів. 'Галон, за яким було відпущено пальне, залишається на АЗС (п.п. 5.1.3. Договору).
Перехід права власності на Товар від Постачальника до Замовника відбувається в момент фактичного отримання Замовником Товару на АЗС за талонами (п.п. 5.1.4. Договору).
Постачальник гарантує на власних та/або партнерських АЗС забезпечення відпуску нафтопродуктів у цілодобовому режимі та постійну наявність на таких АЗС необхідного виду пального (п.п. 5.1.6. Договору).
Відповідно до п.п. 6.3.1., 6.3.3., 6.3.5. Договору Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу Товару но виданим талонам у строки, встановлені цим Договором; забезпечити цілодобову можливість заправки з безперешкодним доступом на АЗС; забезпечити видачу пального в кількості, що зазначена в талонах.
На виконання умов Договору, Позивачем була здійснена оплата за пальне, а саме: бензин А-92 кількістю 88 000 л за ціною 18,50 грн/л та дизельне пальне кількістю 48 000 за ціною 19,50 грн/л на загальну суму 2 564 000, 00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 4071 від 30.06.2020, № 4385 від 06.08.2020, № 4658 від 02.09.2020, № 4725 від 11.09.2020, № 5012 від 06.10.2020, № 5018 від 06.10.2020, № 5024 від 08.10.2020 (а.с. 30-33).
Як вказує Позивач, зобов'язання по поставці пального (отоваренні талонів) у вказаній вище кількості Постачальником виконані у повному обсязі.
20.10.2020 Сторони уклали Додаткову угоду № 2 до Договору № 81/128, якою виклали пункт 3.1 та 3.2. Договору в новій редакції, шляхом зменшення суми цього Договору та визначивши загальну суму Договору в розмірі 5 970 442,50 грн, у тому числі ПДВ - 995 073,75 грн., інші умови Договору залишились незмінними. Таким чином, Сторони за Договором домовились збільшити ціну за один літр бензину А-92 та дизельного пального, при цьому кількість пального зменшилась.
На виконання умов Договору Відповідачем за видатковою накладною №0128/0000750 від 20.10.2020 (а.с.34 - зворотна сторона) та видатковою накладною №0128/0000758 від 21.10.2020 (а.с. 35), які підписані представниками Сторін, було надано талони Дизельного палива на 19 975 літрів загальною вартістю 409 487 грн 50 коп. з ПДВ та талони Бензину А-92 на 153 690 літрів загальною вартістю 2 996 955 грн 00 коп. з ПДВ.
У свою чергу, Позивачем за отримані талони (скретч-картки) згідно з видатковою накладною №0128/0000750 від 20.10.2020 та видатковою накладною №0128/0000758 від 21.10.2020 було перераховано Відповідачу грошові кошти у розмірі 3 406 442 грн 50 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції №5145 від 20.10.2020 (а.с. 42).
Водночас, як вказує Позивач, Відповідачем було фактично припинено виконання зобов'язань по Договору. Автозаправні станції, скретч-карти на заправку в яких було передано Відповідачем на виконання умов Договору, зачинено та вони припинили відпуск палива Замовнику по скретч-картам, які є підставою для відвантаження палива з АЗС.
25.06.2025 Позивачем на адресу Відповідача надіслано претензію №01-28/181/7 від 23.06.2025 щодо неналежного виконання умов Договору №81/128 від 19.06.2020.
Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді ТОВ «ЛІВАЙН ТОРГ» на вищевказану претензію та/або виконання її вимог.
Додатково, Позивачем з метою підтвердження факту відсутності бензину А-92 на АЗС, фіксації факту відмови по відпуску (отоваренні талонів) продуктів нафтопереробки та у відповідності до пункту 5.1.9. розділу V «ПОСТАВКА ТОВАРІВ» Договору, 20.07.2025 та 29.07.2025 штатними працівникам Позивача, які мали на меті здійснити заправку дизельним пальним, бензином А-92 спеціалізованого санітарного транспорту на АЗС «ANP» за адресами: вул. Шевченка, буд. 5а, м. Охтирка, та вул. Незалежності, буд. 89, с-ще Недригайлів, були складені відповідні Акти (а.с.47).
Станом на 07.08.2025 у Позивача залишилися невикористаними талони (скетч-картки) на Бензин А-92 на 25 340 літрів на загальну суму 494 130 грн 00 коп.
Таким чином, в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на те, що Відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між Сторонами Договору не здійснив повної та своєчасної поставки Товару, за який Позивачем була здійснена повна попередня оплата. Внаслідок порушення Відповідачем зобов'язання за Договором №81/128 від 19.06.2025 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти, виконання такого зобов'язання втратило інтерес для Позивача, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з Відповідача суму попередньої оплати у розмірі 494 130 грн 00 коп.
Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним:
Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Так, судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Як передбачено статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 ЦК України).
За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, судом встановлено, що на виконання умов Договору №81/128 від 19.06.2020 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти Позивачем 20.10.2020 здійснено оплату (повну оплату вартості) за Товар відповідно до видаткової накладної №0128/0000750 від 20.10.2020 та видаткової накладної №0128/0000758 від 21.10.2020 на загальну суму 3 406 442 грн 50 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 42). В свою чергу, Відповідач не спростував доводи Позивача щодо недопоставки Товару на суму 494 130 грн 00 коп.; доказів поставки Товару на суму здійсненої Позивачем оплати в залишковому розмірі 494 130 грн 00 коп. Відповідач також суду не надав.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, Позивач скористався своїм правом на повернення суми попередньої оплати, що передбачено ч. 2 ст. 693 ЦК України.
Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №81/128 від 19.06.2020 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти, підтвердження суми, заявленої до стягнення наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 494 130 грн 00 коп.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.
Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, та достовірними доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат.
Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що судом позовні вимоги задоволено в повному обсязі, судовий збір в сумі 5 929 грн 56 коп. покладається на Відповідача.
Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» про стягнення 494 130 грн 00 коп. - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІВАЙН ТОРГ» (вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 503, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 41449359) на користь Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради «Сумський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» (провулок Громадянський, буд. 4 А, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 23824057) кошти, які були сплачені в рахунок попередньої оплати (повної оплати) за Договором№81/128 від 19.06.2020 про закупівлю продуктів нафтопереробки рідких за державні кошти у розмірі - 494 130 (чотириста дев'яносто чотири тисячі сто тридцять) грн 00 коп., а також 5 929 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 56 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.09.2025.
Суддя С.В. Заєць