адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000,
адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607,
тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
17.09.2025м. ПолтаваСправа № 904/1760/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд", код ЄДРПОУ 34986223; вул. Князя Володимира Великого, буд. 18б, кв. 2, м. Дніпро, 49000
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", код ЄДРПОУ 33667686; вул. Героїв "Азову", буд. 17, прим. 2
про стягнення 760 593,75 грн,
ухвалив рішення про наступне:
1. СУТЬ СПОРУ.
1.1. Предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості за товар, поставлений йому позивачем по договору поставки, а також штрафу за невиконання умов договору.
2. ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
2.1. Між позивачем у справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд", та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс", укладено договір поставки від 01.01.2025 за № ДГ-01/01-25 (надалі - Договір), строком дії з моменту його підписання сторонами і до 31.12.2025 (п. 8.1. Договору).
2.2. Предметом Договору є передача Постачальником (позивачем по справі) товару у власність Покупцеві (відповідачу по справі), а також прийняття та оплата товару Покупцем на умовах, визначених у договорі (п. 1.1. Договору).
2.3. Умовами Договору сторони визначили наступне:
2.3.1. Кількість товару, як і асортимент, вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною Договору і складені на підставі письмової або усної заявки Покупця (п. 2.1. Договору).
2.3.2. При цьому, сторони погодилися при здійсненні заявки на поставку товару дотримуватися такої процедури. Покупець зобов'язаний передати за допомогою факсового зв'язку, електронною поштою або усно, по телефону, Постачальнику заявку на поставку товару, в якій вказується: загальна назва товару; асортимент товару; кількість товару (пп. 2.1.1. Договору).
2.3.3. Постачальник, відповідно до заявки, виставляє рахунок Покупцеві. Покупець зобов'язаний його оплатити на умовах п. 3 Договору (пп. 2.1.2. Договору).
Постачальник може за усним запитом Покупця, без заявки, виставити йому рахунок на оплату (пп. 2.1.3. Договору).
2.3.4. Поставка товару здійснюється транспортом за згодою сторін. Транспортні витрати з доставки товару Покупцеві можуть входити в загальну вартість партії, що поставляється в разі, якщо доставка здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника. Передача (приймання-здавання) товару здійснюється на складі Постачальника в разі, коли поставка товару здійснюється транспортом Покупця і на складі Покупця в разі, коли поставка товару здійснюється транспортом Постачальника. Постачальник зобов'язаний передати Покупцеві наступні документи: накладну на товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою Постачальника; документи, які підтверджують якість товару; податкову накладну, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою Постачальника; інші документи на товар - згідно чинного законодавства України (п. п. 2.3. - 2.6. Договору).
2.3.5. Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця при передачі товару. Поставка вважається завершеною з моменту передачі товару Покупцеві, що засвідчується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідних товаросупровідних документів, зазначених у цьому договорі (п. п. 2.7., 2.8. Договору).
2.3.6. Покупець зобов'язаний здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 3-х календарних днів з моменту відвантаження кожної партії товару Покупцю або по передоплаті, в разі якщо Постачальник вимагає зробити передоплату за кожну окрему поставку товару (п. 3.3. Договору).
2.3.7. У випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) % від вартості поставленого, але неоплаченого товару (п. 7.2. Договору).
2.4. На виконання умов Договору Постачальник поставив товар Покупцю, а саме рис білий шліфований не пропарений довгозерний, у кількості 22 075 кг на загальну суму 827 812,50 грн. Що підтверджується видатковою накладною від 14.02.2025 № 481, а також товарно-транспортними накладними від 14.02.2025 за № 481/1 і № 481/2 (а. с. 13-14).
2.5. Отже, відповідно до п. 3.3. Договору останній день, коли відповідач мав оплатити зазначену поставку, настав 17 лютого 2025 року. Проте, у визначений строк сума поставленого товару оплачена не була.
03 березня 2025 року сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.02.2025 по 03.03.2025 (а. с. 16), відповідно до якого, на день підписання Акту заборгованість відповідача складала 827 812,50 грн., що відповідає вартості поставленого раніше товару.
2.6. Пізніше відповідач сплатив частину боргу на загальну суму 150 000 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 273 від 14.03.2025 на суму 50 000 грн, № 348 від 25.03.2025 на суму 50 000 грн та № 464 від 10.04.2025 на суму 50 000 грн. (а. с. 17-19).
Таким чином на момент звернення позивачем з позовом до суду утворилась заборгованість у розмірі 677 812,50 грн.
2.7. У зв'язку з цим, на підставі п. 7.2. Договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 10 % від вартості поставленого, але неоплаченого товару, який склав 82 781,25 грн.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ПОЗИВАЧА.
3.1. Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача на його користь 677 812,50 грн основного боргу за поставлений по Договору товар, а також 82 781,25 грн штрафу.
3.2. Пізніше, у додаткових поясненнях позивач підтвердив факт часткового погашення відповідачем заборгованості на суму 650 160,00 грн після звернення позивачем з позовом до суду.
Крім цього, позивач заперечує проти зменшення судом розміру штрафу.
3.3. Юридичними підставами позову є статті 11, 530, 609, 611, 625, 629, 655, 692, 712, ЦК України.
3.4. Фактичними підставами позову є невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати товару за Договором.
4. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА. ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ ВІДПОВІДАЧА.
4.1. Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву у справі не скористався, відзив не надав.
Натомість звернувся до суду через систему "Електронний суд" із заявою від 12.08.2025 про часткове погашення заборгованості на суму 598 166,00 грн. У поданій заяві відповідач просить суд закрити провадження в частині погашених позовних вимог та відмовити в іншій частині позову у зв'язку з недоведенням позовних вимог. При цьому, підстави недоведеності позовних вимог відповідачем не вказано.
4.2. Також у заяві від 10.09.2025 відповідач просить суд зменшити штрафні санкції на 70% у зв'язку з відсутністю у позивача збитків та через те, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати у зв'язку із дефіцитом обігових коштів, який виник в результаті несвоєчасних розрахунків його контрагентів за отриманий товар через воєнні дії в країні.
5. ІНШІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
5.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" через систему "Електронний суд" 11.04.2025 звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" про стягнення 760 593,75 грн заборгованості за договором поставки від 01.01.2025 № ДГ-01/01-25, в тому числі: 677 812,50 грн основного боргу, 82 781,25 грн штрафу.
5.2. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.04.2025 по справі № 904/1760/25 матеріали зазначеної позовної заяви були направлені за територіальною підсудністю до Господарського суду Полтавської області. Вказана ухвала набрала законної сили 17.04.2025.
5.3. Ухвалою від 09.06.2025 Господарський суд Полтавської області у складі судді Байдуж Ю. С. залишив без руху вказану позовну заяву та надав позивачеві строк (10 днів з дня вручення копії ухвали) для усунення недоліків позовної заяви шляхом: подання уточненої позовної заяви з вірними відомостями щодо місцезнаходження відповідача; надання доказів на підтвердження повноважень представника позивача на звернення з позовною заявою до Господарського суду Полтавської області (ордер); реєстрації електронного кабінету позивача в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (ч. 6 ст. 6 ГПК України).
5.4. Від позивача 11.06.2025 через систему Електронний суд надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 7760 від 11.06.2025), до якої додано уточнену позовну заяву, докази повноважень представника позивача Логвінова С. С. (ордер), відповідь про наявність у позивача зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, а також докази доставки вказаної заяви з додатками в електронний кабінет відповідача.
Таким чином позивач у встановлений судом строк усунув недоліки позовної заяви.
5.5. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 12.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 917/1760/25 без виклику сторін; відповідачу встановлено строк для подання суду: відзиву на позов - 15 днів з дня вручення цієї ухвали; заперечень - 5 днів з дати отримання відповіді на відзив. А також роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
5.6. Згідно довідок про доставку електронного листа, сторони отримали ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі в електронному вигляді 12.06.2025 о 20:20 год. (а.с. 46, 47).
Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом.
5.3. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов суду не надав, про наявність поважних причин неподання відзиву у встановлений судом строк не повідомив.
У зв'язку з цим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
5.4. Від відповідача 12.08.2025 через систему "Електронний суд" надійшла заява (вх. № 10525) про часткове погашення заборгованості на суму 598 166,00 грн. У поданій заяві відповідач просив суд закрити провадження в частині погашених позовних вимог та відмовити в іншій частині позову у зв'язку з недоведенням позовних вимог.
5.5. Крім цього, відповідачем 10.09.2025 через систему "Електронний суд" подана заява (вх. № 11635), до якої додано докази часткової оплати боргу. Також у поданій заяві відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 70%.
5.6. Позивач 11.09.2025 через систему "Електронний суд" подав додаткові пояснення у справі (вх. № 11698), у яких підтвердив факт оплати відповідачем частини заборгованості в розмірі 650 160,00 грн та зазначив, що заборгованість за поставлений товар складає 27 652,50 грн. Також позивач заперечує проти зменшення судом розміру штрафних санкцій.
5.7. Суд також зазначає, що з урахуванням умов воєнного стану в Україні, загальної ситуації в Україні та особливого режиму роботи суду, спрямованого на необхідності збереження життя і здоров'я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, господарський суд здійснює розгляд справи № 904/1760/25 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
6. ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
6.1. З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:
- чи порушені відповідачем зобов'язання, які випливають з умов укладеного Договору поставки та які правові наслідки для нього настають ( у разі порушення)?
- чи є підстави для часткового закриття провадження у справі?
- чи є підстави для зменшення судом розміру штрафних санкцій?
6.2. У відповідності до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно позивач має довести наявність обставин, що дають ствердну відповідь на ключові питання, а відповідач - негативну.
Ухвалюючи рішення у даній справі суд виходить з наступного.
Доказами, згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема письмовими, речовими та електронними доказами, відповідно до частини другої наведеної норми.
7. ВИСНОВОК СУДУ ПРО ПОРУШЕННЯ ВІДПОВІДАЧЕМ УМОВ ДОГОВОРУ.
7.1. Суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідач порушив умови Договору не оплативши вартість поставленого товару.
7.2. Так, передусім, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 628, 629 Цивільного кодексу України).
7.3. З матеріалів справи вбачається факт укладення між сторонами договору поставки від 01.01.2025 за № ДГ-01/01-25 (п. 2.1. Рішення).
7.4. Відповідно до норм закону, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. (ст. 712 ЦК України).
7.5. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ст. 693 ЦК України).
7.6. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується отримання відповідачем по Договору товару за видатковою накладною № 481 від 14.02.2025 на загальну суму 827 812,50 грн, яку відповідно до п. 3.3. Договору відповідач мав сплатити протягом 3-х календарних днів, тобто до 17.02.2025, проте у встановлений Договором строк не оплатив (п. п. 2.3.6., 2.4., 2.5. Рішення). У зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість по Договору у розмірі 827 812,50 грн.
7.7. З наведеного вище суд дійшов до висновку про порушення відповідачем умов Договору щодо оплати вартості товару.
7.8. Наслідки невиконання відповідачем умов Договору погоджені сторонами в п. 7.2. Договору, згідно якого у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10 (десять) % від вартості поставленого, але неоплаченого товару.
7.9. Таким чином, позивач правомірно нарахував відповідачу 10% штрафу від вартості поставленого, але не оплаченого у встановлений Договором строк товару (827 812,50 грн), сума якого склала 82 781,25 грн штрафу.
7.10. До звернення позивачем з позовом до суду відповідач сплатив частину заборгованості у розмірі 150 000 грн, що підтверджується інформаційними повідомленнями про зарахування коштів № 273 від 14.03.2025 на суму 50 000 грн, № 348 від 25.03.2025 на суму 50 000 грн та № 464 від 10.04.2025 на суму 50 000 грн. (а. с. 17-19).
Таким чином на момент звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача становила 677 812,50 грн (827 812,50 грн - 150 000 грн).
8. ВИСНОВОК СУДУ ПРО НАЯВНІСТЬ ПІДСТАВ ДЛЯ ЧАСТКОВОГО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ.
8.1. Відповідно до п. 2 ч. ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
8.2. Відповідач у своїй заяві від 12.08.2025 повідомив, що відповідно до платіжних інструкцій № 946 від 13.06.2025 та № 926 від 11.06.2025 ним погашено заборгованість на загальну суму 598 166 грн. Проте, до вказаної заяви зазначені платіжні інструкції не були додані.
8.3. Пізніше, у заяві від 10.09.2025 відповідач зазначив, що станом на 10.09.2025 розмір його заборгованості перед позивачем складає 27 652,50 грн.
При цьому, до останньої заяви відповідач надав платіжні інструкції:
- № 273 від 14.03.2025 на суму 50 000 грн (за рис по рахунку № 286 від 14.02.2025);
- № 348 від 25.03.2025 на суму 50 000 грн (за рис по рахунку № 286 від 14.02.2025);
- № 464 від 10.04.2025 на суму 50 000 грн (за рис по рахунку № 286 від 14.02.2025);
- № 744 від 16.05.2025 на суму 660 000 грн (за рис по рахунку № 578 від 30.04.2025);
- № 880 від 30.05.2025 на суму 100 000 грн (за рис по рахунку № 623 від 29.05.2025);
- № 926 від 11.06.2025 на суму 48 006 грн (за рис по рахунку № 656 від 30.05.2025);
- № 946 від 13.06.2025 на суму 550 160 грн (за рис по рахунку № 656 від 30.05.2025).
8.4. Судом встановлено, що оплати від 14.03.2025 на суму 50 000 грн, від 25.03.2025 на суму 50 000 грн та від 10.04.2025 на суму 50 000 грн були враховані позивачем при поданні позову.
Щодо решти оплат, то їх загальна сума перевищує заявлену до стягнення суму боргу. Проте, з поданих платіжних інструкцій вбачається, що ними були оплачені різні рахунки позивача.
8.5. При цьому, сам відповідач у своїй заяві зазначає про те, що залишок його заборгованості, яка стягується у даній справі, становить 27 652,50 грн.
8.6. Позивач же у додаткових поясненнях зазначає, що платіжні інструкції № 774 від 16.05.2025 та № 926 від 11.06.2025 не стосуються предмету спору у даній справі, оскільки ними відповідач оплатив товар, поставлений йому за іншими видатковими накладними.
Крім того, позивач вказав, що хоча платіжні інструкції № 946 від 13.06.2025 на суму 550 160,00 грн та № 880 від 30.05.2025 на суму 100 000 грн були сплачені відповідачем за інший товар, проте позивач погоджується зарахувати ці кошти в рахунок оплати основного боргу по даній справі.
8.7. Таким чином, позивач погодився з тим, що загальна заборгованість відповідача на даний час складає 27 652,50 грн (677 812,50 грн - 550 160,00 грн - 100 000 грн).
8.8. За наведених обставин суд дійшов висновку, що після звернення позивачем з позовом до суду відповідачем сплачено частину заборгованості у розмірі 650 160,00 грн.
8.9. Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 650 160,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. ст. 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
8.10. В решті вимог про стягнення основного боргу на суму 27 652,50 грн позов обґрунтований та підлягає задоволенню.
9. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ СУМА ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.
9.1. В п. 7.9. цього рішення суд дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем відповідачу штрафний санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10% від вартості поставленого, але не оплаченого у встановлений Договором строк товару на суму 82 781,25 грн.
9.2. Проте, відповідач просить суд зменшити вказану суму штрафних санкцій на 70% у зв'язку з відсутністю у позивача збитків та через те, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати у зв'язку із дефіцитом обігових коштів, який виник в результаті несвоєчасних розрахунків його контрагентів за отриманий товар через воєнні дії в країні.
9.3. В свою чергу позивач заперечує проти зменшення суми штрафних санкцій, посилаючись на те, що відповідач ігнорував претензії та вимоги позивача. За таких обставин позивач був позбавлений можливості користуватися належними йому грошовими коштами та відповідати за свої зобов'язання перед третіми особами, постачальниками, що завдало йому збитків.
9.4. Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення стягуваної суми штрафу.
9.5. Так, При наданні оцінки аргументам відповідача, які останній покладає в основу своєї правової позиції у справі, та дослідженні доказів, наданих на їх обґрунтування, суд виходить з наступного.
9.6. Як правильно зазначає відповідач, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч. 3 ст. 551 ЦК України).
9.7. Велика палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла до висновків про те, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
9.8. Також, при вирішення даного питання суд враховує наступне:
- по-перше, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки (в даному випадку штрафу) є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20);
- по-друге, при вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18);
- по-третє, при вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер (Постанова об'єднаної палати КГС від 19 січня 2024 року у cправі № 911/2269/22).
9.9. Тож, відповідаючи на питання доцільності зменшення нарахованої відповідачу до стягнення, суд враховує, що заборгованість за поставлений по Договору товар виникла ще в лютому 2025 року і на даний час досі повністю не погашена.
Таку поведінку відповідача суд не може оцінити як сумлінну та добросовісну, спрямовану на виконання умов Договору.
При цьому суд наголошує, що процедура вирішення питання щодо можливості зменшення нарахованих штрафних санкцій будується на тих же принципах судового процесу, що й розгляд предмету спору. Тобто, сторона, яка посилається на певну обставину, має її довести суду. Самого посилання на певну обставину не достатньо.
Відповідач, посилаючись на дефіцит у нього коштів, не надав жодних доказів на підтвердження зазначених обставин.
Крім того, на переконання суду, погоджений сторонами у договорі розмір штрафу 10 % від простроченої суми боргу не є надмірним.
9.10. За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для зменшення нарахованої відповідачу до сплати суми штрафу.
9.11. Отже, позов в частині стягнення 82 781,25 грн штрафу є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
10. СУДОВІ ВИТРАТИ.
10.1. Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
10.2. Позивачем заявлено до відшкодування витрати зі сплати судового збору на суму 12 158,91 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією № 4706 від 09.04.2025.
10.3. Пунктом 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Разом з тим, сума позовних вимог, яка залишилася непогашеною та щодо якої винесено рішення про задоволення позовних вимог склала 110 433,75 грн (27 652,50 грн основного боргу + 82 781,25 грн штрафу).
З урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового розміру, встановлюються у такому розмірі, зокрема: за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
При цьому, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Виходячи з викладених положень закону, розрахунок судового збору за ціною позову у 110 433,75 грн виглядає наступним чином: 110 433,75 грн (ціна позову) х 1,5% х 0,8 = 1325,21 грн, що є меншим 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем має розраховуватися так: 3028 (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) х 0,8 = 2 422,40 грн.
Саме така сума судового збору має бути сплачена позивачем за ціною позову у 110 433,75 грн з метою дотримання принципу пропорційності.
10.4. Так, у справі № 910/12634/22, Верховний Суд зазначив, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге, покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію (Ухвала від 24.06.2024).
Крім того, слід зазначити, що у пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", було зазначено, що "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
10.5. Отже, на переконання суду, у зв'язку із частковим закриттям провадження у даній справі, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню сума судового збору у розмірі 9736,51 грн.
10.6. Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, суд керується статтею 129 ГПК України.
Так, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
10.7. Таким чином, у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 231-233, 237-238 ГПК України, суд
1. Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 650 160,00 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. В іншій частині позовних вимог позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ісполін Плюс" (код ЄДРПОУ 33667686; вул. Героїв "Азову", буд. 17, прим. 2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (код ЄДРПОУ 34986223; вул. Князя Володимира Великого, буд. 18б, кв. 2, м. Дніпро, 49000): 27 652,50 грн основного боргу, 82 781,25 грн штрафу, а також 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
Видати судовий наказ після набрання цим рішенням законної сили.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Азимут-Трейд" (код ЄДРПОУ 34986223; вул. Князя Володимира Великого, буд. 18б, кв. 2, м. Дніпро, 49000) з державного бюджету 9736,51 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 4706 від 09.04.2025.
5. Копію рішення направити сторонам.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 17.09.2025.
СУДДЯ Юлія БАЙДУЖ