ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття підготовчого провадження та
призначення справи до судового розгляду по суті
м. Київ
15.09.2025справа № 910/1885/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні
справу №910/1885/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енжі Енерджи Менеджмент Юкрейн» (вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, офіс 42, м. Київ 4, 01004; ідентифікаційний код 40731283)
до Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, 45, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 00032767)
про визнання недійсним рішення від 24.11.2022 №51-р/тк,
за участю представників:
позивача - Залізняка І.І. (довіреність від 01.08.2025 серія АІ №1885583);
відповідача - Рудченка Є.Д. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енжі Енерджи Менеджмент Юкрейн» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про визнання недійсним рішення Тимчасової адміністративної колегії АМК від 24.11.2022 №51-р/тк «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» зі справи №128-26.13/8-22 (далі - рішення №51-р/тк).
Позовні вимоги мотивовано тим, що: рішення №51-р/тк прийнято відповідачем з порушенням вимог законодавства, адже відповідач неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи №128-26.13/8-22; не довів обставини, які мають значення для справи №128-26.13/8-22 та визнав їх встановленими; неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 (суддя Підченко Ю.О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №910/1885/23 (головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б. і Тищенко А.І.), у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №910/1885/23 (головуючий суддя Малашенкова Т.М., судді Бенедисюк І.М. і Ємець А.А.) рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 скасовано; справу № 910/1885/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
За результатом нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 (суддя Мандриченко О.В.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №910/1885/23 (головуючий суддя Сибіга О.М., судді Тищенко О.В. і Мальченко А.О.), у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2025 у справі №910/1885/23 (головуючий суддя Бенедисюк І.М., Булгакова І.В. і Малашенкова Т.М.) касаційну скаргу Товариства задоволено частково; рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2025 у справі №910/1885/23 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суд міста Києва.
Підставами для скасування рішення місцевого і постанови апеляційного господарських судів зі справи №910/1885/23 стало таке.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд не зазначили чи існували в АМК станом на час направлення вимоги державного уповноваженого АМК від 28.09.2021 №128-29/01-14070 (далі - Вимога) Товариству обґрунтовані підстави вважати, що інформація та документи перебувають або можуть перебувати саме у володінні/користуванні/доступі особи, в якої вони запитуються.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 зі справи №910/1885/23 вказав на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили чи була спрямована Вимога про витребування інформації та документів на забезпечення захисту економічної конкуренції саме в Україні, ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Водночас зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій при новому розгляді справи залишили поза увагою такі висновки Верховного Суду та всупереч вказівкам суду касаційної інстанції при новому розгляді справи, насамперед, не дослідили, чи була спрямована Вимога про витребування інформації та документів у Товариства на забезпечення захисту економічної конкуренції саме в Україні, ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 зі справи №910/1885/23, скеровуючи справу №910/1885/23 на новий розгляд, виснував, що з'ясовуючи зміст документа, який судом/судами досліджується та оцінюється, необхідно виходити з його буквального та логічного змісту, адже форма не може превалювати над змістом такого документа.
Проте наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та при новому розгляді справи, що підтверджує доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій вказівок Верховного Суду при новому розгляді справи.
Суди попередніх інстанцій, порушивши положення статті 86, 236, 238, 269, 282, 310, 316 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) під час нового розгляду справи, не врахували висновків Верховного Суду у постанові від 27.02.2024 зі справи №910/1885/23 та не виконали повністю вміщених у ній вказівок, не встановили ключових та визначальних у цій справі обставин, не дослідили вирішальних доказів та належним чином не відхилили доводів Товариства на спростування наявності підстав для притягнення його до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно, висновки судів про відмову у задоволенні позову є передчасними.
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236- 238, 282 ГПК України, визначено обов'язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходить при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо. Окрім того, унормовано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судові рішення у цій справі, постановлені за результатами нового розгляду справи, наведеним положенням процесуального законодавства не відповідають.
Сукупна оцінка доказів може вважатися більш вірогідною для підтвердження обставин, встановлених АМК та перевірених судами, лише у тому випадку, коли вона повністю виключає можливість вірогідності у одночасному існуванні інших обставин. Тобто відповідно до основних завдань та виключних повноважень АМК у питанні встановлення і доведення вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», має бути здійснено останнім, у тому числі і через призму наведеного у статті 61 Конституції України поняття «щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності». Саме такий підхід може свідчити про повноту з'ясування обставин, які мають значення для справи; доведеність обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; відповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, що водночас є підставою для притягнення до відповідальності.
Скаржник звертав увагу суду апеляційної інстанції на висновки, які викладені Верховним Судом у постановах від 06.02.2024 у справах № 910/1823/23 і №910/2810/23. На правові висновки в цих справах також звертав увагу Верховний Суд у цій справі в постанові від 27.02.2024. Втім, суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував та відхилив зазначені доводи скаржника.
Висновків Верховного Суду, які містяться в постанові від 20.02.2025 у справі №910/2810/23 не існувало станом на дату ухвалення судами попередніх інстанцій оскаржуваних рішення та постанови, втім висновки, які містяться в ній, мають значення для застосування норм права у схожих правовідносинах, які мають місце у справі, що розглядаються.
Враховуючи порушення попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, в тому числі щодо невиконання обов'язкових вказівок Верховного Суду у постанові від 27.02.2024 у справі №910/1885/23, унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справу №910/1885/23 було передано на розгляд судді Марченко О.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 прийнято справу №910/1885/23 до свого провадження; призначено підготовче засідання на 04.08.2025.
21.07.2025 АМК подав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що:
- Товариство пов'язане відносинами контролю у розумінні статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з компанією «Engie Energy Management Holding Switzerland AG», оскільки такі відомості були безпосередньо повідомлені самим позивачем, а Товариство діє всупереч принципу добросовісності, визначеному ГПК України, та суперечить власним доводам та попереднім заявам;
- згідно з вимогами статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» дочірня компанія повинна вжити всіх розумних заходів для отримання інформації від материнської компанії;
- стаття 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлює, що відповідальність за неподання інформації або подання неправдивої інформації несе той суб'єкт господарювання, якому було адресовано відповідну вимогу АМК; таким чином, ключовим є визначення того, хто саме був отримувачем вимоги; при цьому, положеннями зазначеної норми Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено прямого звільнення дочірньої компанії від відповідальності в разі неподання інформації, навіть якщо така інформація фактично знаходиться у володінні материнської компанії;
- АМК зобов'язаний здійснювати запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції також в тих випадках, коли протиправні дії або бездіяльність відбуваються поза межами України, проте їх вплив (фактичний або потенційний) на конкуренцію стосується товарних ринків України, у тому числі щодо узгоджений дій та концентрацій;
- ненадання позивачем запитуваних документів не лише унеможливило їх аналіз, а й не спростовує можливості їх впливу на конкуренцію; водночас, враховуючи предмет спору, це не має вирішального значення, оскільки ненадання інформації не позбавляє АМК права витребувати відомості, які можуть свідчити, про порушення економічних інтересів України, у розумінні преамбули та частини другої статті 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;
- вплив угод про фінансування проекту «Північний потік-2» (далі - Проєкт) та розподілу повноважень між його учасниками (далі - Угоди), укладених компаніями «Uniper Gas Transportation & Finance B.V.», «Engie Energy Management Holding Switzerland AG», «OMV Gas Marketing Trading & Finance B.V.», «Shell Exploration and Production (LXXI) B.V.», «Wintershall Nederland Transport and Trading B.V.» та Приватним акціонерним товариством «Газпром», на економічну конкуренцію в Україні є доведеним, оскільки укладені фінансові угоди могли бути розцінені як узгоджені дії, що потребували попереднього дозволу АМК; будівництво газопроводу «Північний потік-2» в обхід території України могло призвести до усунення українського оператора газотранспортної системи з європейського ринку транспортування газу та обмеження доступу трейдерів до ринку природного газу в Україні; аналіз Угод дозволив би встановити їхній реальний зміст, можливі механізми контролю над оператором газопроводу та визначити, чи були ці дії антиконкурентними;
- ключовим залишається те, що, з огляду на предмет спору, вирішальним є право АМК витребувати відомості, які можуть свідчити, а не обов'язково встановлюють потенційні порушення економічних інтересів України, тобто навіть у разі відсутності доведеного впливу на конкуренцію, АМК зберігає за собою повноваження запитувати будь-яку інформацію, що стосується можливого потенційного впливу на конкурентне середовище України.
04.08.2025 Товариство подало суду письмові пояснення, в яких зазначило, що:
- АМК не мав на дату направлення Вимоги обґрунтованих підстав вважати, що запитувана інформація перебуває або може перебувати у володінні позивача;
- відповідач достеменно знав, що станом на дату направлення Вимоги Товариство не володіє запитуваною інформацією, підтвердження цього є те, що як на причину направлення Вимоги саме позивачу АМК вказує не на наявність у Товариства такої інформації, а на те, що позивач може отримати таку інформацію, шляхом її обміну у порядку статті 63 Закону України «Про захист економічної конкуренції» з суб'єктами господарювання, що є володільцем запитуваної інформації;
- відповідачем не доведено, що Вимога була спрямована на отримання інформації на забезпечення захисту економічної конкуренції в Україні;
- укладення Угод щодо Проєкту, реалізація Проєкту мали здійснюватися поза межами України; відповідно, АМК жодним чином не вказано і не доведено, яким чином укладення Угод щодо цього Проєкту впливає на економіку та конкуренцію України;
- сам АМК в жодному документі не вказує: у який спосіб укладення досліджуваних АМК Угод щодо Проєкту впливає на конкуренцію в Україні, які саме ринки зазнають впливу; чи вже настали якісь негативні наслідки для конкуренції в Україні (якщо могли настати); чи взагалі такі угоди щодо Проєкту якимсь чином пов'язані з територією України; яким чином діяльність позивача може бути пов'язана з Проєктом та/або може впливати на конкуренцію в Україні у зв'язку з Проєктом;
- факт відсутності будь-якого впливу запитуваних Угод на економічну конкуренцію на території України є фактом, що був встановлений судами в справах №908/2810/23 (та № 910/1823/23, що в силу положень статті 75 ГПК України не потребує додатковому доказуванню та має бути врахованим судом під час розгляду даної справи;
- під час нового розгляду даної справи суд першої інстанції повинен дотримуватися принципу правової визначеності та не може досліджувати питання впливу запитуваних Угод на економічну конкуренцію на території України без врахування обставин, встановлених у справах №908/2810/23 та № 910/1823/23;
- у відповіді на Вимогу позивач чітко повідомив АМК, що не володіє запитуваною інформацією, а тому такий документ мав бути оцінений АМК як повідомлення про відсутність інформації;
- Товариство не має жодного відношення до Проєкту, як і не має будь-яких зв'язків з учасниками Проєкту.
У підготовче засідання 15.09.2025 з'явилися представники сторін.
Суд у підготовчому засіданні 15.09.2025 ставить на обговорення питання щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи №910/1885/23 до судового розгляду по суті.
Представники сторін у підготовчому засіданні 15.09.2025 повідомили суд про те, що заяв і клопотань не мають, ними вчинені всі дії, передбачені у підготовчому провадженні, в зв'язку з чим просили суд розглянути справу по суті.
Відповідно до частини другої статті 177 ГПК України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (пункт 18 частини другої статті 182 ГПК України).
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини другої статті 182 ГПК України).
Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність закриття підготовчого провадження і призначення розгляду справи по суті на 13.10.2025.
Керуючись статтями 177 - 185, 194, 196, 234 та 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
Закрити підготовче провадження та призначити справу №910/1885/23 до судового розгляду по суті на 13.10.25 о 12:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал №12.
Ухвала набрала законної сили 15.09.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана Марченко