ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.09.2025Справа № 910/4341/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБМ-С"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив "БУДІВЕЛЬНИК-14"
про визнання майнових прав на об'єкт нерухомості
за участю представників:
від позивача: Процков С.В.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБМ-С", в якому просить суд визнати за ТОВ "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" майнові права на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання договору №С/ЗНП купівлі-продажу майнових прав від 12.01.2021 позивач виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати вартості майнових прав на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014, а відповідач зобов'язався здійснити будівництво, здати в експлуатацію та передати позивачу за відповідним актом приймання-передачі нежитлове приміщення з необхідними документами для державної реєстрації права власності. Однак, на момент звернення до суду з цією позовною заявою, не будівництво будинку (об'єкту капітального будівництва), в якому розташований об'єкт інвестування, не завершено, будинок в експлуатацію не введений та об'єкт інвестування не переданий позивачу. Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про визнання за ним майнових прав на вищевказаний об'єкт нерухомості.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.04.2025 позовну заяву залишив без руху.
16.04.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 22.04.2025 Господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/4341/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 22.05.2025.
Ухвалою від 22.05.2025 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі №910/4341/25 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Житлово-будівельний кооператив "БУДІВЕЛЬНИК-14", відклав підготовче засідання у справі №910/4341/25 на 05.06.2025.
05.06.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява, до якої позивач надав документи на виконання вимог суду.
У підготовчому засіданні 05.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи заяви позивача від 05.06.25 з додатками.
У підготовчому засіданні 05.06.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про: продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; відкладення підготовчого засідання на 10.07.2025.
У підготовчому засіданні 10.07.2025 суд оголосив про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.09.2025.
07.08.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії рішення Дарницького районного суду м. Києва по справі №753/4777/24 у подібних правовідносинах.
Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2025 надав пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не прибув. Ухвалу про розгляд справи по суті відповідач отримав 15.07.2025, що підтверджується повідомленням про доставлення документа до електронного кабінету.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.
Також у судове засідання не прибув представник третьої особи. Оскільки у третьої особи відсутній зареєстрований електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документам, про розгляд справи по суті третя особа була належним чином повідомлена ухвалою суду від 10.07.2025, направленою на адресу місцезнаходження третьої особи: Житлово-будівельний кооператив "БУДІВЕЛЬНИК-14": 02099, місто Київ, вулиця Санаторна, будинок, 4, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвала суду від 10.07.2025 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв'язку у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Одночасно статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Приймаючи до уваги, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення про розгляд справи, враховуючи що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
У судовому засіданні 04.09.2025, суд, дослідивши матеріали справи, пояснення представника позивача, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні у судовому засіданні 04.09.2025 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Позиція позивача
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконав у повному обсязі свої зобов'язання згідно з договором №С/ЗНП купівлі-продажу майнових прав від 12.01.2021, проте відповідач своїх зобов'язань не виконав ні щодо передання майнових прав за відповідним актом з необхідними документами для державної реєстрації права власності, ні щодо введення об'єктів в експлуатацію відповідно до норм законодавства.
Оскільки відповідач допустив неналежне виконання зобов'язань, права та інтереси позивача є порушеними, то наявні підстави для їх захисту в судовому порядку.
З огляду на те, що об'єкт будівництва не введений в експлуатацію, майнові права за відповідним актом приймання-передачі з необхідними документами для державної реєстрації права власності відповідачем позивачу не передані, виникла необхідність у визнанні майнових прав на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014 за позивачем у судовому порядку.
Позиція відповідача
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав.
02.07.2020 між Житлово-будівельним кооперативом "БУДІВЕЛЬНИК-14" (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КБМ-С" (сторона-2) укладений договір про участь у реконструкції №02/07-2020, предметом договору є спільна часткова участь сторін у реконструкції та введенні в експлуатацію об'єкта реконструкції на земельній ділянці, розташованій на вул. Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014, площею 0,1742 га.
Відповідно до умов п.3.1. договору про участь у реконструкції №02/07-2020 від 02.07.2020 сторона-1 передає стороні-2 право на виконання функцій замовника щодо реконструкції об'єкта на земельній ділянці (будівельний майданчик).
Згідно із п.4.4.6. договору про участь у реконструкції №02/07-2020 від 02.07.2020 сторона-2 має право без погодження із стороною-1 залучати кошти фізичних та юридичних осіб для фінансування будівництва об'єкту.
12.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КБМ-С" (продавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" (покупець, позивач) укладений договір №С/ЗНП купівлі-продажу майнових прав (надалі - договір купівлі-продажу майнових прав), відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує майнові права на об'єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до п.1.1. договору купівлі-продажу майнових прав, об'єкт капітального будівництва - житловий будинок за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014, право на спорудження якого виникло у відповідача на підставі договору про участь у реконструкції №02/07-2020 від 02 липня 2020 року укладеного між продавцем та Житлово-будівельним кооперативом "БУДІВЕЛЬНИК-14".
Об'єктом нерухомості є складова та невід'ємна частина об'єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді квартири та/або нежитлового приміщення, паркомісця, організацію будівництва яких здійснює продавець. Характеристики об'єкта нерухомості та інформація, яка його ідентифікує, визначені в п.2.2. цього договору (п.1.2. договору купівлі-продажу майнових прав).
Сторони домовилися, що об'єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором є об'єкт нерухомості, розташований в об'єкті капітального будівництва за будівельною адресою: вулиця Санаторна. 4 у Дарницькому районі міста Києва, з наступними характеристиками: нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1 (п. 2.2. договору купівлі-продажу майнових прав).
У п.2.6. та п.2.7.договору купівлі-продажу майнових прав сторони погодили, що плановий термін закінчення будівництва - 4 квартал 2021 року. Плановий термін введення в експлуатацію - 4 квартал 2021 року.
Об'єкт нерухомості передається продавцем покупцю шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкта нерухомості (п.3.3. договору купівлі-продажу майнових прав).
Згідно із п.4.2. договору купівлі-продажу майнових прав загальна сума вартості майнових прав за договором становить 1214400,00 грн, в тому числі ПДВ 20% - 202400,00 грн.
На підтвердження оплати вартості майнових прав в сумі 1214400,00 грн позивач додав до позову банківську виписку по рахунку позивача станом на 31.03.2025.
Відповідно до листа Державної інспекції архітектури та містобудування України від 02.06.2025 №3191/03/18-25 в Реєстрі будівельної діяльності наявна інформація про зареєстровану Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) декларацію про початок виконання будівельних робіт від 04.03.2014 за реєстраційним номером: КВ083140630758 щодо об'єкта будівництва "Реконструкція гуртожитку під житловий будинок", замовник будівництва - ЖБК "Будівельник-14" (23713317). Статус документа - скасовано рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 640/11626/21 (внесено реєстратором від 08.12.2022 за реєстраційним номером: КВ083140630758-1).
Звертаючись до суду за захистом невизнаних, порушених прав та інтересів, позивач посилається на те, що об'єкт будівництва не введений в експлуатацію, майнові права за відповідним актом приймання-передачі з необхідними документами для державної реєстрації права власності відповідачем позивачу не передані, у зв'язку із чим, виникла необхідність у визнанні майнових прав на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014 за позивачем у судовому порядку.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на окремі об'єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно із частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Таким чином, порядок набуття права власності на об'єкт нерухомого майна після прийняття такого об'єкта в експлуатацію визначений законом.
Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність").
Верховний Суд України у постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168цс12 визначив майнове право як "право очікування", яке є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав.
Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.
У справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 29 листопада 1991 року та "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року ЄСПЛ констатував, що відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі Конвенції, право власності може бути "наявним майном", або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме: в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції, це поняття охоплює як "наявне майно, так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення ЄСПЛ від 02 березня 2005 року у справі "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини"). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом".
В іншій справі "Н.К.М. проти Угорщини" у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що "правомірні очікування" підлягають захисту як власне майно і майнові права.
З огляду на вказане особа, яка набула майнове має бути впевнена у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте нею на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.
У разі невиконання належним чином забудовником взятих на себе зобов'язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
Відповідні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц, від 27 лютого 2019 року у справі №761/32696/13-ц, Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 638/12414/17 (провадження № 61-21546св19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 вересня 2021 року по справі №359/5719/17 дійшла висновку, що інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов'язаними зі створенням об'єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред'явлення позову про визнання за ним його майнових прав та витребування своєї власності з незаконного володіння іншої особи (статті 392, 388 ЦК України).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц у разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов'язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків учасником будівництва, ефективним способом захисту порушених прав останнього є визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
У справі, що розглядається позивач звернувся за захистом невизнаних, порушених прав та інтересів, у зв'язку із тим, об'єкт будівництва не введений в експлуатацію, майнові права на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва за відповідним актом приймання-передачі з необхідними документами для державної реєстрації права власності відповідачем позивачу не передані.
Суд зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також визначено необхідність виконання зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач виконав свої зобов'язання за договором №С/ЗНП купівлі-продажу майнових прав від 12.01.2021 у повному обсязі, сплативши на користь відповідача повну суму вартості майнових прав у встановлений в договорах строк, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача станом на 31.03.2025.
Виконання грошових зобов'язань за договором, а саме повна сплата вартості майнових прав об'єкта нерухомості, підтверджує вчинення позивачем дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на цей об'єкт нерухомості, отримання від відповідача об'єктів нерухомості за актом прийому-передачі після завершення будівництва та після цього набуття можливості державної реєстрації свого права власності на об'єкт будівництва.
Отже, позивач має підтвердження оплати ним повної вартості майнових прав на об'єкт нерухомості, однак відсутнє належне підтвердження переходу цих прав від відповідача до позивача, та відповідно належне оформлення набуття останнім права власності на майнові права щодо об'єктів нерухомості.
У позові позивач зазначає, що об'єкт будівництва у вказаний в договорах строк в експлуатацію введений не був, будівництво не завершене, приміщення у власність позивачу не передане. Відповідач обставин викладених позивачем у позові не спростував.
За таких обставин, відповідач порушив встановлений договором строк введення будинку в експлуатацію, внаслідок чого позбавив позивача того на що він розраховував, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав, а саме, що відповідач у встановлений термін здійснить введення будинку в експлуатацію і відповідно позивач матиме можливість набути право власності на квартиру у 1 кварталі 2022 року.
Оскільки будівництво об'єкту не завершене, будинок не введений в експлуатацію, то до завершення будівництва та введення будинку в експлуатацію, позивачу, як інвестору, належать майнові права на об'єкт нерухомості - нежитлового приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва.
Суд зазначає, що матеріалах справи, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме з метою захисту прав позивача, слід визнати за позивачем майнові права на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва за договором №С/ЗНП купівлі-продажу майнових прав, укладеного 12.01.2021 між сторонами.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КБМ-С" про визнання за ТОВ "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" майнових прав на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014.
Відповідно до вимог ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити повністю.
Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок, 8, ідентифікаційний код 24217052) майнові права на об'єкт нерухомості - нежитлове приміщення будівельний номер 3, загальна площа 52,8 кв.м., поверх 1, секція 1, що знаходиться в об'єкті капітального будівництва за адресою: вулиця Санаторна, 4 у Дарницькому районі міста Києва, кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:63:263:0014.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КБМ-С" (02099, місто Київ, вулиця Санаторна, будинок, 4, ідентифікаційний код 43629830) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОМИСЛОВА ФІРМА "ЖИЛКА" (08131, Київська обл., Бучанський р-н, село Софіївська Борщагівка, вулиця Велика Кільцева, будинок, 8, ідентифікаційний код 24217052) витрати зі сплати судового збору у сумі 14572,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 16.09.2025.
Суддя С.О. Турчин