79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"15" вересня 2025 р. Справа №914/882/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
Г.Г. Якімець,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» б/н від 22.06.2025 року (вх. № 01-05/1906/25 від 23.06.2025 року)
на рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року (суддя У.І.Ділай; повне рішення складено 02.06.2025 року)
у справі № 914/882/25
за позовом: Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бродівської міської ради
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі ДП «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України»), правонаступником якої є філія «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України»)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області
про стягнення 115979,56 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища,
Короткий зміст позовних вимог
21.03.2025 року Золочівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Бродівської міської ради звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до ДП «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України», правонаступником якої є ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державної екологічної інспекції у Львівській області про стягнення 115979,56 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.04.2021 року виявлено незаконну рубку чотирьох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі 2 виділ 3 Берлинського лісництва Державного підприємства «Бродівське лісове господарство», що зафіксовано в акті ЗБЕ місця вчинення порушення лісового законодавства від 25.04.2021, складеного представниками ДП «Бродівське лісове господарство». Згідно з розрахунком, обчисленим 09.12.2022 Державною екологічною інспекцією у Львівській області, розмір заподіяної шкоди визначено 133 179,75 грн.
За результатами інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні було складено висновок експерта №СЕ-19/114-23/20465-ФХЕД від 19.06.2024 року, відповідно до якого розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев, становить 115 979,56 грн.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року у справі №914/882/25 задоволено позов Золочівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Бродівської міської ради. Стягнуто з ДП «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» на користь Бродівської міської ради 115979,56 грн шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що територія у кварталі 2 виділ 3 Берлинського лісництва Державного підприємства «Бродівське лісове господарство», в межах яких виявлено факти незаконної порубки деревини, перебуває у адміністративно-територіальних межах Бродівської міської громади Золочівського району Львівської області, а відтак суд прийшов до висновку, що Бродівська міська рада є органом, до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища якого мають стягуватися збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, а факт невідшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу даним лісопорушенням, призводить до недоотримання коштів місцевим бюджетом, відтак, порушує інтереси територіальної громади.
Місцевий господарський суд зазначив, що забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в тому числі і на відповідача у даній справі як постійного лісокористувача.
Суд встановив, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача; факт відкриття кримінального провадження №12021141160000074 від 26.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі 2 виділ 3 Берлинського лісництва Державного підприємства «Бродівське лісове господарство». Під час проведення досудового розслідування осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «дуб звичайний» не встановлено.
Проаналізувавши матеріали справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що ДП «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство» є спеціалізованим лісогосподарським підприємством, уповноваженим на реалізацію правомочностей щодо володіння та користування спірними об'єктами права державної власності з метою забезпечення у процесі лісокористування збереження життєздатності лісового середовища та його біологічного різноманіття, збереження лісів, що становлять природоохоронну цінність, постійне, невиснажливе лісокористування, раціональне та ефективне використання лісових ресурсів. Здійснюючи вищевказану діяльність з охорони та захисту лісів, ДСГП «Ліси України», не лише повинно забезпечувати попередження погіршення стану та виникнення небезпеки для здоров'я людей, а й сприяти реалізації прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля, закріплених у статті 50 Конституції України. Факт незаконної порубки дерев свідчить, що відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев не здійснено, або здійснено неналежно, порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснює ДП «Ліси України» в особі філії «Бродівське лісове господарство», яке в розумінні статті 17 ЛК України є постійним лісокористувачем.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку, що саме відповідач, як постійний лісокористувач має обов'язок попередити, припинити та/або зафіксувати незаконну порубку дерев на підвідомчій території, водночас належних та достатніх заходів не вжив, а відтак наведені обставини у сукупності свідчать про належне підтвердження протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
Місцевий господарський суд встановив, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечено, що філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене підприємство; відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження, що ним здійснюються заходи з організації охорони лісу у відповідних межах, заходи з недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства; між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутність своєї вини відповідачем не доведено.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивачем в обґрунтування позову не було вказано, які саме обов'язки і норми чинного законодавства України у сфері ведення лісового господарства були порушені з боку відповідача, як і не було конкретизовано, які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, а також доказів невчинення таких дій відповідачем до суду не надано. Вважає, що лісові господарства несуть відповідальність лише у разі вчинення ними самими незаконної рубки або у разі допущення ними порушення вимог ведення лісового господарства. Також зазначає, що матеріалами справи дійсний розмір збитків на підставі допустимих доказів не доведено. Вказує на те, що висновок експерта суперечить положенням Закону України «Про судову експертизу». Скаржник стверджує, що оскаржуваним рішенням невірно визначено позивача по справі та порядок і спосіб виконання рішення суду. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року у справі №914/882/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що підставою позову є недотримання відповідачем правил лісокористування. Вказує на те, що у цій справі визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, яким завдано збитки внаслідок незаконної рубки дерев невстановленими особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу. Вважає, що у вказаній справі доведеним є склад цивільного правопорушення, оскільки відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив охорону і збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустивши самовільну рубку лісу та заподіявши цим самим шкоду державному лісовому фонду. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року у справі №914/882/25 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №914/882/25 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Ю. Панову, Г.Г. Якімець.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі №914/882/25 та ухвалено здійснити перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З'ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 26.06.2025 року про розгляд справи №914/882/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи 26.06.2025 року доставлено до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи №914/882/25.
На час ухвалення даної постанови від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» у справі №914/882/25, яке є предметом оскарження.
При ухваленні вказаної постанови колегія суддів виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.
Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ст. 114 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, суд визнав необхідним ухвалити постанову у вказаній справі в межах розумного строку.
Обставини справи
Як видно із наявних у справі копій документів, згідно з актом ЗБЕ огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 25.04.2021, складеного представниками ДП «Бродівське лісове господарство», у кварталі 2 виділу 3 Берлинського лісництва було виявлено незаконну рубку чотирьох дерев породи «дуб звичайний».
ДП «Бродівське лісове господарство» звернулось до Золочівського відділу поліції у Львівській області з проханням провести розслідування факту вчинення невідомими особами рубки, яка була виявлена працівниками лісової охорони 25.04.2021 року у кварталі 2 виділі 3 Берлинського лісництва чотирьох дерев породи «дуб звичайний», що підтверджується копією листа №124 від 25.04.2021 року.
У матеріалах справи наявна копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (дата реєстрації провадження: 26.04.2021 року), зі змісту якого вбачається, що за вищенаведеними обставинами зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з копії протоколу огляду місця події від 25.04.2021 року, слідчим відділення поліції №1 Золочівського району відділу поліції проведено огляд місця події у кварталі 2 виділі 3 території Берлинського лісництва, та встановлено факт незаконної рубки чотирьох дерев породи «дуб звичайний».
Копією протоколу огляду місця події від 30.11.2022 року підтверджено зазначені обставини.
Золочівським відділенням поліції у Львівській області направлено Державній екологічній інспекції у Львівській області листа №838356/16-2022 від 06.12.2022 року, зі змісту якого вбачається, що з метою встановлення істини у кримінальному провадженні начальник Золочівського відділу просить провести розрахунок розміру майнової шкоди, заподіяної навколишньому природньому середовищу внаслідок самовільної рубки дерев у кварталі 2 виділу 3 Берлинського лісництва.
Державна екологічна інспекція листом №06-4061 від 09.12.2022 року направила начальнику Золочівського відділу поліції розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 2 виділі 3 Берлинського лісництва, згідно з яким загальний розмір завданої шкоди становить 133179,75 грн.
Постановою органу досудового слідства від 12.10.2023 року призначено судову інженерно-екологічну експертизу у кримінальному провадженні, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру України у Львівській області, що підтверджується копією постанови від 12.10.2023 року та копією листа №8829/56/16-2023 від 13.10.2023 року. На вирішення експерта було поставлено такі питання: «Чи підтверджується незаконність рубки чотирьох дерев породи «Дуб звичайний» у кварталі 2 виділі 3 Берлінського лісництва ДП «Бродівське лісове господарство? Якщо так, то яка шкода заподіяна державі в результаті незаконної рубки?».
Як вбачається з копії листа №19/114/23-15400-2024 від 19.06.2024 року, Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України направив до Відділення поліції №1 Золочівського відділу висновок експерта №СЕ-19/114-23/20465-ФХЕД від 19.06.2024 року за результатами інженерно-еколочної експертизи.
Згідно вказаного висновку, копія якого наявна у матеріалах судової справи №914/882/25, проведення рубки чотирьох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі 2 виділі 3 Берлинського лісництва ДП «Бродівське лісове господарство» з недотриманням вимог природоохоронного законодавства підтверджено; розмір шкоди заподіяною рубкою становить 115979,56 грн.
У матеріалах справи наявна копія Статуту ДП «Бродівське лісове господарство».
Відповідно до пункту 6.2.1. статуту до обов'язків підприємства входить, зокрема забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.
Наказом від 04.11.2022 року №966 «Про припинення Державного підприємства «Бродівське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення», копія кого наявна у матеріалах справи, припинено Державне підприємство «Бродівстке лісове господарство» (пункт 1) та наказано вжити заходів щодо реорганізації, а саме приєднання підприємства до ДСГП "Ліси України" (пункт 4).
В матеріалах справи міститься копія Статуту ДСГП "Ліси України".
Згідно із пунктом 7.2.1 Статуту до обов'язків підприємства входить, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень.
У справі наявна копія Положення про філію «Бродівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».
Відповідно до пункту 1.1 Положення вказана філія є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України".
Згідно пункту 2.2.2 Положення предметом діяльності філії є, зокрема забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Матеріали справи містять копію наказу ДСГП "Ліси України" "Про припинення філії "Бродівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" згідно якого припинено філію "Бродівське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" шляхом її закриття (пункт 1) та забезпечено оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії "Карпатський лісовий офіс"ДСГП "Ліси України".
Як вбачається з витягів з Державного реєстру речових прав (№322030433 від 06.02.2023 року та №417423941 від 12.03.2025 року) ДСГП "Ліси України" є постійним користувачем земельною ділянкою за кадастровим номером 4620386600:20:006:0001 площею 964,288 га.
Листом від 03.03.2025 року прокуратура звернулась до Бродівської міської ради, в якому просила зазначити, чи зверталась Бродівська міська рада до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 115979,56 грн.
В листі-відповіді від 07.03.2025 року Бродівська міська рада зазначила, що заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 115979,56 грн в судовому порядку Бродівською міською радою не вживалися. У випадку подання відповідного позову прокуратурою позов Бродівською міською радою буде підтримано.
Згідно листа від 17.03.2025 року прокуратурою проінформовано Бродівську міську раду щодо подання позову до ДСГП "Ліси України" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 115979,56 грн.
Вищевказані обставини стали підставою для звернення із вказаним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Щодо представництва прокурором інтересів держави
Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У цій справі судом встановлено, що листом від 03.03.2025 року прокуратура звернулась до Бродівської міської ради, в якому просила зазначити, чи зверталась Бродівська міська рада до суду з позовною заявою про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 115979,56 грн.
Листом від 07.03.2025 року Бродівська міська рада направила відповідь про те, що заходи щодо стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 115979,56 грн, в судовому порядку Бродівською міською радою не вживалися. У вказаному листі також було зазначено, що у випадку подання відповідного позову прокуратурою позов Бродівською міською радою буде підтримано.
17.03.2025 року прокуратурою проінформовано Бродівську міську раду про те, що нею буде пред'ялвно позов до ДСГП "Ліси України" про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 115979,56 грн.
За вказаних обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що Золочівська окружна прокуратура дотримала вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо здійснення представництва в суді законних інтересів держави, належним чином обґрунтував порушення інтересів держави в особі Бродівської міської ради та необхідність їх захисту.
Щодо суті спору
Згідно зі статтею 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.
Відповідно до статті 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.
За приписами частини 1, 3 статті 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень.
У цій справі за інформацією з витягів із Державного реєстру речових прав (№322030433 від 06.02.2023 року та №417423941 від 12.03.2025 року) ДСГП "Ліси України" є постійним користувачем земельною ділянкою за кадастровим номером 4620386600:20:006:0001 площею 964,288 га.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку.
Статтею 64 Лісового кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані, зокрема здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно із частиною 1, 2 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Статтею 93 Лісового кодексу України завданнями контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів є, зокрема запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
В ході розгляду справи суд встановив, що 25.04.2021 року працівниками ДП «Бродівський лісгосп» у кварталі 2 виділу 3 Берлинського лісництва було виявлено незаконну рубку чотирьох дерев породи «дуб звичайний», про що складено акт ЗБЕ від 25.04.2021 року.
ДП «Бродівське лісове господарство» звернулось до Золочівського відділу поліції у Львівській області з проханням провести розслідування факту вчинення невідомими особами рубки, яка була виявлена працівниками лісової охорони 25.04.2021 року у кварталі 2 виділі 3 Берлинського лісництва, а саме чотирьох дерев породи «дуб звичайний».
Матеріалами справи підтверджується, що за вищенаведеними обставинами було зареєстровано кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 246 Кримінального кодексу України.
В Акті ЗБЕ від 25.04.2021 року та протоколі огляду місця події від 25.04.2021 року зафіксовано точну кількість незаконно зрубаних пнів, їх ознаку, породу та діаметр зрізу кожного виявленого пня, вказівку про місце розташування.
Відповідно до проведеного Державною екологічною інспекцією у Львівській області розрахунку шкоди, заподіяної внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 2 виділі 3 Берлинського лісництва, загальний розмір завданої шкоди становить 133179,75 грн.
Згідно з висновком експерта №19/114-23/20465-ФХЕД від 19.06.2024 року проведення рубки чотирьох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі 2 виділі 3 Берлинського лісництва ДП «Бродівське лісове господарство» з недотриманням вимог природоохоронного законодавства підтверджено. У висновку зазначено, що розмір шкоди, заподіяної рубкою, проведеною всупереч діючим вимогам у галузі лісоохоронного законодавства, становить 115979,56 грн.
Відповідно до пункту 6.2.1. Статуту ДП «Бродівське лісове господарство» до обов'язків підприємства входить, зокрема забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.
Наказом від 04.11.2022 року №966 «Про припинення Державного підприємства «Бродівське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено Державне підприємство «Бродівстке лісове господарство» (пункт 1) та наказано вжити заходів щодо реорганізації, а саме приєднання підприємства до ДСГП "Ліси України" (пункт 4).
Згідно із пунктом 7.2.1 Статуту ДСГП «Ліси України» до обов'язків підприємства входить, зокрема забезпечувати охорону, захист, відтворення та підвищення продуктивності лісових насаджень.
Відповідно до пункту 1.1 Положення про філію «Бродівське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» вказана філія є відокремленим підрозділом ДСГП "Ліси України".
Згідно пункту 2.2.2 Положення предметом діяльності філії є, зокрема забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.02.2021 року у справі № 906/366/20.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно виснував про те, що забезпечення охорони та захисту лісів, що передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, в тому числі і на відповідача у даній справі як постійного лісокористувача.
Відповідно до частини 1 статті 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
За положеннями частини 1 статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Згідно із частиною 1 статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно з усталеною судовою практикою Верховного Суду порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.09.2024 року у cправі № 918/1356/23.
В оскарженому рішенні місцевий господарський суд зазначив, що матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем факт вчинення незаконної порубки дерев на земельній ділянці, що перебуває у постійному користуванні відповідача; факт відкриття кримінального провадження №12021141160000074 від 26.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, за фактом незаконної рубки чотирьох дерев породи «дуб звичайний» у кварталі 2 виділ 3 Берлинського лісництва Державного підприємства «Бродівське лісове господарство». Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021141160000074 від 26.04.2021, осіб, які здійснили незаконну рубку чотирьох дерев породи «дуб звичайний» не встановлено.
Місцевий господарський констатував, що наведені у цій справі обставини у сукупності свідчать про належне підтвердження протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
Також в оскарженому рішення суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечено, що філія «Бродівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є постійним лісокористувачем обстежуваних лісових ділянок, а тому обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене підприємство. Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження, що ним здійснюються заходи з організації охорони лісу у відповідних межах, заходи з недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутність своєї вини відповідачем не доведено. Не можуть свідчити про відсутність вини дії, вчинені ДП «Бродівське лісове господарство» внаслідок виявлення незаконної вирубки лісів, оскільки законом покладено на лісокористувача, в тому числі, і обов'язок вжиття заходів для недопущення/охорони лісу від незаконної вирубки, проте не лише вчинення усіх можливих дій з метою виявлення правопорушника.
Таким чином, суд, встановивши в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправну поведінку, шкоду, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вину, правильно виснував у рішенні, що зазначене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Стосовно аргументів скаржника про те, що висновок експерта суперечить положенням Закону України «Про судову експертизу», апеляційний господарський суд зазначає наступне.
За приписами частини 1, 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1, 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
З аналізу матеріалів справи суд встановив, що Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було проведено експертизу згідно з постановою від 12.10.2023 року старшого слідчого СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області про призначення експертизи в межах кримінального провадження, відкритого через незаконну рубку дерев у кварталі кварталі 2 виділу 3 Берлинського лісництва.
За результатами проведеної експертизи Львівським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України було надано висновок експерта №19/114-23/20465-ФХЕД від 19.06.2024 року, копія якого долучена до матеріалів даної справи та яка була проведена на підставі постанови органу досудового слідства від 12.10.2023 року з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, відкритого через незаконну рубку дерев у кварталі кварталі 2 виділу 3 Берлинського лісництва.
У висновку №19/114/23-20465-ФХЕД від 19.06.2024 року зазначено, що судовий експерт Артишко М.В. попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відому без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. У вказаному висновку надано відповіді на питання, поставлені Старшим слідчим СВ ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області.
Тобто, судовий експерт надав свій висновок у порядку та межах, передбачених законодавством, а відтак усе вищенаведене спростовує доводи скаржника про те, що висновок експерта суперечить положенням законодавства.
Щодо доводів апелянта про те, що оскаржуваним рішенням невірно визначено позивача у справі та спосіб виконання рішення суду апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Згідно із ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до ст. 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси.
Право органів місцевого самоврядування щодо подання позовних заяв про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища ґрунтується на приписах ст. ст. 13, 142, 145 Конституції України, ст. ст. 15, 19, 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Згідно із п. «ї» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст. 145 Конституції України права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку.
Згідно із ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ч. 3 п. 7 ст. 29, ч. 1 п. 4 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної рубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних міських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.
Відповідно до частини 3 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
У справі № 914/882/25 прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах Бродівської міської ради, яка виступає позивачем у цій справі, оскільки предметом позовних вимог є стягнення з відовідача шкоди, завданої внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі кварталі 2 виділу 3 Берлинського лісництва, котрий знаходиться в межах Бродівської територіальної громади.
Таким чином, аргументи скаржника про стосовно невірного визначення позивача у справі та способу виконання судового рішення не знайшли свого підтвердження.
Враховуючи вищеописані правові норми, висновки Верховного Суду та встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку про правомірність стягнення місцевим господарським судом з відповідача 115979,56 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев.
Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року у справі №914/882/25.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, п. 10 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 8, 86, 114, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» б/н від 22.06.2025 року (вх. № 01-05/1906/25 від 23.06.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 26.05.2025 року у справі № 914/882/25 без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя Г.Г. Якімець