Справа № 760/14752/25
Провадження № 1-кс/760/7641/25
08 липня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №22025101110000041 від 18 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України,
Прокурор відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №22025101110000041 від 18 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, в якому просить накласти арешт на майно, яке у ході проведення обшуку у приватній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено в ОСОБА_4 , а саме мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 22025101110000041 від 18.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_5 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з використанням облікового запису в месенджері «Telegram» під назвою « ОСОБА_5 », з id НОМЕР_6, в чаті телеграм каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), публікує інформацію про місцезнаходження та переміщення співробітників ІНФОРМАЦІЯ_4 під час проведення мобілізаційних заходів на території оперативного забезпечення відповідно до ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, 25.01.2025 року о 09 год. 34 хв. ОСОБА_4 опублікував у телеграм-чаті «ІНФОРМАЦІЯ_2» повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_6 в сторону озера», в якому йдеться мова про вулицю Олександра Білана в місті Бровари Київської області та прікріплені фотографії транспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_4 , які несли службу та проводили мобілізаційні заходи за вказаною адресою.
Також, 25.01.2025 року о 09 год. 46 хв. ОСОБА_4 опублікував у телеграм-чаті «ІНФОРМАЦІЯ_2» повідомлення наступного змісту: « ОСОБА_6 в сторону озера», в якому йдеться мова про вулицю Олександра Білана в місті Бровари Київської області та прікріплені фотографії транспортних засобів ІНФОРМАЦІЯ_4 , які несли службу та проводили мобілізаційні заходи за вказаною адресою.
Згідно з інформацією отриманою в ІНФОРМАЦІЯ_5 , його співробітниками 25.01.2025 проводилися мобілізаційні заходи за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, оприлюднення інформації щодо конкретного часу та місця проведення заходів з мобілізації перешкоджає законній діяльності співробітників ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання останніми своїх службових обов'язків, оскільки дає змогу особам які мають намір ухилитися від конституційного обов'язку щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України, уникати місць здійснення військовослужбовцями ТЦК безпосереднього оповіщення громадян України.
29.05.2025 у вказаному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва в ході обшуку, проведеного у приватній квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 .
У ході огляду встановлено, що вилучені речі мають значення для досудового розслідування кримінального провадження та після цього визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, зважаючи на те, у вказаних речах та документах вилучених в ході проведення огляду місця події є предметами, які містять на собі інші відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та були об'єктом кримінально протиправних дій, з метою збереження речових доказів, та запобігання їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, просить накласти арешт на майно.
Прокурор в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, вказала, що клопотання підтримує в повному обсязі, просила його задовольнити. До заяви долучила копію постанови про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 20 червня 2025 року.
Власник майна ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання необхідно задовольнити з огляду на таке.
Згідно з вимогами ч.1 ст.16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Частиною другою, третьою статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено слідчим суддею, 29 травня 2025 року у кримінальному провадженні 22025101110000041 від 17 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва №760/12149/25 від 21 травня 2025 року було проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 .
Згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 29 травня 2025 року, крім іншого, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 визнано речовими доказами в кримінальному провадженні, №22025101110000041, оскільки вказані речі мають значення для досудового розслідування кримінального провадження.
Як вбачається з постанови слідчого про доручення проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи від 20 червня 2025 року з метою виявлення у вилучених технічних пристроях відомостей, які свідчать про вчинення злочину та були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та місять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу, на дослідження експертам серед іншого майна також направлено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 .
Враховуючи правові підстави для накладення арешту на майно - мобільного телефону марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 , слідчий суддя приходить до висновку, що тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки наявні підстави вважати, що він містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що прокурор довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню, а вказане вище тимчасово вилучене майно - арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Таке втручання в право власника майна на мирне володіння своїм майном є законним, переслідує суспільний інтерес, а також є пропорційним визначеним цілям. На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника (користувача) майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Керуючись статтями 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт у кримінальному провадженні №22025101110000041 від 18 січня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114-1 КК України, на майно, яке вилучено 29 травня 2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на :
- мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A 55 5G», s/n НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з SIM-карткою мобільного оператора зв'язку ПрАТ «Київстар»: НОМЕР_4 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя Солом'янського районного
суду міста Києва ОСОБА_1