Справа № 752/22306/25
Провадження №: 3/752/7718/25
15.09.2025 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відГолосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП
відносно ОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - не встановлено
за участі ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 ,
14.09.2025 близько 10-години громадянин ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, хапав за руки, виганяючи з квартири, чим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, адже викликав своїми діями у потерпілої фізичний біль, сильне душевне хвилювання, образу, пригнічення, стрес, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан та психічне здоров'я. Правопорушення вчинено за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 .
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 633375 від 14.09.2025, що складений відносно нього за порушення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, який за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376;
- копія рапорту оперативного чергового спецлінії “102» від 14.09.2025 (зафіксовано телефонний виклик ОСОБА_2 зі скаргами на чоловіка, який буянить, розпускає руки, виганяє з квартири);
- копія письмових пояснень потерпілої ОСОБА_2 від 14.09.2025 (вказується, що 14.09.2025 близько 10-ї ранку з донькою ОСОБА_3 знаходилися за місцем проживання. Чоловік ОСОБА_1 сказав, щоб вона та донька збирали речі та залишили його квартиру, на запитання про причини - почав кричати, ображав ненормативною лексикою; коли збирала речі, схопив за руку, почав смикати);
- копія письмових пояснень ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 14.09.2025, складені у присутності та зі згоди матері (вказується, що 14.09.2025 близько 10-Ї ранку батько почав виганяти з дому, хапав за руки маму);
- копія термінового заборонного припису, складеного відносно ОСОБА_1 (установлено заборону у будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою - дружиною ОСОБА_2 );
- копія форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (ризик низький).
Представлені суду копії документів оцінено в якості допустимих доказів, адже жоден з учасників не заперечив їх відповідності оригіналам.
У судовому засіданні ОСОБА_1 розповів, що перебуває у шлюбі із дружиною вже 10 років, мають спільну доньку ОСОБА_5 , якій 14 років. По суті вчиненого правопорушення пояснив, що наразі спільно проживають в квартирі, яка належить йому, в свою чергу, дружина робить ремонт у своїй квартирі, в яку має переїхати. На ремонт він дав їй грошові кошти у розмірі 14 000 доларів США. Дружина повідомила, що не збирається переїжджати у свою квартиру після ремонту, планує здавати свою квартиру в оренду та залишатиметься жити у нього. У зв'язку з цим між ними виникла сварка.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що її чоловік ОСОБА_6 перейшов межу, яку вона більше не може терпіти, під час конфлікту, який виник на тлі квартири, почав її виганяти з дому, ображав нецензурною лайкою, а вона відчувала, що не може нічого зробити, знаходилась у стані стресу та безпорадності, адже чоловік виражався у її адресу нецензурно, хапав за руку, намагаючись вигнати з помешкання, примушуючи покинути квартиру.
Приєднану до матеріалів справи копію заяви ОСОБА_1 щодо вчинення домашнього насильства дружиною щодо нього, суд (суддя) не приймає в якості доказу у справі, адже особисті пояснення, надані ОСОБА_1 безпосередньо в судовому засіданні, є протилежними за змістом тим, що викладені у копії заяви на ім'я начальника Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу порушника установлено на підставі посвідчення водія, йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що цей протокол ОСОБА_1 підписав, проте у графі “пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» зазначив про свою незгоду.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП установлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Суб'єктом правопорушення є особа, якій виповнилося 16 років, і яка вчинила насильство до одного із членів своєї сім'ї.
Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (ст. 1).
Суть вчиненого та суб'єктний склад осіб - фігурантів події узгоджується з положеннями вказаного нормативно-правового акта.
Оскільки ОСОБА_1 підлягає визнанню винним у вчиненні домашнього насильства, до нього слід застосувати передбачене законодавством адміністративне стягнення, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан.
Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Визнання винуватості та каяття не виявлено, під час розгляду справи в суді зневажливо реагував на її пояснення та емоційний прояв душевних переживань, а тому обставин, які пом'якшують відповідальність, як то щире каяття, не вбачається.
Враховуючи особу правопорушника, який адміністративної відповідальності притягається вперше (іншого не доведено), офіційно не працевлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину, суд (суддя) вважає за належне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України “Про судовий збір» з винної особи на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн (0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025).
Керуючись ст. 9, 23, 33-35, 40-1, ст.173-2, 268, 280, 283, 285 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення, в частині стягнення судового збору - Державна судова адміністрація.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко