Дата документу 15.09.2025Справа № 554/11714/25
Провадження № 2-а/554/169/2025
15 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого - судді Савченко Л.І.
при секретарі - Титаренко Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі , -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у якому просить скасувати постанову серії 2КІ №0008580058 від 15 липня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та закрити провадження по справі.
В обґрунтування позову позивач вказав, що 15.07.2025 р. об 19 год. 14 хв. головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради Філіпповим П.В. складено постанову серії 2КІ № 0008580058, згідно з якою зафіксовано порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортного засобу Kia Sportage, державний номерний знак НОМЕР_1 , порушення вимог дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 700 грн., оскільки належний йому транспортний засіб було залишено на майданчику для платного паркування без оплати паркування. ОСОБА_1 вказав, що 22.07.2025 р. направив на електронну пошту Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради звернення, в якому просив врахувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення його статус особи з інвалідністю внаслідок війни та учасника бойових дій, який надає йому право на користування пільгами з оплати послуг за паркування відповідно до Правил благоустрою міста Києва, просив не притягати його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. 29.07.2025 р. отримав відповідь Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради , що його статус не був врахований інспектором з паркування при винесенні постанови та роз'яснено право оскарження постанови в судовому порядку. ОСОБА_1 зазначив, що він належить до кола осіб, які мають право на безкоштовне паркування згідно з положенням Правил благоустрою міста Києва , оскільки має статус особи з інвалідністю внаслідок війни та статус учасника бойових дій, тому до нього не може бути застосовано ст. 152-1 КУпАП. Позивач зазначає, що на внутрішній поверхні заднього скла належного йому автомобіля встановлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог пп. «ґ» п. 30.3 Правил дорожнього руху та його автомобіль був припаркований в межах дії дорожнього знаку 5.43 «Зона стоянки» з табличкою 7.17 «Особи з інвалідністю» Правил дорожнього руху.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 11 серпня 2025 року адміністративний позов залишено без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків, які останнім усунуто в строк вказаний в ухвалі суду.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 21 серпня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05 вересня 2025 року до Шевченківського районного суду міста Полтави надійшов відзив Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на адміністративний позов ОСОБА_1 , у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві зазначено, що постанова серії 2КІ № 0008580058 від 15.07.2025 у повній мірі відповідає вимогам КУпАП. Під час винесення оскаржуваної постанови інспектором було досліджено всі обставини, які мають значення для справи: транспортний засіб позивача було розташовано поза межами пільгових місць для паркування, що підтверджено матеріалами фотофіксації до оскаржуваної Постанови; не оплата за паркування транспортного засобу позивача; транспортний засіб позивача KIA SPORTAGE державний номерний знак НОМЕР_1 розміщувався без оплати більш ніж 10 хвилин; на транспортному засобі відсутні документи, з яких інспектор міг встановити, що водій наділений тими чи іншими пільгами; позивачем не вчинено жодних дій спрямованих на використання наданої законодавством пільги. Представник відповідача зазначає, що на автомобілі був відсутній розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю». Оператором (власником) спеціально обладнаного майданчику НОМЕР_2 забезпечено виділення 10% пільгових місць від загальної їх кількості місць. Представник відповідача вказує, що інспектор з паркування не наділений доступом до реєстрів, з яких можна встановити наявність у особи пільг щодо оплати паркування. Доказів неправомірної поведінки інспектора позивачем не надано, а під час винесення оскаржуваної постанови, інспектор реалізовував свої повноваження по забезпеченню контролю за дотриманням правил паркування у місті Києві (а.с.53-69).
Судом на підставі ст.229 КАС України, у зв'язку із розглядом справи в порядку спрощеного провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.7 КУпАП - ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Судом встановлено, 15.07.2025 року Головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради Філіпповим П.В. ухвалено постанову серії 2КІ № 0008580058 про те, що 15.07.2025 р. о 19 год. 14 хв. на площа Вокзальна, в м. Києві ОСОБА_1 залишив транспортний засіб KIA SPORTAGE номерний знак НОМЕР_1 на майданчику для платного паркування без оплати паркування, чим порушив вимоги закону 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП (а.с.26).
З Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни № 20250815-00069701 від 15.08.2025 р. вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок війни та учасником бойових дій (а.с.39).
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ч. 1 ст. 152-1 КУпАП порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Приміткою до цієї статті Кодексу визначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика) .
Пунктом 33.5.38 ПДР передбачено знак, що позначає місце для стоянки. Застосовується знак для позначення місць та майданчиків для стоянки транспортних засобів. Знак з літерою «Р» та символом даху застосовується для критих стоянок. Знак з літерою «Р» та символом автобуса застосовується для критих стоянок з можливістю пересадки на маршрутні транспортні засоби.
Дорожній знак 5.43 «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2, 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також зі знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Відповідно до п. 2 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1342 дія цих Правил поширюється на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування, а також на суб'єктів господарювання, які утримують такі майданчики.
У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Порядок та особливості розгляду справи про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлений у ст. ст. 279-1 - 279-4 КУпАП.
Згідно ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 142 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов'язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення).
Судом встановлено, що 15 липня 2025р. відносно позивача було винесено постанову серії 2КІ № 0008580058, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що транспортний засіб позивача був залишений ним на майданчику для платного паркування без оплати паркування.
Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. 14 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 1342 від 03 грудня 2009р., відведені майданчики для платного паркування повинні обов'язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
Оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі, зокрема за допомогою засобів мобільного зв'язку (п. 29 Правил паркування транспортних засобів).
При цьому, у разі наявної інформації про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, відсутність паркувального автомату або платіжного пристрою не є підставою для звільнення позивача від обов'язку оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема, на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до пункту 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051 (далі - Правила № 1051/1051), правом безкоштовного паркування користуються:
- спеціальний автотранспорт із службовими державними номерними знаками під час виконання прямих службових обов'язків у зоні місць для платного паркування (прокуратури, МВС, СБУ, пожежної охорони, швидкої допомоги, аварійний спецавтотранспорт міських комунальних служб тощо);
- особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи з інвалідністю з дитинства, та особи з інвалідністю внаслідок загального захворювання;
- ветерани Великої Вітчизняної війни та інших локальних воєн;
- громадські організації осіб з інвалідністю, підприємства, установи, організації, які провадять діяльність у сфері соціального захисту населення, що є власниками транспортних засобів і перевозять осіб з інвалідністю;
- особи, що мають статус учасника бойових дій і прирівняних до них, а також члени сімей загиблих (померлих) осіб (виключивши звідти: "що мали статус учасника бойових дій"), які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має статус учасника бойових дій (а.с. 39).
Отже, позивач ОСОБА_1 о 19:14 грд. 15 липня 2025 року на площі Вокзальна,1 у м. Києві на законних підставах залишив транспортний засіб KIA SPORTAGE, номерний знак НОМЕР_1 , на майданчику для платного паркування без оплати паркування.
Відповідачем Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не доведене порушення позивачем ОСОБА_1 вимог знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Тому є протиправною постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), що винесена Департаментом територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) серії 2КІ № 0008580058 від 15 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн.
За викладених обставин на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП оспорюване рішення суб'єкта владних повноважень підлягає скасуванню, а справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 необхідно закрити.
Посилання відповідача у відзиві, що про факт наявності у позивача передбачених законом пільг Департаменту стало відомо лише після ознайомлення з позовною заявою, тоді як на момент прийняття оскаржуваної постанови ні Інспектор, ні Департамент не знали та не могли знати про наявність таких пільг, судом спростовується, оскільки будь-якими нормативно-правовими актами не передбачено розміщення в автомобілі копії документів, які надають право позивачу скористатись безкоштовним паркуванням (копії посвідчення).
Відповідач, який є державним органом місцевого самоврядування, та уповноважені ним посадові особи (головні інспектора з паркування) мають доступ до усіх державних Реєстрів, що підтверджується зазначенням в оскаржуваній постанові про накладення адміністративного стягнення даних про транспортний засіб, особу власника, місце реєстрації особи, щодо якої розглядається справа, тощо.
Використання для початку паркування і оплати за паркування лише в додатку «Київ Цифровий», без можливості в інший спосіб реалізувати право на паркування і спосіб реалізувати право на безоплатне паркування, є звуження прав громадян, які не є користувачами електронного додатку.
Таким чином, неналежне встановлення порядку користування пільгою не може позбавляти особу права на її використання.
Крім того, Департаментом не доведена фактична наявність на зазначеному паркувальному майданчику зарезервованих місць для безоплатного паркування, які б дозволяли особі, яка має пільги, безперешкодно ідентифікувати їх та реалізувати своє право на безкоштовне паркування.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Лелас проти Хорватії", держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про те, що в діях позивача відсутня вина та відповідно склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.152-1 КУпАП.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на наведене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому, з суб'єкта владних повноважень підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн. на користь держави.
Керуючись ст.ст.5, 9, 246, 72-77, 255, 286 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі - задовольнити .
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії 2КІ № 0008580058 від 15 липня 2025 року, винесену головним спеціалістом - інспектором з паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради Філіпповим П.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, і накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на користь держави.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання АДРЕСА_1 , РНКППО - НОМЕР_3 .
Відповідач - Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), ЄДРПОУ 34926981, адреса: 03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 31.
Суддя Л.І.Савченко