Справа № 216/4558/19
провадження 4-с/216/4/25
іменем України
31 липня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді Цимбалістенко О.В.
при секретарі Радочин Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривий Ріг скаргу скаржника ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 ,-
Суть скарги
В провадженні Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває на розгляді вказана скарга представника скаржника ОСОБА_1 - Мотальової - Кравець Валерії Юріївни на дії/бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 .
Скарга обґрунтована наступним. На виконанні у Центрально-міському відділі державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південого МУ МЮ (м. Одеса) перебуває судовий наказ № 216/4558/19 виданий 23.09.2019 Центрально Міським районним судом м. Кривого Рогу з ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/3 частини його заробітку, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_2 , щомісяця, до досягнення дітьми повноліття.
По здійсненню примусового виконання рішення суду державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №60269785 та розпочато виконавчі дії.
В ході здійснення виконавчих дій державним виконавцем було накладено арешт на всі банківські рахунки Боржника в тому числі - заробітний.
З метою відновлення порушеного права Боржника на отримання заробітної плати та зняття арешту із заробітного рахунку останнього, через інститут представництва на адресу Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південого МУ МЮ (м. Одеса) було відправлено відповідну вимогу (запит) з доказами належності банківського рахунку до категорії зарплатного. Відповіддю від 29 серпня 2024 року № 89029 на адвокатський запит Центрально міський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південого МУ МЮ (м. Одеса) надав представнику Скаржника розрахунок заборгованості та повідомлення про внесення відомостей Скаржника до Єдиного реєстру боржників та відмовив у знятті арешту із зарплатного рахунку Скаржника у зв'язку з наявною заборгованістю.
З моменту відкриття провадження та станом на дату подачі скарги Боржник в міру своєї матеріальної можливості виплачує заборгованість. Крім того державним виконавцем несвоєчасно було направлено виконавчий документ за місцем роботи (служби) Скаржника, а саме у Військову частину НОМЕР_1 та надалі у Військову частину НОМЕР_2 у зв'язку з чим утворилася заборгованість по сплаті аліментів, яку Скаржник добросовісно погашає. Крім коштів стягуваних ДВС, Скаржник в добровільному порядку надає кошти на утримання своїх дітей.
Скаржники вважає, що його рахунок має спеціальний режим використання, а звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Дії органу ДВС щодо відмови у знятті арешту із зарплатного рахунку Скаржника, на який поступає заробітна плата виплачувана Боржнику, як військовослужбовця, що перебуває в зоні активних бойових дій, вважає незаконною. Отримувана Боржником заробітна плата являється засобом для існування не лише його а й членів його сім'ї. Як військовослужбовець із даної заробітної плати Боржник не в змозі придбати вкарай необхідну захисну амуніцію та медичні препарати.
У зв'язку з чим Терещенко В.Ю. просив:
- визнати незаконними дії державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південого МУ МЮ (м. Одеса) по виконавчому провадженню № 60269785 щодо відмови у знятті арешту грошових коштів заробітної плати на картковому рахунку ОСОБА_1 ;
- зобов'язати державного виконавця Центрально-міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південого МУ МЮ (м. Одеса) по виконавчому провадженню № 60269785 скасувати арешт зарплатного рахунку належного ОСОБА_1 .
Процесуальні дії суду та учасників справи
Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Бутенко М.В. від 06 вересня 2024 року скаргу прийнято до розгляду.
23 вересня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на скаргу від державного виконавця Анни Стасів. У задоволенні скарги просила відмовити в повному обсязі. В обґрунтування позиції зазначила, що на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження АВСП № 60269785 з примусового виконання судового наказу №216/4558/19 від 23.09.2019 виданого Центрально- Міським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття. Станом на 01.09.2024 згідно перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, розмір заборгованості боржника складає 551 279,38 грн.Акцентували особливу увагу, що боржником заборгованість у розмірі 551 279,38 грн. на теперішній час не сплачена, сплата коштів на погашення заборгованості самостійно боржником не здійснюється. Після погашення всієї суми заборгованості по аліментам у державного виконавиця будуть наявні правові підстави для зняття арешту з коштів. Також наголосила, що відрахування заборгованості з заробітної плати боржника частково перекриває щомісяця зазначену заборгованість.
11 жовтня 2024 року на адресу суду надійшли заперечення від представника стягувача ОСОБА_5 . У задоволенні скарги просила відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначила, що боржник ОСОБА_1 порушує свій обов'язок щодо утримання дітей з серпня 2022 по травень 2024, тобто 21 місяць, а це майже два роки, жодним чином не утримував своїх малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_6 та сина ОСОБА_7 , не цікавився їх життям та вихованням. Діти весь цей час перебували тільки на повному утриманні матері - Позивачки. З поданої боржником ОСОБА_1 скарги на дії державного виконавця вбачається, що рахунок боржника ОСОБА_1 , на кошти на якому державним виконавцем був накладений арешт, є рахунком для зарахування заробітної плати та інших платежів, тобто на цей рахунок зараховуються та зберігаються кошти боржника. Зазначений рахунок не відносяться до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Центрально-Міського районного суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, від 26 грудня 2024 року визначено головуючу суддю у справі: Цимбалістенко О.В. Підстави проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи стало Рішення Вищої ради правосуддя від 03 грудня 2024 року № 3509/0/15-24, яким суддю ОСОБА_8 звільнено з посади судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області справу прийнято до провадження та призначено судове засідання.
В судове засіданні учасники провадження не з'явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.
Встановлені обставини справи
На виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження АВСП № 60269785 з примусового виконання судового наказу №216/4558/19 від 23.09.2019 виданого Центрально- Міським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.07.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.
01.05.2024 державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Стасів Анною Іванівно винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 за виконавчим провадженням №60269785.
За заявою боржника від 05.07.2024 з вх.№ 14267, про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій № НОМЕР_3 у АТ КБ «ПриватБанк», державним виконавцем 05.07.2024 року винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій ЄА823052990262016400936308436 у АТ КБ «ПриватБанк», та направлено у банківську установу для подальшого виконання.
Станом на 11.09. 2024 року згідно перерахунку заборгованості зі сплати аліментів, розмір заборгованості складає 551 279,38 грн.
Висновки суду
Дослідивши матеріали справи, суд приходить наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 447 ЦПК України зазначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно до статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом України «Про виконавче провадження», так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція).
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то відповідно до статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
У частині першій статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилучені вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону України «Про виконавче провадження»).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Частиною другою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункт 7.13 постанови).
Відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається: 1) у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Зазначена норма права визначає кошти, що складають заробітну плата як особливий об'єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об'єктів для стягнення, видами боргових зобов'язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.
Зняття арешту з коштів, що складають заробітну плату, здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих статус коштів виключно із заробітної плати, або на підставі повідомлення банку про заборону накладення арешту на такий рахунок відповідно до частини другої вищевказаної статті.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку, заборонено законом.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону (абзац другий частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» ).
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Подібний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
Таким чином судом встановлено, що постанова про арешт коштів боржника у ВП № 6029785 містить застереження щодо спеціальних рахунків, арешт яких забороняється.
Саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх обліковування на рахунку, на кошти на які заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»;
У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 14 серпня 2024 року у справі № 338/1125/23.
Як вбачається з матеріалів скарги, рахунок боржника відкритий у відділенні «АТ ПРИВАТБАНК», кошти на які виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для зберігання грошей та здійснення різних операцій боржника. Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використані накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Також АТ КБ «ПРИВАТБАНК», на яке нормами ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов'язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника виконано. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав зазначені рахунки та кошти на них такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення.
Отже, у випадку виявлення наявності коштів зі спеціальним режимом використання, саме на банк, фінансову установу чи центральний орган виконавчої влади, покладено обов'язок щодо відповідного інформування виконавця й повернення постанови без виконання.
Однак із матеріалів справи не вбачається, що банк, в якому відкритий рахунок боржника, повідомляв виконавця про спеціальний режим використання такого рахунку та повертав постанову про арешт коштів боржника без виконання.
Таким чином державний виконавець при винесенні постанови про арешт коштів боржника діяв відповідно до закону та в межах своїх повноважень, оскільки цільове призначення коштів на рахунку визначає сама фінансова установа, яка зобов'язана повернути постанову без виконання у випадку встановлення, що арешт накладений на кошти, що знаходяться на рахунках, на які не може бути накладений.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність, неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За вказаних обставин скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 18,247 447-451, 453 ЦПК України, суд,-
Відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Центрально-міського відділу ДВС у м. Кривому Розі Криворізького району дніпропетровської області Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), стягувач - ОСОБА_2 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцять) днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО