Справа № 761/35041/25
Провадження № 3/761/7053/2025
05 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мартинов Євген Олександрович, за участю прокурора Шкурпело Р.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративні правопорушення, що надійшли з Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 172-6 КУпАП, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2025 року № 200, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно з п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у складі Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», порушив вимоги абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: 29 серпня 2024 року фактично припинивши виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно без поважних причин 03 липня 2025 року о 15 годині 04 хвилини подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (за період з 01.01.2024 по 29.08.2024 року).
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Крім т ого, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 11 серпня 2025 року № 201, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, згідно з п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», перебуваючи у складі Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», порушив вимоги абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», а саме: 29 серпня 2024 року фактично припинивши виконання функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно без поважних причин 15 травня 2025 року о 14 годині 25 хвилин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік.
Такі дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП, визнав.
Дослідивши протоколи про адміністративні правопорушення та додані до них матеріали, заслухавши думку ОСОБА_1 та прокурора Шкурпело Р.В., суд дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ч. 2 ст. 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
Згідно з п.п. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їх заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських і лікарсько-льотних комісій, які при цьому не є особами, зазначеними у пункті 1 частини першої цієї статті.
Відповідно до п. 1.3 розділу 1 Положення про Госпітальну медичну (військово - лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», Госпітальна медична (військово - лікарська) комісія Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» є позаштатною, голова Госпітальної медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» у питаннях лікарської експертизи підпорядковується начальнику Центральної медичної (військово-лікарської) комісії.
Відповідно до п. 1.4 розділу 1 Положення про Госпітальну медичну (військово - лікарську) комісію Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України», склад Госпітальної медичної (військово - лікарської) комісії затверджує начальник Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України».
У питанні 45-1 «Суб?єктність членів ВЛК, МСЕК, ЛЛК, ЛКК, експертних команд» Роз?яснення Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що суб?єктами, на яких поширюється дія Закону, є: особовий склад штатних військово-лікарських комісій (ВЛК, пп. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону); голови та члени експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, а також голови, їхні заступники, члени та секретарі позаштатних постійно діючих військово-лікарських (ВЛК) і лікарсько-льотних комісій (ЛЛК), які при цьому не є особами, зазначеними у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону (пп. «ґ» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону).
Декларантами є всі особи, які входять (призначені/відряджені) до складу відповідних комісій/включені до Переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (Перелік лікарів), згідно з організаційно-розпорядчими документами, незалежно від фактичного виконання функцій голови/члена/секретаря комісії тощо, а також від строку перебування в складі відповідної комісії/у Переліку лікарів (у т. ч. які залучені до роботи на правах членів).
Так, згідно наказу начальника Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» № 7-о/с від 17 січня 2023 року, завідувача травматологічного відділення ОСОБА_1 включено до складу Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» в якості члена вказаної комісії.
Відповідно до наказу начальника Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» № 165-о/с від 29 серпня 2024 року, лікаря-травматолога ОСОБА_1 виключено з складу Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України».
Зазначене вище свідчить про те, що ОСОБА_1 , будучи членом Госпітальної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», є суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо особливостей застосування законодавства у сфері запобігання корупції в умовах воєнного стану» від 08 липня 2022 року № 2381-IX, який набрав чинності 03 серпня 2022 року, визначено, що суб'єкт декларування зобов'язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, кінцевий строк подання якої припадає на період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», протягом дев'яноста календарних днів з дня його припинення чи скасування.
При цьому, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» від 20 вересня 2023 року № 3384-ІХ, який набрав чинності 12 жовтня 2023 року, установлено, що з дня набрання чинності вказаного закону здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до підпункту 1 п. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 листопада 2023 року за № 1965/41021, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Згідно підпункту 2 п. 2 розділу ІІ Порядку, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Роз?ясненнями Національного агентства з питань запобігання корупції від 13 листопада 2023 року № 4 «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» визначено, що днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. "а", "в" - "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. "а", "в" - "ґ" п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону. Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави за період з 01.01.2024 по 29.08.2024, неохоплений раніше поданими деклараціями, до 30 вересня 2024 року.
При цьому, відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави за період з 01.01.2024 по 29.08.2024, неохоплений раніше поданими деклараціями, лише 03 липня 2025 року, тобто несвоєчасно.
Також, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, зобов'язаний був подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий 2024 рік до 01 квітня 2025 року.
Відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подав декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 15 травня 2025 року, тобто несвоєчасно.
При цьому, в судовому засіданні не встановлено об'єктивних обставин, які б свідчили про поважність причин ОСОБА_1 пропуску встановленого строку для подання декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП, у зв'язку з чим, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності у виді штрафу в межах санкції зазначеної статті.
Керуючись ст.ст. 33, 36, 172-6, 280, 283-285, 287-291 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною 1 статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання, роботи правопорушника або за місцезнаходженням його майна у порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП.
Постанова суду підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
На постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути подана скарга до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Суддя Мартинов Є.О.