16 вересня 2025 року
м. Київ
справа №120/11901/24
адміністративне провадження № К/990/29627/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Смоковича М.І.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №120/11901/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.09.2019 як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 25.09.2019 індексацію грошового забезпечення як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 одноразових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги для оздоровлення за 2018 - 2019 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки та одноразової грошової допомоги при звільненні, без урахування при їх обчисленні індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 одноразові види грошового забезпечення, а саме: грошову допомогу для оздоровлення за 2018 - 2019 роки, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2019 рік, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015-2019 роки та одноразову грошову допомогу при звільненні, з включенням до грошового забезпечення, з якого проводиться розрахунок, індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01.03.2018 по день фактичної виплати заборгованості з грошового забезпечення.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 скасовано в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити в повному обсязі ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 25.09.2019 індексацію грошового забезпечення як різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В цій частині прийнято нову постанову, якою зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) за період з 01.03.2018 по 25.09.2019, виходячи з щомісячної фіксованої величини 3406,73 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходів, відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, 20.05.2025 військова частина НОМЕР_1 через підсистему «Електронний суд» подала касаційну скаргу до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03.07.2025 касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №120/11901/24 повернуто скаржнику.
11.07.2025 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №120/11901/24.
Ухвалою Верховного Суду від 29.07.2025 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням підстав для поновлення строку, підтверджених відповідними доказами; надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі.
06.08.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшли заяви Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку та про поновлення строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 02.09.2025 заяву військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задоволено, продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 29.07.2025, на десять днів із дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання цієї ухвали 11.09.2025 скаржник направив до Суду заяву про продовження процесуального строку, мотивовану аналогічними підставами, наведеними у заяві скаржника від 06.08.2025.
Проаналізувавши заяву скаржника про продовження строку для усунення недоліків, Суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною другою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Продовженням строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.
Отже, КАС України визначено максимально можливу тривалість строку (десять днів з дня вручення ухвали), який встановлюється судом для усунення недоліків касаційної скарги. Цей строк, який за своєю суттю є процесуальним, може бути продовжений судом з власної ініціативи або за заявою учасника справи.
У той же час, продовження процесуального строку є правом, а не обов'язком, суду і повинно здійснюватися за наявності для цього обґрунтованих підстав.
Також, слід врахувати, що умовою продовження строку усунення недоліків касаційної скарги є наявність достатніх доказів того, що після такого продовження строку відпадуть обставини, які перешкоджають виконанню ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником у заяві про продовження строку для усунення недоліку касаційної скарги, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно можна встановити існування обставин, зазначених у заяві.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для продовження строку для усунення недоліків.
Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов'язку.
Наведені доводи не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку.
Принагідно, Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
З урахуванням наведеного, а також беручи до уваги, що судом вже було продовжено відповідачу строк для усунення недоліків, підстави для задоволення клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги відсутні.
Таким чином, недоліки касаційної скарги у межах наданого строку не усунуто, а тому така касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на наведене, подана у цій справі касаційна скарга підлягає поверненню її заявнику.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 251, 330, 328, 332 КАС України,
Відмовити військовій частині НОМЕР_1 у задоволені заяви про продовження процесуального строку.
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 у справі №120/11901/24 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
Судді Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук М.І. Смокович