про відмову у відкритті касаційного провадження
16 вересня 2025 року
м. Київ
справа №580/5944/24
адміністративне провадження № К/990/33082/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Руськополянської сільської ради
на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року (суддя Паламар П.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року (колегія у складі суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)
у справі № 580/5944/24
за позовом Руськополянської сільської ради
до Черкаської міської ради
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Руськополянська сільська рада (далі - позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Черкаської міської ради (далі - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської міської ради від 19.02.2024 № 54-1;
- зобов'язати Черкаську міську раду повторно розглянути проект землеустрою щодо встановлення меж території Руськополянської сільської територіальної громади Черкаського району Черкаської області.
Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 28.11.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025, відмовив у задоволенні позову.
05.08.2025 від позивача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій останній просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025, ухвалити нове рішення задоволення позовних вимог.
У скарзі скаржник серед іншого заявляв про поновлення йому пропущеного строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд, в тому числі визнавши наведені скаржником доводи щодо причин пропуску ним строку на касаційне оскарження неповажними, ухвалою у від 25.08.2025 залишив касаційну скаргу позивача без руху, зокрема з мотивів її невідповідності вимогам ч. 3 ст. 332 КАС України. При цьому Суд визначив скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог ухвали від 25.08.2025 від скаржника до Верховного Суду надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження. Зазначена заява обґрунтована тим, що як первісна, своєчасно подана, так і повторна касаційні скарги були повернуті ухвалами Верховного Суду від 23.06.2025 та 28.07.2025 у зв'язку з неусуненням недоліків (а саме через ненаведення обгрунтуваних аргументів щодо підстав касаційного оскарження судових рішень в розумінні п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України).
Згодом позивач втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, яку було залишено без руху відповідно до ухвали від 25.08.2025, в тому числі з аналогічної причини. Скаржник зазначає, що із повторними касаційними скаргами він звернувся без зайвих зволікань, вживши заходи для усунення недоліків.
Верховний Суд зауважує, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Відповідно до приписів ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою ст. 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є безумовним. Це обґрунтовується змістом ч. 8 ст. 169 КАС України, відповідно до якої повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Отже, скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, своєчасної сплати судового збору, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб'єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання покладених завдань.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених ст. 329 КАС України.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень ст.ст. 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних підстав для поновлення пропущеного строку касаційного оскарження.
За правилами п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними.
За викладених обставинах, Суд вважає, що Руськополянській сільській раді слід відмовити у відкритті касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України.
Керуючись ст. 333 КАС України, Суд,-
1. Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Руськополянської сільської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 травня 2025 року у справі № 580/5944/24.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко