16 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 640/25594/19
адміністративне провадження № К/990/35806/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 640/25594/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техносвіт Агро» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техносвіт Агро» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, від 05 вересня 2019 року №1269918/34429213;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 12 серпня 2019 року №2, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Техносвіт Агро» датою отримання зазначеної накладної - 22 серпня 2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
На вказане рішення суду відповідач 07 квітня 2023 року подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції.
Перевіряючи касаційну скаргу суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Шостим апеляційним адміністративним судом, що призвело до ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення.
Головним управління ДПС у місті Києві не викладено підстави касаційного оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга прокурора або суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень не був повідомлений про розгляд справи або не був залучений до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов'язки.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень та відповідно до відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник вже реалізовував своє право на касаційне оскарження у цій справі. Однак ухвалою від 13 серпня 2025 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику, як таку, що не містила підстав касаційного оскарження. У цій ухвалі надавалися вичерпні роз'яснення щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати в частині визначення підстав.
Звертаючись до суду з цією касаційною скаргою, скаржник так і не виправив недоліків касаційної скарги, на які були вказані Верховним Судом.
Зазначене свідчить про формальний підхід до оформлення касаційної скарги та ігнорування скаржником роз'яснень, які йому надавалися Верховним Судом щодо вимог до форми і змісту касаційної скарги в частині викладення підстав касаційного оскарження судових рішень.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись статтями 328, 330, 332, 359 КАС України, -
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі № 640/25594/19 - повернути скаржнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Шишов