03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-з/824/545/2025
18 червня 2025 року м. Київ
Справа № 755/14554/23
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
за участю секретаря судового засідання Мех В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 , яка подана представником Маліком Ярославом Павловичем , про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат
у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
У вересні 2023 року позивач КП «Київтеплоенерго» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у сумі 40 733 грн. 94 коп. та 3 % річних - 12 505 грн. 32 коп.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду від 19 березня 2025 року апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», яка подана представником Лівочкою Максимом Олександровичем, - залишено без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 серпня 2024 року - залишено без змін.
24 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - Малік Я.П. звернувся з заявою, в якій просив ухвалити додаткову постанову про стягнення з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000 грн.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу стороною надає суду копії письмових доказів, а саме: договір про надання правової допомоги № 17-10-24 від 17 жовтня 2024 року; додаткову угоду № 1 від 19.03.2025 року до Договору про надання правової допомоги № 17-10-24; Акту прийому-передачі наданих юридичних послуг (виконаних робіт) № 1 від 19.03.2025 року до Договору № 17-10-24 про надання правової допомоги.
Представник ОСОБА_1 вважає, що понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн. є співмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом витраченим адвокатом на виконання таких робіт, а також ціною позову.
У запереченнях на заяву представника відповідача про стягнення судових витрат, представник КП «Київтеплоенерго» - Лівочка М.О. просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що відповідач до закінчення судових дебатів не надав суду достатніх, допустимих доказів понесених судових витрат за надані послуги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, а з наданих представником відповідача документів не вбачається дотримання критерію розумності вартості послуг та співмірності витрат з витраченим адвокатом часом.
Сторони та їх представники в судове засідання не з'явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважала можливим розглянути заяву відповідно до вимог ч.4 ст. 270 ЦПК України, згідно з якою неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Разом з тим, відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.
У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.10.2024 року адвокат Малік Я.П. та ОСОБА_1 уклали договір про надання правової допомоги № 17-10-24, на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 9702/10 від 18.12.2020 року, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Київської області.
19.03.2025 року адвокат Малік Я.П. та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 17-10-24 від 17.10.2024 року, яким встановили, що відповідно до п.3 договору вартість правової допомоги у фіксованому розмірі в суді апеляційної інстанції по справі № 755/14554/23 становить 15 000 грн.
19.03.2024 року адвокат Малік Я.П. та ОСОБА_1 підписали акт приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової допомоги № 17-10-24 від 17.10.2024 року, згідно з яким адвокатом було витрачено:
- на ознайомлення з матеріалами справи - 1 година, дослідження матеріалів справи, аналіз рішення, аналіз доказів, розробка тактики захисту інтересів клієнта - 6 годин,
- підготовка (написання) та подання відзиву на апеляційну - 4 години, підготовка та подання додаткових пояснень - 2 години,
- підготовка та подання клопотання про розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням сторін -1 година, участь в судовому засіданні - 1 година. Загальна вартість наданих послуг складає 15 000 грн. за 15 годин надання правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - Малік Я.П. надіслав на електрону пошту Київського апеляційного суду та за допомогою підсистеми «Електоронний суд» два однакові за змістом відзиви на апеляційну скаргу.
11 листопада 2024 року адвокат Малік Я.П. подав додаткові письмові пояснення по суті справи та доводів апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу судового засідання адвокат Малік Я.П. приймав участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19 березня 2025 року з 09 год. 52 хв. до 10 год. 45 хв.
У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи.
Разом з тим, згідно з довідкою про сплату гонорару від 13 червня 2025 року адвокат Малік Я.П. отримав від клієнта ОСОБА_1 оплату гонорару в розмірі 15 000 грн. за надання правничої допомоги в межах справи № 755/14554/23 під час розгляду у Київському апеляційному суді.
Оцінивши надані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що заявлена сума до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. є завищеною стосовно обсягу фактично наданих адвокатом послуг відповідачу, не відповідає критерію розумності та необхідності таких витрат, виходячи із обсягу наданих послуг.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обсяг вчинених процесуальних дій, проаналізувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принцип розумності судових витрат, їх пропорційності до предмета спору, взявши до уваги заперечення представника позивача щодо недотримання принципу співмірності витрат відповідача на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн.
Таким чином, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» в сумі 4000 грн.
Керуючись ст. ст. 137, 141, 270, 268, 367, 368, 381 - 383 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , яка подана представником Маліком Ярославом Павловичем , про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 15 вересня 2025 року.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.