06.08.2025
Справа № 497/2298/24
Провадження № 2/497/207/25
заочне
06.08.2025 року Болградський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Кравцової А.В., секретар судового засідання Георгієва А.В., розглянувши без участі сторін заочно в залі суду в м.Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,
27.09.2024р. позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом, яким просять стягнення з гр. ОСОБА_3 на користь позивачів матеріальну шкоду у сумі 11994 грн та 50000,00 грн моральної шкоди, спричинених внаслідок скоєного злочину та судових витрат, посилаючись на те, що внаслідок вчинення відповідачем кримінального правопорушення, позивачам завдано матеріальну та моральну шкоду, яка підлягає стягненню на її користь з відповідача.
Відповідач, що був повідомлений судом належним чином про час та місце судового засідання, - до суду не прибув, не надав суду заперечень або пояснень щодо предмету та підстав позову. Крім того, суд повідомляв відповідача про час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на веб-порталі судової влади України. Позивачі надали суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просили суд розглянути справу за їх відсутністю, задовольнивши позов в повному обсязі, погоджуючись на ухвалення судом рішення заочно, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Вивчивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що справа підлягає заочному розгляду, а позовні вимоги - задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді, вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч.1 п. 9, ч.2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу з застосуванням, зокрема, такого способу захисту, як відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За загальним правилом зобов'язання з відшкодування шкоди (майнової та немайнової) є прямим наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб'єктивних особистих немайнових і майнових прав та інтересів учасників цивільних відносин. При цьому одне і те ж правопорушення може призводити до негативних наслідків як у майновій, так і немайновій сферах, тобто виступати підставою для відшкодування майнової та моральної шкоди одночасно.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч.4 ст.82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ч.7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Судом встановлено, що вироком Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2023 року відповідача ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.Потерпілим у даному кримінальному провадженні є позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Цивільний позов потерпілим на судовому слідсті не заявлявся. Зазначені по кримінальному правопорушенні обставини відповідачем не оспорювалися, вирок суду набрав законної сили( а.с.7-8)
Згідно ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність одночасно усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювана та шкодою, а також вини заподіювана шкоди. Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Отже, з огляду на викладене, суд вважає, що вина ОСОБА_3 беззаперечно встановлена відповідним судовим рішенням, а саме вироком Болградського районного суду Одеської області від 12.12.2023 року по справі № 497/1473/23, а тому позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню в повному обсязі.
Так, дії ОСОБА_3 кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності тобто, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Суд враховує те, що між злочинними діями відповідача та завданою позивачам моральною шкодою, є прямий причинний зв'язок, діями відповідача йому завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, в результаті вчиненого відносно нього злочину. Суд погоджується з доводами позивачів про те, що така протиправна поведінка відповідача спричинила їм душевні страждання, погіршення психологічного стану здоров'я, що потребувало певного часу та зусиль для його відновлення, такі дії відповідача спричинили негативні зміни у житті позивачів, вплинули на стан їх психічного здоров"я. Також суд враховує, що відповідач добровільно не вчинив жодних конкретних дій, спрямованих на добровільне відшкодування заподіяної ним моральної шкоди позивачу. Отже, підсумовуючи наведене вище, суд вважає доведеним, що вчиненим відповідачем кримінальним правопорушенням позивачам завдано моральної шкоди.
Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм та враховує характер та обсяг завданих моральних страждань, втрат немайнового характеру, характер та тривалість заподіяних позивачам моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Тому суд вважає розмір моральної шкоди в сумі 500000,00 грн. буде відповідати розумності і справедливості та буде достатньою компенсацією завданих позивачу моральних страждань.
Разом з тим, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року (з наступним змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі Постанови) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Згідно п. 4 Постанови у позовній заяві має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути із відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1211,60 грн., так як позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову.
Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Задовольнити позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ), - на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( НОМЕР_2 ), - матеріальну шкоду в розмірі 11994 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривні та 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень моральної шкоди, заподіяної злочином та 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень судових витрат, а всього, разом - 63205 (шістдесят три тисячі двісті п'ять) гривень 60 копійок.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за заявою відповідача.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення його повного тексту, а відповідачем - в той же строк після отримання ухвали за результатами розгляду його заяви про перегляд заочного рішення, після чого рішення набирає законної сили. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: bg.od.court.gov.ua. Повний текст судового рішення виготовлено 06.08.2025 року.
Суддя А.В. Кравцова