Справа № 746/391/25
2/746/170/25
"16" вересня 2025 р.
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Нагорної Н.Г.,
при секретарі Сакун Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779 в сумі 48 375,12 грн, з яких 29 133, 39 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3,32 грн - заборгованість за відсотками, 19 238,41 - заборгованість за комісією, а також судових витрат.
Обґрунтовуючи позов, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зазначило, що 22 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр Фінансових Рішень» (далі - ТОВ «ФК «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 7375363779 .
07 жовтня 2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «Таскомбанк» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2-16, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передало(відступило) ПАТ «Таскомбанк» за плату свої права та вимоги до позичальників, а ПАТ «Таскомбанк» набуло права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них .
15 травня 2024 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф (далі - договір факторингу), відповідно до умов якого ПАТ «Таскомбанк» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ПАТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 15 травня 2024 року № 1 до договору факторингу від 15 травня 2025 року № НІ/11/19-Ф , ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 48 375,12 грн, з яких
29 133,39 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3,32 грн - заборгованість за відсотками, 19 238,41 грн - заборгованість за комісією.
Оскільки всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання за кредитним договором, після набуття ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ», яку позивач просить стягнути з нього в судовому порядку.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження судді Нагорній Н.Г.
Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 25 серпня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Сторонам роз'яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки. Сторони повідомлені про місце, дату та час розгляду справи, призначеної на 16 год. 00 хв. 16 вересня 2025 року.
Копію ухвали надіслано сторонам.
Представник позивача 16 вересня 2025 року до суду не прибув, про причини неявки не повідомив. У прохальній частині позову представник ТОВ «ФК «ЄАПБ» висловив клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечував, у разі неявки відповідача, щодо заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідач також не прибув у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (копію ухвали від 25 серпня 2025 року отримав
30 серпня 2025 року). Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подав.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З матеріалів справи судом встановлено таке.
22 квітня 2021 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 7375363779, відповідно до пункту 1.2 якого позичальнику надано в користування 37 175,60 грн з первісним строком договору - 36 місяців.
При цьому розділом 5 Паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5363779 визначено, що розмір щомісячних процентів за користування кредитом становить 3 % від суми кредиту, а річні проценти становлять 0,01 % від суми боргу за договором. При цьому визначено, що реальна річна процентна ставка за договором становить 67,99 %.
У пунктах 2.1, 2.2 кредитного договору вказано, що кредитний договір, паспорт кредиту та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (розмішені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення договору та до яких позичальник приєднався, підписавши договір), складають єдиний кредитний договір.
На умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором (пункти 1.1. та 1.3 договору).
07 жовтня 2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «Таскомбанк» укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2-16, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передало (відступило) ПАТ «Таскомбанк» за плату свої права та вимоги до позичальників, а ПАТ «Таскомбанк» набуло права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них .
15 травня 2024 року між ПАТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, відповідно до умов якого ПАТ «Таскомбанк» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ПАТ «Таскомбанк» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників(копія договору міститься в матеріалах справи).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.
За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЦФР» кредитним договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779 в сумі 48 375,12 грн, з яких 29 133, 39 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 3,32 грн - заборгованість за відсотками, 19 238,41 - заборгованість за комісією.
При цьому ні в самій позовній заяві, ні в окремому документі (розрахунку заборгованості) не наведено, з чого саме виходить позивач, ставлячи вимогу про стягнення саме такої суми заборгованості, та чим передбачені саме такі складові цієї заборгованості, враховуючи, що умовами укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 договору взагалі не передбачено нарахування комісії, заборгованість зі сплати якої, згідно з вимогами позивача, становить 19 238,41 грн.
Розрахунку заборгованості станом на момент відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР» за укладеним між цим товариством та ОСОБА_1 кредитним договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779 до позову не додано.
Без такого розрахунку заборгованості суд позбавлений можливості встановити, чи дійсно у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779, її розмір та складові такої заборгованості.
Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надало також належних доказів на підтвердження перерахування ТОВ «ФК «»ЦФР» на рахунок ОСОБА_1 , а також на інші, вказані ОСОБА_1 розрахункові рахунки, кошти на виконання кредитного договору від 22 квітня 2021 року № 7375363779. У зв'язку з викладеним, суд вважає недоведеним факт надання кредитних коштів за цими договорами та існування кредитної заборгованості у зазначеному позивачем розмірі.
Слід зауважити, що позивач не заявляв клопотання про витребування з банківської установи інформації щодо перерахування на рахунок відповідача коштів за спірним кредитним договором. Також позивач не надав належно оформлену виписку з особового рахунку відповідача.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Отже, позивач не надав належних доказів перерахування коштів на вказані ОСОБА_1 розрахункові рахунки.
У той же час, згідно з правовою позицією, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Врахувавши, що відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, суд все ж таки вважає необхідним зазначити таке.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Обґрунтовуючи перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779, укладеним із ТОВ «ФК «ЦФР», позивач вказує, що 07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «Таскомбанк» було укладено договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2-16 (далі - договір про відступлення права вимоги), відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЦФР» передало (відступило) ПАТ «Таскомбанк» за плату свої права та вимоги до позичальників, а ПАТ «Таскомбанк» набуло права вимоги ТОВ «ФК «ЦФР» за кредитними договорами та договорами забезпечення до них.
При цьому позивач стверджує, що за вказаним договором про відступлення права вимоги до ПАТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги й за укладеним із ОСОБА_1 кредитним договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779.
Згідно з підпунктом 2.1. договору про відступлення права вимоги відповідно до умов цього договору первісний кредитор передає (відстуває) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
Пунктом 2.2 договору про відступлення права вимоги визначено, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набути такі права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні реєстри прав вимоги є невід'ємною частиною цього договору.
Також у цьому пункті договору, зокрема, вказано, що реєстр прав вимоги складається сторонами в паперовому та електронному вигляді. Реєстр прав вимоги на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін.
Для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія - позивач повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, реєстр боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно із вказаним договором, акт прийому-передачі, а також докази на підтвердження оплати за договором факторингу.
Однак позивачем суду не надано реєстру боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно із договором від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2-16, акту прийому-передачі за вказаним договором, з яких би вбачалось що за цим договором від ТОВ «ФК «ЦФР» до ПАТ «Таскомбанк» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779, а також не надано доказів на підтвердження оплати за вказаним договором про перехід права вимоги.
Крім того, слід зазначити, що підпунктом 9.2 договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2-16 визначено, що договір діє протягом 1 (одного) календарного року, а договір між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ЦФР» укладено 22 квітня 2021 року.
Отже, звертаючись до суду з позовом, ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає себе кредитором, право вимога до якого перейшло на підставі договору факторингу, укладеного на підставі договору про відступлення права вимоги від 07 жовтня 2016 року № ТАСЦФР-10-2-16, однак не надає доказів переходу права вимоги до ОСОБА_1 за договором від 22 квітня 2021 року № 7375363779 від ТОВ «ФК «ЦФР» до ПАТ «Таскомбанк», що є обов'язковою умовою, оскільки для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія - позивач повинна надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів надання ОСОБА_1 кредитних коштів за вказаним кредитним договором, існування у нього заборгованості за вказаних кредитним договором та правильності нарахування такої заборгованості, а також факту набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, що є підставою для відмови в позові.
Щодо розподілу судових витрат слід зазначити таке.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
Ураховуючи викладене, вимога ТОВ «ВІН ФІНАНС» про стягнення з відповідача судових витрат, а саме: витрат зі сплати судового збору за подання позову та витрат, пов'язаних отримання правничої допомоги, задоволенню також не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 1050, 1054, 1077 ЦК України, статтями 2, 5, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.Г. Нагорна