Справа № 645/6256/25
Провадження № 1-кп/645/509/25
16 вересня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі суду в м.Харкові у спрощеному провадженні (порядку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження, кримінальне провадження № 12025226220000314 від 21.07.2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженецця м. Білгород, рф, громадянина України, військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 з 21.07.2025, на момент вчинення злочину офіційно не працевлаштованого, із середньою освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,-
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,-
17.07.2025, близько 20-00 год, ОСОБА_3 перебував на прибудинковій території біля під'їзду № 1 будинку 1 по вул. Амосова у місті Харкові, неподалік дитячого майданчику, де у нього виник протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом.
Реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом, ОСОБА_3 , перебуваючи у громадському місці, а саме у дворі вищевказаного житлового багатоповерхового будинку біля дитячого майданчику, став привселюдно виражатися нецензурною лайкою. В цей час мешканка вищевказаного будинку ОСОБА_4 вийшла з під'їзду № 1 будинку АДРЕСА_2 та побачила неправомірні дії ОСОБА_3 ОСОБА_4 побачивши неправомірні дії ОСОБА_3 , зробила йому зауваження та попрохала їх припинити.
У подальшому у відповідь на зауваження та вимогу потерпілої ОСОБА_4 зупинити свої неправомірні дії, ОСОБА_3 грубо порушуючи громадський порядок що супроводжувалось винятковим цинізмом, з мотивів явної неповаги до суспільства, яка виразилася в неповазі до устоїв суспільного життя, явному ігноруванні та нехтуванні елементарними та загальноприйнятими правилами поведінки людини, всупереч загальноприйнятним в суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з хуліганських мотивів, розстібнув брюки, одягнені на ньому, дістав рукою свій половий орган та направив його у бік потерпілої ОСОБА_4 , таким чином публічно оголивши геніталії, та став привселюдно їх демонструвати та виражатися на адресу потерпілої ОСОБА_4 нецензурною лайкою.
Протиправні дії ОСОБА_3 , продовжувались тривалий час та були припинені очевидцями події.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом (хуліганство).
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Обвинувачений ОСОБА_3 , захист якого здійснював захисник - адвокат ОСОБА_5 , подав заяву, згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.
Потерпіла ОСОБА_4 також подала заяву, в якій вона зазначила, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, ознайомлена з обмеженнями права на апеляційне оскарження.
Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами ч. 2 ст. 381 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується винятковим цинізмом (хуліганство).
Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, є військовослужбовцем.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, відповідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 296 КК України встановлені такі види покарання: штраф від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційний нагляд на строк до п'яти років, або обмеження волі на той самий строк.
Із змісту ч. 2 ст. 53 КК України вбачається, що розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.
Частиною 3 ст. 61 КК України передбачено, що обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до осіб з інвалідністю першої і другої групи.
Враховуючи те, що обвинувачений є військовослужбовцем, то призначення йому такого покарання як пробаційний нагляд не є доцільним, а покарання у вигляді обмеження волі до військовослужбовців не застосовується.
Таким чином, враховуючи матеріали кримінального провадження, в даному випадку суд, задля дотримання вимог матеріального закону, може призначити обвинуваченому лише покарання у вигляді штрафу, розмір якого складає від 1000 (17000,00 грн) до 2000 (34000,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Відповідно до положень ст. 53 КК України штраф - це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті. Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.
Розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу (ч. 2 ст. 53 КК).
На підставі вищевикладеного, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, який задовільно характеризується, є військовослужбовцем, не судимий, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Судові витрати відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 373, 374 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу, в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів громадян, тобто у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що згідно п.п. 8, 10 розділу ІІІ Порядку виконання уповноваженими органами з питань пробації судових рішень про призначення покарання у виді штрафу, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1301/5 від 27 квітня 2018 року, засуджений зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання судовим рішенням законної сили і повідомити про це орган пробації шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу. Якщо засуджений не з'явився до органу пробації, не підтвердив сплату штрафу шляхом пред'явлення документа після закінчення місячного строку від набрання судовим рішенням законної сили, орган пробації з урахуванням наявної інформації про засудженого надсилає подання до суду, який виніс судове рішення, для вирішення питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі, відповідно до вимог частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1