П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 вересня 2025 р.м. ОдесаСправа № 1570/6018/2012
Суддя першої інстанції: Скупінська О.В.
Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса
Повний текст судового рішення складений 31.03.2025
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Шевчук О.В., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року про відмову у заміні стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку та видачі дублікату виконавчого листа у справі за позовом приватного підприємства «Вестра» до Південної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участі прокуратури м. Одеси про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 зобов'язано Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області здійснити повернення на користь приватного підприємства «Вестра» (надалі - ПП «Вестра») надмірно сплачені кошти у загальній сумі 9897184,49грн., які було зараховано до бюджету, в тому числі: мито - 2998227,09грн. та ПДВ - 6898957,40грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 змінено постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 шляхом викладення абз.3 її резолютивної частини у наступній редакції: «Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Вестра» надмірно сплачених до бюджету ПП «Вестра» мита у сумі 2998227,09грн. та податку на додану вартість у сумі 6897184,40грн., що були зараховані до бюджету, у загальній сумі - 9897184,49грн.
Згідно Реєстру стягувачів, яким здійснено безспірне списання сплачених до бюджету митних платежів за судовим рішенням 18.07.2013 на р/р26003310624701 за виконавчим документом від 10.06.2013 у справі №1570/6018/2012 ПП «Вестра» повернуто митні платежі згідно платіжного доручення №23197 від 18.07.2013 у сумі 9897184,49грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.11.2015 скасовано постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.04.2013 та Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2013 і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.02.2016 (набрала законної сили 12.07.2016) здійснено поворот виконання судового рішення та стягнуто з ПП «Вестра» 9897184,49грн. до Державного бюджету України.
На виконання вищезазначеної ухвали 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом видано Одеській митниці ДФС виконавчий лист №1570/6018/2012.
14.06.2017 Одеська митниця ДФС направила до Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву про примусове виконання виконавчого листа №1570/6018/2012, виданого 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом. /т.5 а.с.192-193/
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 27.06.2017 відкрито виконавче провадження №54203714 щодо здійснення повороту виконання судового рішення та стягнення з приватного підприємства «Вестра» 9897184,49 грн до Державного бюджету України. /т.5 а.с.194-195/
Постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.06.2019 у виконавчому провадженні №54203714, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу виконавчий документ №1570/6018/2012, виданий 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом. /т.5 а.с.197-198/
26.07.2019 Одеська митниця ДФС повторно направила до Першого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області заяву про примусове виконання виконавчого листа №1570/6018/2012, виданого 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом. /т.5 а.с.199-200/
Постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.12.2019 у виконавчому провадженні №59865603, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу виконавчий документ №1570/6018/2012, виданий 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом. /т.5 а.с.201/
27.10.2020 Одеська митниця Держмитслужби звернулась до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі з Одеської митниці ДФС на Одеську митницю Держмитслужби, у зв'язку з реорганізацією. До вищезазначеної заяви додано оригінал виконавчого листа №1570/6018/2012, виданого 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом. /т.5 а.с.110-112/
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2020, залишеною без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду 15.02.202021, повернуто без розгляду заяву Одеської митниці Держмитслужби про заміну сторони виконавчого провадження у справі.
23.03.2021 Одеська митниця Держмитслужби в особі представника Федоришиної І.В. звернулась до суду першої інстанції із заявою про повернення оригіналу виконавчого листа №1570/6018/2012, виданого 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом, що знаходиться у матеріалах справи. /т.5 а.с.172-174/
30.03.2021 працівниками апарату Одеського окружного адміністративного суду вилучено оригінал виконавчого листа №1570/6018/2012, виданого 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом, з матеріалів справи для видачі представнику Одеської митниці Держмитслужби для продовження примусового виконання, про що складено акт. /т.1 а.с.175/
12.04.2021 оригінал виконавчого листа №1570/6018/2012, виданого 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом, повернуто представнику Одеської митниці Держмитслужби Федоришиній І.В., про що складено розписку. /т.5 а.с.179/
20.03.2025 Одеська митниця звернулась до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі з Одеської митниці ДФС на правонаступника - Одеську митницю; поновлення пропущеного з поважних причин строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі; видачу дублікату виконавчого листа у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 відмовлено у задоволенні заяви Одеської митниці про заміну сторони стягувача у виконавчому листі з Одеської митниці ДФС на правонаступника - Одеську митницю; поновлення пропущеного з поважних причин строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі; видачу дублікату виконавчого листа у справі.
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі з Одеської митниці ДФС на правонаступника - Одеську митницю; поновлення пропущеного з поважних причин строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі; видачу дублікату виконавчого листа у справі.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції в порушення норм процесуального права та без належного з'ясування обставин справи прийшов до висновку про відсутність підстав для відмову у заміні стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку та видачі дублікату виконавчого листа у справі, що призводить до невиконання судового рішення, що набрало законної сили.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Статтею 52 КАС України передбачено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 №1074 затверджено Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074).
Згідно з п.п.5, 6 вказаного Порядку №1074 орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять: у разі злиття органів виконавчої влади до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.
Пунктом 8 Порядку №1074 встановлено, що внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) органів виконавчої влади припиняється той орган виконавчої влади, майнові права та обов'язки якого переходять його правонаступникам.
Отже, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі розпорядчим актом Кабінету Міністрів України його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень.
У межах вирішення питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб'єкта - Одеської митниці ДФС, або переходу її функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до Одеської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України).
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1217-р «Питання Державної митної служби» Кабінет Міністрів України погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08.12.2019 Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 895 «Деякі питання територіальних органів Державної митної служби України» реорганізовано територіальні органи Державної митної служби, зокрема, Одеську митницю Держмитслужби шляхом приєднання до Державної митної служби. Пунктом 2 цієї постанови установлено, що: територіальні органи Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною митною службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень і функцій територіальних органів, що реорганізуються. Таке рішення приймається Державною митною службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної митної служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структури, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій; майно територіальних органів Державної митної служби, що реорганізуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, залишається у сфері управління Державної митної служби.
Згідно з Положенням про Одеську митницю, затвердженого наказом Державної митної служби від 29.10.2020 №489, Одеська митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності безпосередньо здійснює митну справу, забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи, а також реалізацію делегованих повноважень Державної митної служби України як її відокремлений підрозділ. Зоною діяльності Митниці є територія Одеської області, Україна.
Наказом Державної митної служби України від 30.06.2021 №472 розпочато роботу митниць як відокремлених підрозділів Державної митної служби України з 00 год. 00 хв. 01.07.2021, в тому числі і Одеської митниці.
Таким чином, з 01.07.2021 усі повноваження та функцій (адміністративна компетенція) Одеської митниці Держмитслужби здійснює Одеська митниця (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), а отже є процесуальним правонаступником певних прав і обов'язків останнього.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №2-7763/10 дійшла висновку, що реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред'явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця Першого Київського відділу державної виконавчої служби міста Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.12.2019 у виконавчому провадженні №59865603, на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», повернуто стягувачу виконавчий документ №1570/6018/2012, виданий 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом. /т.5 а.с.201/
При цьому, виконавчий документ повернуто, оскільки в ході проведення виконавчих дій боржника не знайдено, майна, на яке можливо бути звернено стягнення виявити не вдалося.
В свою чергу, Одеська митниця заявила до суду першої інстанції і клопотання про видачу дублікату виконавчого листа у справі у зв'язку із його втратою та поновлення пропущеного з поважних причин строку для пред'явлення до виконання виконавчого листа у справі.
Відповідно до п.п.18.4 п.18 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Підставою для відмови у задоволенні такої заяви відповідно до п.п.18.4 п.18 Перехідних положень КАС України, може бути подання такої заяви після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, під час вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов'язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.
Оригінал виконавчого листа вважається втраченим коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Підставою для видачі дубліката виконавчого листа є заява стягувача або подання державного виконавця, в залежності від того хто втратив оригінал виконавчого документа.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавчий лист №1570/6018/2012, виданий 10.04.2017 Одеським окружним адміністративним судом, мав строк пред'явлення до виконання до 13.07.2017.
Отже, на момент подання Одеською митницею заяви про видачу дублікату виконавчого листа, останній вже не міг бути пред'явлений до виконання.
При цьому, Одеська митниця не надає жодних пояснень та доказів щодо втрати оригіналу виконавчого листа, отриманого її представником 12.04.2021.
Колегія суддів приходить до висновку про відсутність на момент розгляду питання про заміну стягувача у виконавчому листі, та видачі його дубліката, процесуальної мети.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, КАС України передбачено, що особа, яка просить суд поновити процесуальний строк (в тому числі строк пред'явлення виконавчого документа до виконання) повинна довести поважність причин його пропуску.
Разом з тим, Одеська митниця ні під час розгляду її заяви судом першої інстанції, ні під час апеляційного розгляду, не навела жодних поважних причин пропуску пред'явлення виконавчого документу до виконання, що свідчить про безпідставність поданої заяви.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 361, 368, 369 КАС України, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року про відмову у заміні стягувача у виконавчому листі, поновлення пропущеного строку та видачі дублікату виконавчого листа у справі, - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Одеську митницю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Суддя-доповідач А.В. Крусян
Судді О.А. Шевчук О.В. Яковлєв