Справа № 169/822/25
Провадження № 1-кп/169/99/25
16 вересня 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі міського типу Турійськ Турійського району Волинської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, має професійно-технічну освіту, неодружений, є громадянином України, раніше судимий:
вироком Турійського районного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року засуджений за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_3 засуджений вироком Турійського районного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року за вчинення кримінального проступку, передбаченого частиною першою статті 164 Кримінального кодексу України, до покарання у виді громадських робіт на строк 120 годин.
На виконання пункту 7 глави 2 розділу IV Порядку здійснення нагляду та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, 06 серпня 2025 року з ОСОБА_3 була проведена бесіда, під час якої йому роз'яснені порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, необхідність сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, без погодження уповноваженого органу з питань пробації не виїжджати за межі України, що він під особистий підпис зобов'язався виконувати. Також, він був попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 389 Кримінального кодексу України.
ОСОБА_3 , будучи належним чином ознайомленим із порядком та умовами відбування покарання у виді громадських робіт, 06 серпня 2025 року під особистий підпис отримав направлення від Ковельського районного сектору № 4 філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області від 06 серпня 2025 року № 474/37/15/1-25 до Турійської селищної ради Волинської області для відбування покарання у виді громадських робіт, згідно з яким він повинен був приступити до відбування покарання 07 серпня 2025 року.
ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що відповідно до статті 37 Кримінально-виконавчого кодексу України повинен дотримуватися встановлених законодавством умов та порядку відбування покарання, діючи з прямим умислом, передбачаючи наслідки своїх протиправних дій та бажаючи їх настання, у період часу з 07 до 08 серпня 2025 року, з 11 до 15 серпня 2025 року, з 18 до 21 серпня 2025 року, з 25 до 29 серпня 2025 року ухилився від відбування покарання у виді громадських робіт, що виразилося у неприбутті до місця виконання громадських робіт - Турійської селищної ради Волинської області, без поважних причин та в безпосередньому невиконанні громадських робіт, чим ухилився від відбування призначеного судом покарання у виді 120 годин громадських робіт.
Такі дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
Ухвалою судді від 11 вересня 2025 року обвинувальний акт призначений до розгляду в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження відповідно до положень статті 381 Кримінального процесуального кодексу України здійснюється за відсутності учасників, то згідно з вимогами частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Проаналізувавши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд дійшов до такого висновку.
За змістом заяви від 09 вересня 2025 року обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, а також погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до частини другої статті 302 Кримінального процесуального кодексу України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Беззаперечне визнання винуватості ОСОБА_3 , його письмова згода зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і на розгляд обвинувального акту за його відсутності надані в присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 .
Таким чином суд дійшов висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, і кваліфікує такі його дії як ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт.
Відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує в сукупності характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке належить до кримінальних проступків, особу винного, який є працездатною особою, на обліку в лікаря психіатра не перебуває, знаходиться на обліку в лікаря нарколога з 2014 року з діагнозом F10.2, не працює, неодружений, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується посередньо та як особа, яка схильна до вживання алкогольних напоїв, притягувався до кримінальної відповідальності, попередня його судимість у встановленому законом порядку не знята і не погашена, що характеризує обвинуваченого як особу, схильну до вчинення кримінальних правопорушень, який, будучи засудженим за вчинення умисного кримінального правопорушення на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний злочин, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття у вчиненому.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, немає.
З урахуванням наведеного вище, виходячи із необхідності та достатності покарання для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, суд призначає обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду із застосуванням положень статей 71, 72 Кримінального кодексу України та покладенням на нього обов'язків, передбачених частиною другою статті 59-1 Кримінального кодексу України, будучи переконаним в тому, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого й попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також відповідатиме принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання.
Керуючись статтями 368, 370, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною другою статті 389 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
На підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Турійського районного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року у виді 120 (ста двадцяти) годин громадських робіт, перевівши за правилами статті 72 Кримінального кодексу України менш суворий вид покарання в більш суворий, виходячи із співвідношення, що одному дню пробаційного нагляду відповідають 8 (вісім) годин громадських робіт, і призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців 15 (п'ятнадцять) днів з покладенням на нього на підставі частини другої статті 59-1 Кримінального кодексу України таких обов'язків:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня постановки засудженого ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений з інших підстав до Волинського апеляційного суду через Турійський районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий