справа № 166/362/25
провадження № 2-о/166/22/25
категорія: 7
іменем України
09 вересня 2025 року с-ще Ратне
Ратнівський районний суд Волинської області в складі головуючого - судді Свистун О.М., присяжних Хомік Л.І., Михалевича А.Й.,
за участю секретаря Омелько Н.І.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
представника заінтересованої особи Тіщенка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Ратнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 ,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просить оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим; причиною смерті вважати загибель під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України; днем смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті - село Глибоке Харківського району Харківської області.
Свою заяву обґрунтовують тим, що заявниця є дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця за призовом, старшого сержанта, який перебуваючи на посаді навідника 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.08.2024 № 2776 про результати проведення службового розслідування, 22 липня 2024 року зник безвісти внаслідок бойового зіткнення з противником в районі ПВ “КРУК» у районі населеного пункту Глибоке Харківської області (37U CR 16034 71060).
Із матеріалів службового розслідування встановлено, що причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти старшого сержанта ОСОБА_3 , є виконання останнім обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, зумовлених веденням бойових дій в ході відсічі збройної агресії Російської Федерації, є наслідком ворожих дій сил противника. Дата та час зникнення безвісти: 22 липня 2024 року в проміжок часу 21.28-23.02. Місце зникнення безвісти: населений пункт Глибоке Харківський р-н Харківська обл.
Разом з цим, згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23 липня 2024 року №210 старший сержант ОСОБА_3 з 22 липня 2024 року обліковується військовослужбовцем, місце перебування якого не відомо, якого знято зі всіх видів забезпечення та направлено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024030570000297 за ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно до витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначив, що оголошення померлим батька заявниці є необхідним для реєстрації смерті померлої особи в установленому законом порядку, оскільки від цього залежить виникнення особистих та майнових прав заявниці в порядку спадкування після смерті батька й отримання соціальних виплат. Однак отримати свідоцтво про смерть та зареєструвати смерть батька у встановленому законом порядку іншим шляхом, ніж судовим, не є можливим.
Заявник, його представник у судовому засіданні подану заяву підтримали з підстав, зазначених у ній, просили її задовольнити.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України проти задоволення заяви заперечив. 24 березня 2025 року представник Міністерства оборони України Тіщенко А.В. надав письмові пояснення, в яких вказав, що оскільки військовослужбовець ОСОБА_3 не проходив військову службу в Міністерстві оборони України, то Міноборони не володіє інформацією про нього. Зазначив, що до заяви ОСОБА_1 не додала інформації про можливе перебування ОСОБА_3 в полоні.
Зауважив, що з моменту зникнення безвісти військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 дотепер до військової частини НОМЕР_1 не надходило жодної інформації стосовно зазначеного військовослужбовця (ані щодо підтвердження факту перебування останнього у полоні, ані щодо виявлення тіла із ознаками, які б могли ідентифікувати останнього, ані у ході обміну тілами загиблих).
Представник Ратнівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у судове засідання не з'явився, скерував заяву про розгляд справи без представника відділу.
Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, пояснень не надав.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Судом установлено, що заявниця ОСОБА_4 є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 19.04.2001, та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 від 03.10.2022.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, провадження № 14-94цс24, врахувала, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України»:
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відтак бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Із копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01.08.2024 № 2776 вбачається, що комісія із представників військової частини НОМЕР_1 провела службове розслідування, в ході якого встановила, що 22 липня 2024 року навідник 2 штурмового відділення 1 штурмового взводу 4 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовець за призовом старший сержант ОСОБА_3 зник безвісти внаслідок бойового зіткнення з противником в районі ПВ «КРУК», в районі населеного пункту Глибоке Харківської області (37U CR 16034 71060). Загиблим та пораненим військовослужбовець не рахується, проявів боягузства не виказував. До військової частини НОМЕР_3 будь-яка офіційна інформація щодо старшого сержанта ОСОБА_3 не надходила та його місце перебування не відомо. Відомо, що старший сержант ОСОБА_3 був зі своєю штатною, закріпленою за ним зброєю, а саме: AK-74 № НОМЕР_6 , яка не була знайдена та рахується як втрачена. Дата та час втрати зброї: 22 липня 2024 року в проміжок часу 21.28- 23.02. Об'єктивних даних про порушення старшим сержантом ОСОБА_3 вимог передбачених Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, не встановлено. Причинами та умовами, що сприяли зникненню безвісти старшого сержанта ОСОБА_3 , є виконання останнім обов'язків військової служби, пов'язаних із захистом Батьківщини, зумовлених веденням бойових дій у ході відсічі збройної агресії Російської Федерації, є наслідком ворожих дій сил противника. Дата та час зникнення безвісти: 22 липня 2024 року в проміжок часу 21.28-23.02. Місце зникнення безвісти: населений пункт Глибоке, Харківський район, Харківська область. Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 23 липня 2024 року №210 старший сержант ОСОБА_3 із 22 липня 2024 року обліковується військовослужбовцем, місце перебування якого не відомо, якого знято зі всіх видів забезпечення та направлено в розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Цивільній дружині ОСОБА_5 , матері заявниці ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_3 28 липня 2025 року надіслав сповіщення про те, що ОСОБА_3 зник безвісти 22 липня 2024 року поблизу населенного пункту Глибоке Харківського району Харківської області під час виконання бойового завдання при виконанні службових обов'язків із захисту територіальної цілісності та суверенітету України від збройної агресії російськовї федерації.
Таким чином, установлено, що ОСОБА_3 дійсно зник безвісти під час виконання бойового завдання в зоні ведення активних бойових дій за обставин, що надають підстави припускати його смерть.
Однак згідно з актом службового розслідування територією зникнення старшого сержанта ОСОБА_3 є населений пункт Глибоке Харківського району Харківської області.
Оскільки ОСОБА_3 пропав безвісти внаслідок збройної агресії рф проти України, до правовідносин підлягають застосуванню норми частини другої статті 46 ЦК України, які передбачають, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Для таких цілей Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 22 грудня 2022 року № 309, а згодом Міністерство розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376 затвердило Перелік (далі - Перелік) територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно з даними Переліку, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376, що є чинним на час звернення заявниці до суду та вирішення справи судом, на території с-ща Глибоке Липецької сільської територіальної громади, що у Харківському районі Харківської області, за кодом у Переліку НОМЕР_7 , із 13 вересня 2022 року виникла можливість бойових дій та 09 травня 2024 року така можливість припинилася.
Однак із матеріалів справи, зокрема наказу про результати проведення службового розслідування, установлено, що ОСОБА_3 зник безвісти 22 липня 2024 року, тобто після вказаної у Переліку дати можливості припинення бойових дій.
Із наданої на виконання ухвал суду Міністерством оборони України інформації, зокрема від 27.06.25 №ОТУХ/ЮР/1835, від 29.08.25 №ОТУХ/ЮР/2454 вбачається, що на території селища Глибоке Липецької сільської територіальної громади у період із 22 липня 2024 року по 12 серпня 2025 року проводилися активні бойові дії, які не припинялися, у вказаний період селище в окупації російської федерації не перебувало.
Відтак, із часу зникнення ОСОБА_3 22 липня 2024 року в Переліку відсутні дані щодо дати (дня) закінчення активних бойових дій на території населеного пункту Глибоке Харківського району Харківської області.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди. Також не можна відраховувати цей строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Таким чином, з огляду на продовження ведення бойових дій на території зникнення 22 липня 2024 року ОСОБА_3 безвісти і дотепер, відтак відсутні підстави для висновку про можливість оголошення останнього померлим до спливу строків, визначених у ч.2 ст. 46 ЦК України.
З огляду на встановлені обставини у задоволенні заяви слід відмовити.
Судові витрати за розгляд справи судом слід віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 293, 294-300 ЦПК України, ст.ст. 46-48 ЦК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою, заінтересовані особи: Ратнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління юстиції, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_8 ;
Заінтересована особа: Ратнівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, 44101, сел. Ратне, вул. Каштанова, 24 Ковельського району Волинської області, ЄДРПОУ - 26038980;
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 6, ЄДРПОУ - 00034022;
Заінтересована особа: військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ - НОМЕР_9 .
Дата складення повного рішення 18 вересня 2025 року о 16 год 30 хв.
Суддя Ратнівського
районного суду О.М.Свистун
Присяжні: Л.І.Хомік
А.Й.Михалевич