Справа №22/1872 Головуючий у 1-інстанції
Халепа В.Г.
Категорія Доповідач: Плотіцина Н.А.
Рішення
Іменем України
13 грудня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючої Плотіциної Н.А.
суддів : Кашапової Л.М.,
Омельчука М.І.
при секретарі Константіновій І.А.
з участю сторін
представника відповідача ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення неустойки за просрочення сплати аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новоград- Волинського міськрай-суду від 24 липня 2006 року,
в ст ано в ив:
У червні 2006 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 зазначивши, що згідно виконавчого листа № 2-1648 від 13.09.2004 р. відповідач зобов'язаний сплачувати на її користь на утримання дітей аліменти у твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно. Внаслідок несвоєчасної сплати аліментів виникла заборгованість на 01.07.2005 р. в сумі 600 грн., яка була погашена лише в жовтні 2005р., просрочення становить 92; в подальшому з листопада 2005 р. по червень 2005р. аліменти відповідачем не сплачувалися, і заборгованість станом на 01.07.2006 р. склала 1800 грн. Вважала, що з відповідача » має бути стягнута неустойка у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день просрочки, а тому просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 2730 грн.
Рішенням Новоград- Волинського міськрайонного суду від 24 липня 2006 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивачки 2730 грн. неустойки за просрочення сплати аліментів на утримання неповнолітніх дітей ; на користь держави судовий збір у сумі 51 грн. та 3 грн. 75 коп, витрат на інформаційно- технічне забезпечення.
У апеляційній скарзі ОСОБА_4 порушується питання про скасування рішення суду і ухвалення нового яким слід зменшити суму неустойки за просрочення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей. Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції, вирішуючи спір, не врахував його матеріального становища і того, що заробіток є мінливим.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України суд прийшов до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Згідно ст.ст. 194,196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки ( пені) у розмірі 1% від суми несплачених аліментів за кожен день просрочки. Розмір неустойки може бути зменшений з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Як видно із матеріалів справи відповідач відповідно до виконавчого листа №2-1648 від 13.09.2004р. зобов'язаний сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно. Станом на 01.05.2006р. ОСОБА_4 мав заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 1200 грн.
За цих обставин суд прийшов до правильного висновку, що відповідач повинен сплатити неустойку за просрочення сплати аліментів, виходячи із розрахунку, наданого позивачкою, а тому і обгрунтовано задоволив позов.
Враховуючи, що ОСОБА_4 в даний час не має постійного заробітку, створив нову сім'ю і на його утриманні перебувають дружина і малолітня дитина, апеляційний суд вважає, що розмір стягнутої судом неустойки по аліментах можливо зменшити з 2730 грн. до 2000 грн., а тому рішення суду 1 інстанції в цій частині підлягає зміні.
В решті рішення суду відповідає нормам чинного законодавства і підстав для його зміни , чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 218,303,307,313-315,317 ЦПК України, апеляційний суд,
в иріш ив:
апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволити.
Рішення Новоград- Волинського міськрайсуду від 24 липня 2006 року змінити, зменшивши розмір неустойки за просрочення сплати аліментів з 2730 грн.
до 2000 грн.
Врешті рішення суду залишити без змін.
- Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.