про відмову у забезпеченні позову
16 вересня 2025 р. № 400/9350/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев'янко Л.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаЦентрального відділу Державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), вул. Артилерійська, 18,м. Миколаїв,54006,
провизнання бездіяльності протиправною та скасування постанов,
29 серпня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) та скасувати постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025 та зобов'язання відповідача відкликати платіжні інструкції направлені до Ощадбанку.
29.08.2025 одночасно з позовною заявою, ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчинення виконавчих дій про стягнення коштів з ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 71340462, відкритому старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеса) Ніколенка О.М.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник заявника посилається на те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо винесення спірних постанов, направлення їх до банківських установ. Позивач зазначає, що наразі продовжуються виконавчі дії та передача особистого єдиного в родині легкового автомобіля на реалізацію через аукціон. На думку позивача, подальше здійснення виконавчих дій призведе до вилучення арештованих коштів та майна позивача, який не є боржником.
Ухвалою від 01.09.2025 суд відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову з мотивів, що виконавче провадження, в межах якого прийняті спірні рішення (про відкриття виконавчого провадження, стягнення витрат виконавчого провадження, виконавчого збору, звернення стягнення на доходи боржника, арешт коштів боржника), відкрито в 2023 році. Суд зауважив, що позивачем не зазначено, чому невжиття заходів з забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати виконавчі дії на підставі зазначених рішень, які тривають з 2023 року, призведе до незворотності поновлення становища боржника, яке існує наразі.
Ухвалою від 03.09.2025 позовну заяву залишено без руху, запропоновано позивачу подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази цьому; привести позовні вимоги у відповідність до вимог ст. 5, 160, 245 КАС України.
В ухвалі суд зазначив, що позивачем не конкретизовано, яка саме бездіяльність відповідача є предметом оскарження і в чому вона полягає. Суд зауважив, що з тексту позовної заяву також неможливо встановити, в чому полягає бездіяльність відповідача, з якою позивач пов'язує порушення своїх прав.
На виконання ухвали суду позивач надав позовну заяву в іншій редакції, виклавши позовні вимоги як:
«Визнати протиправною бездіяльність Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) у нездійсненні контролю за рішеннями, діями державних виконавців, не винесення постанови про скасування постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025, та зобов'язання державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Зобов'язати Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) здійснити контроль за рішеннями, діями державних виконавців із винесенням постанови про скасування постанови старшого державного виконавця Ніколенко О.М. про відкриття виконавчого провадження № 71340462 від 21.03.2023 про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави податковий борг у сумі 761879,57 грн., про розмір мінімальних витрат на проведення виконавчих дій від 21.03.2023, про стягнення виконавчого збору від 21.03.2023; про накладення арешту на кошти від 21.03.2023; постанови головного державного виконавця Лемещенко А.П. про об'єднання виконавчих проваджень від 11.07.2025, постанови про звернення стягнення на заробітну плату від 12.07.2023, постанови про арешт майна від 20.05.2025; постанови про оголошення в розшук від 20.05.2025, та зобов'язання державного виконавця Лемещенко А.П. провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Зобов'язати Центральний відділ ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) зняти арешт з легкового автомобілю JEEP CHEROKEE універсал-в VIN-код НОМЕР_1 , д.н. НОМЕР_2 , рік випуску 2014,V двигуна 2360, бензин, колір чорний, дата реєстрації 19.02.2016, та вантажного автомобілю RENAULT MAGNUM 440, сідловий тягач-Е, VIN-код, д.н. НОМЕР_3 , об'єм двигуна 12130, 2006 р.в.,колір червоний, дизель паливо, дата реєстрації 06.09.2018, які належать ОСОБА_1 та з 07.12.2021 перебувають в податковій заставі, та повернути автомобіль ОСОБА_1 ».
Також, 15 вересня 2025 року одночасно з заявою про усунення недоліків, позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні № 71340462 про стягнення коштів з ОСОБА_1 , який не є боржником, оскільки згідно з виконавчим листом - стягнення податкового боргу має проводитися з ФОП ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, представник заявника зазначив, що невжиття заходів з забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати виконавчі дії , у тому числі реалізація автомобілю, стягнення коштів з ОСОБА_1 , який не є боржником, призведе до незворотності поновлення його становища, яке існує наразі, ніхто йому автомобіль не поверне, а повернення коштів утриманих з пенсії, зарплати, соцдопомоги вимагає додаткових зусиль позивача. Також, заява про забезпечення позову містить посилання на протиправність постанов, винесених у виконавчому провадженні ВП № 71340462 .
Визначаючись щодо наявності підстав для забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно пунктів 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Вирішуючи питання про доцільність вжиття заходів забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові або немайнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року №2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, про вирішенні питання про забезпечення позову суд має встановити, зокрема, відповідність заходів забезпечення позову позовними вимогам.
Як зазначено вище, нова редакція позову ґрунтується на бездіяльності, яка на думку позивача, має місце щодо розгляду його скарги і заяви про скасування арешту. Так, в позові зазначено, що «27.08.2025 на адресу Центрального відділу ДВС у м. Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса) подано заяву про зняття арешту з автомобілю, якій належать ОСОБА_1 та з 07.12.2021 перебувають в податковій заставі, та скаргу, в якій просив за результатом контролю за рішеннями, діями державного виконавця скасувати всі постанови державного виконавця, прийняті у виконавчому провадженні № 71340462 про стягнення з ОСОБА_1 за виконавчим листом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 , оскільки всі постанови стосуються стягнення з ОСОБА_1 , коли за виконавчим листом - стягнення податкового боргу з ФОП ОСОБА_1 , скасувати заходи примусового виконання рішення та зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Однак, усупереч вимогам ст. 74 Закону, Інструкції з організації примусового виконання рішень ці скарга та заява не розглянуто, не вжито заходів до усунення тривалих порушень, чим допущено протиправну бездіяльність, що порушує права ОСОБА_1 , який не є боржником перед ГУ ДПС в Миколаївській області".
Отже, спір виник щодо бездіяльності відповідача з розгляду звернень позивача.
Водночас, в якості заходу забезпечення позову позивач просить заборонити відповідачу вчиняти виконавчі дії у виконавчому провадженні № 71340462 про стягнення коштів з ОСОБА_1 .
Проте, такі дії не є предметом оскарження.
Відтак, заходи забезпечення позову не відповідають позовними вимогам
Також, слід зазначити, що протиправність оскаржуваної позивачем бездіяльності відповідача може бути виявлена судом тільки за наслідками з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Проте, з огляду на вимоги частини 2 статті 150 КАС України суд повинен про розгляді заяви про забезпечення позову встановити наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.
Суд зауважує, що відсутність доказів звернення до відповідача з скаргою та заявою про зняття арешту не дає достатньо вагомі підстави для сумніву у правомірності бездіяльності відповідача щодо їх розгляду.
Отже, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено наявність таких передумов застосування заходів забезпечення позову як існування спору, відповідність заходів забезпечення позову позовними вимогам, позивачем не надано доказів очевидних ознак протиправності бездіяльності суб'єкта владних повноважені, а також того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав ОСОБА_1 .
Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Підстави для такого припущення, виходячи із заяви про забезпечення позову, відсутні.
З огляду на викладене, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.
Керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набрала законної сили 16.09.25.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 КАС України.
Суддя Дерев'янко Ліна Леонідівна