про залишення позовної заяви без руху
16 вересня 2025 р. № 400/9842/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Дерев'янко Л.Л., ознайомившись з матеріалами
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
провизнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними:
порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївській області принципу верховенства права, яке полягало в тому, що відповідач не застосував національні правовові акти, Конституцію і положення відповідного міжнародного договору, які мають вищу юридичну силу, а також спеціальний Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
рішення, дії, бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень - незважаючи на суперечнісь норм підзаконного акту (постанови Кабінету Міністрів України) нормам закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Головне управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області не застосувало норми закону, який має вищу юридичну силу, а також
порушення прав позивача, як громадянина України володіти, користуватися і розпоряджатися своїми майном, проіндексованою пенсією, підтверджених рішенням Верховного Суду, зокрема:
права на мирне влодіння своїм майном, яке проголошене в статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних прав і свобод та гарантоване мені як особі, яка перебуває під юрисдикцією України;
право на захист судом своїх прав і свобод, проголошеного в ч.1 ст.55 Конституції України і гарантованого в ст. 21-22 Конституції як непорушне, невідчужуване, нескасовуване, невичерпне право;
право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань, проголошене в ч.1 ст.55 Конституції України і гарантоване в ст.21-22 Конституції як непорушне, невідчужуване, нескасовуване, невичерпне право кожного в Україні;
права на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі навіть у випадку якщо таке порушення було вчинене особами, які діяли як офіційні особи;
- зобов'язати суб'єкта владних повноважень, Головне управління Пенсійного фонду Украї ни у Миколаївській області провести перерахунок пенсії і невідкладну виплату в перера хованому розмірі з застосуванням встановленого коефіцієнту індексації пенсії на 2023 рік.
Відповідно до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Приписи абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України визначають, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, предметом цього спору є незгода позивача з тим, що йому з 01.07.2021 нараховувалась та не виплачувалась доплата у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови № 713. Листом відповідача від 29.07.2025 повідомлено позивача, що з вересня 2024 року пенсійну виплату позивача перераховано на підставі рішення суду.
Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом (ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування").
Оскільки пенсія є щомісячним платежем, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права після перерахунку пенсії.
Суд звертає увагу на те, що у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 року у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 року у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 року у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 року у справі № 816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 року у справі № 640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18) та сформулювала новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду зазначила, що отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Отже, пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного суду від 21.02.2024 року у справі № 240/27663/23.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач вважає, що відповідач протиправно здійснив нарахування та виплату його пенсії з 01.03.2023 року без врахування індексації відповідно до Постанови № 168, але до суду позивач звернувся лише 11.09.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 122, 123 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.
Отже, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 01.03.2023 року по 10.03.2025 року, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. При цьому позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Під час звернення до суду позивачем необхідно пред'явити в позові основну позовну вимогу (визнання рішення, дій (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень протиправними) та похідну позовну вимогу (зобов'язання скасування рішення, утриматися від вчинення певних дій чи вчинити певні дії).
Суд також акцентує увагу на тому, що дії за своєю суттю є активною поведінкою, що не є тотожнім з бездіяльністю.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності необхідно викласти у відповідності до положень ст. 5 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд,-
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позову шляхом:
- подання суду заяви на поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з 01.03.2023 року по 10.03.2025 року, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин;
- оформлення позовних вимог в частині визнання протиправними рішення, дій, бездіяльності у відповідності до положень ст. 5 КАС України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Л. Дерев'янко