16 вересня 2025 р. № 400/1610/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005,
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Ягнятин Агро», вул. 30 років Перемоги, 20,с-ще Єланець,Вознесенський р-н, Миколаївська обл.,55501,
простягнення податкового боргу у сумі 169 847,21 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі по тексту - Позивач) звернулося до адміністративного суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Ягнятин Агро» (далі по тексту - Відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 169847,21 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 169847,21 грн., який є непогашеним. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку.
Ухвалою суду від 25.02.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвала про відкриття провадження отримана відповідачем 13.03.2025 р.
Правом на подання відзиву на позовну заяву Відповідач не скористався, позовних вимог не заперечив, доказів сплати податкового боргу не подав.
Відповідно до наказу голови суду від 08.07.2025 року № 85-к суддю ОСОБА_1 відраховано зі штату Миколаївського окружного адміністративного суду у зв'язку із звільненням його у відставку рішенням Вищої ради правосуддя від 08.07.2025 року № 1419/15-25.
09.09.2025 року було здійснено повторний автоматичний розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Лісовську Н.В.
Ухвалою від 10.09.2025 р. справу №400/1610/25 прийнято до свого провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ягнятин Агро» зареєстровано як юридична особа, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків та розрахунку податкової заборгованості, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 169847,21 грн., а саме:
- нараховано пені на податкову декларацію з податку на додану вартість № 9054954938 від 20.03.2023 р. у сумі 7193,78 грн., за період 29.06.2023-30.05.2024 рр., строк сплати - 30.05.2024 р., часткова сплата - 2519,94 грн., залишок заборгованості - 4673,84 грн.;
- нараховано згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість № 9135843888 від 20.05.2024 р. у сумі 151 641,00 грн., за період - квітень 2024 року, строк сплати - 30.05.2024 р.;
- нараховано пені на податкове повідомлення-рішення № 0091830408 від 30.04.2024 р. у сумі 2,87 грн., за період 29.05.2024-31.05.2024 рр., строк сплати - 31.05.2024 р.;
- нараховано штрафні санкції на податкове повідомлення-рішення № 0203190408 від 02.10.2024 р. у сумі 13 529,50 грн., за період січень-лютий 2023, строк сплати - 25.10.2024 (вручено відповідачу 11.10.2024 р., номер поштового відправлення 0600968712303).
Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4. п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У силу п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).
У відповідності до пп. 133.1.1. п.133.1 ст.133 ПК України, платниками податку на прибуток підприємств є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.
Згідно із пп. 134.1.1. п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідачем не сплачено у встановлені законодавством строки податок на додану вартість, то за ним рахується податкове зобов'язання на суму 169847,21 грн., яке перетворилось на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України.
Статтею 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, узгоджене грошове зобов'язання, проте не сплачене платником податків у добровільному порядку в строки визначені законодавством набуває статусу податкового боргу, з метою стягнення якого контролюючий орган має право звертатись з відповідним позовом до суду.
Відповідно до положень ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Судом встановлено, що контролюючим органом була сформована та направлена на адресу відповідача поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога від 13.04.2023 р. № 0000790-1305-1429, яка була вручена відповідачу 02.05.2024 р.
Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковий борг у відповідача на теперішній час залишається не погашеним.
Доказів, які б спростовували факт існування за відповідачем вказаної заборгованості до суду не надано.
Отже, суд доходить висновку, що податковим органом дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
Згідно з пунктами 95.1 - 95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 41.4 статті 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України до контролюючих органів відносяться податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи).
Враховуючи вищевикладене, судом з'ясовано, що відповідач на час розгляду справи має узгоджений податковий борг в сумі 169847,21 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі встановленого, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Судові витрати відсутні.
Керуючись ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) до товариства з обмеженою відповідальністю «Ягнятин Агро» (вул. 30 років Перемоги, буд. 20, с-ще Єланець, Вознесенський район, Миколаївська область, 55501, ідентифікаційний код 42073851) про стягнення податкового боргу в сумі 169847,21 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ягнятин Агро» (вул. 30 років Перемоги, буд. 20, с-ще Єланець, Вознесенський район, Миколаївська область, 55501, ідентифікаційний код 42073851) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 169847,21 грн. (сто шістдесят дев'ять тисяч вісімсот сорок сім грн. 21 коп.) на користь бюджету Держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.09.2025 р.
Суддя Н.В. Лісовська