15 вересня 2025 року м. Київ справа №320/36664/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , для листування: АДРЕСА_2 mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, E-mail: kiev_gu@kv.pfu.gov.ua, ЄДРПОУ: 42098368), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 разової грошової виплати до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову виплату до Дня Незалежності України у 2023 році у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплачених коштів.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправними дії Пенсійного фонду України в наданні позивачу пільги, а саме виплати у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України в меншому розмірі ніж п'ять мінімальних пенсій, що передбачено Законом України від 25 грудня 1998 року № 367-XIV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року відкрите провадження в адміністративній справі. Справу визначено розглядати одноособово суддею Панченко Н.Д. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований шляхом направлення на електронну адресу копії ухвали про відкриття провадження у цій справі, підписану кваліфікованим електронним підписом головуючого судді, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 10.08.2024.
Відтак останнім днем на подання відзиву на позовну заяву було 04.09.2024.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
В серпні 2023 року відповідач виплатив позивачу разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік в розмірі 1000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2023 №754.
Не погодившись із тим, що відповідач не виплатив таку допомогу у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2023 рік відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату суми недоплаченої частини разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у 2023 році, з урахуванням раніше виплаченого.
Листом від 27.12.2023 відповідач повідомив позивача про те, що виплата разової грошової допомоги до Дня Незалежності України проведена у розмірах, передбачених чинним законодавством в серпні поточного року.
Не погодившись із вказаною відмовою відповідача щодо невиплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України. Права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (стаття 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту").
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, передбачений статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема однією із таких пільг є надання учасникам бойових дій щорічної разової грошової виплати.
Така грошова виплата була запроваджена з 01 січня 1999 року шляхом внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" Законом від 25 грудня 1998 року N 367-XIV "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": статтю 12 доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Законом України від 20 березня 2023 року прийняла Закон України N 2983-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", який набрав чинності 15 квітня 2023 року, частину п'яту статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", попередня редакція якої була такою: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України", викладено в новій редакції такого змісту:
"Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
21 липня 2023 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову "Деякі питання соціального захисту ветеранів війни та жертв нацистських переслідувань" N 754, якою затверджено Порядок здійснення у 2023 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" (далі - Порядок N 754).
Згідно з підпунктом 2 пункту 3 Порядку N 754 грошова допомога виплачується до 24 серпня 2023 року учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі 1000 гривень.
В контексті фактичних обставин, що зумовили цей публічно-правовий спір, варто зазначити, що аналіз положень пункту 2 частини першої Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань", яким частину п'яту статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в новій редакції, яка по своїй суті є такою ж, що і частина п'ята статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", був предметом розгляду у зразковій справі N 440/14216/23, у якій Велика Палата Верховного Суду постановою від 14 травня 2025 року скасувала рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2024 року та ухвалила нове рішення, яким відмовила у задоволенні позову особи до ГУ ПФУ про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії.
За результатом розгляду апеляційної скарги органу пенсійного фонду на рішення Верховного Суду від 05 березня 2024 року у зразковій справі N 440/14216/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла, серед іншого, таких висновків:
" 71. за правовою природою грошову виплату до Дня Незалежності України не можна вважати новим видом соціального забезпечення для осіб з інвалідністю внаслідок війни, оскільки вона, хоча і відрізняється за назвою, порядком визначення розміру виплати, втім по суті є щорічною разовою грошовою допомогою певним суб'єктам - особам з інвалідністю внаслідок війни, а приурочення її виплати до іншої дати і зміна порядку визначення її розміру не змінюють її природи саме як одного з видів соціальної допомоги - періодичної, одноразової виплати (допомоги) за рахунок бюджетних коштів певному колу осіб.
104. Тимчасове обмеження окремих соціальних пільг (допомог) особам, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність та набули статусу ветеранів війни, а також членам їх сімей, у разі запровадження режиму воєнного стану, за умови додержання вимог пункту 5 частини першої статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", може відбуватися за умови внесення змін до спеціального Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць.
106. Передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічна разова грошова виплата не є основним грошовим забезпеченням, а є додатковою соціальною пільгою (виплатою), яка має разовий характер, є щорічною та поширюється на певне коло осіб.
107. Тобто зазначена разова грошова виплата не належить до складових конституційного права громадян на соціальний захист, визначених у пунктах 1- 4 частини першої статті 46 Конституції України, які не можуть бути скасовані законом, а тому Верховна Рада України як єдиний законодавчий орган влади в Україні, з огляду на існуючі фінансово-економічні можливості, шляхом ухвалення законів може змінити умови та порядок виплати такої соціальної пільги за умови дотримання конституційних норм та принципів.
108. Передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни є видом державної допомоги в загальній системі соціального захисту населення. Така виплата має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави в цій сфері.
109. Оскільки нарахування разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни встановлено законом і конкретно не визначено в Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46, тому Верховна Рада України має певну свободу дій щодо законодавчого регулювання порядку надання цього виду державної допомоги.
112. Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах її власних повноважень внесла зміни до спеціального Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону N 2983-IX як спеціального закону, який прийнятий в умовах запровадження в Україні воєнного стану з метою реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат Державного бюджету України, забезпечення соціальної підтримки громадян з огляду на фінансові можливості держави.
115. Отже, з 15 квітня 2023 року по-іншому врегульована процедура здійснення виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, передбаченої статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", шляхом внесення змін до спеціального законодавства, яке регулює відносини забезпечення соціального захисту ветеранів війни та членів їх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць, а не шляхом внесення змін до бюджетного законодавства з подальшим ухваленням Кабінетом Міністрів України рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій.
183. Здійснивши позивачу грошову виплату в розмірі 2900 грн. ГУ ПФУ застосувало правила частини п'ятої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону N 2983-IX, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення справи, неконституційною не визнавалася, що підтверджує те, що ГУ ПФУ діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законом. Суд же першої інстанції допустив порушення процесуальної норми частини четвертої статті 7 КАС України, помилково застосувавши до спірних правовідносин частину п'яту статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону N 367-XIV, яка не є чинною ".
Враховуючи вищенаведену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, слід констатувати, що позиція відповідача стосовно необхідності здійснення виплати учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік у розмірі, встановленому Порядком N 754, а не у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, відповідають означеному правовому підходу й доводи позовної заяви не спростовують тверджень відповідача.
При аналогічних обставинах до таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 15 липня 2025 року у справі № 500/7014/23, які суд має враховувати.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, у задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя Панченко Н.Д.