ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" вересня 2025 р. справа № 300/4156/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Хомич Іван Олександрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 (позивач), в інтересах якого діє представник Хомич Іван Олександрович (представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 13.12.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести починаючи з 13.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Представник позивача зауважує, що відповідачем не була проіндексована пенсія ОСОБА_1 на підставі постанов КМУ № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» на відповідний коефіцієнт збільшення, у зв'язку із чим позивач звернувся до відповідача із заявою. Однак Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 30.04.2025 повідомило, що згідно з Порядком №124 внаслідок індексації, пенсія позивача не підлягала підвищенню, у зв'язку із чим до розміру пенсії позивача встановлено доплату. На думку представника позивача, такі діє відповідача є протиправними, оскільки положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону), показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку). Вважає, що під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення. Індексація пенсій у 2021-2025 роках повинна проводитись відповідно до постанови КМУ №127, постанови КМУ №118, постанови КМУ №168, постанови КМУ №185, постанови КМУ №209, Порядку КМУ №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону № 1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
02.07.2025 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог. У відзиві представниця зазначає, в результаті проведених перерахунків з 01.03.2022 позивачу встановлена щомісячна доплата до пенсії в розмірі 100 135 грн, з 01.03.2023 -100 грн, з 01.03.2024 - 100 грн. Вважає, що підстав для проведення перерахунку із застосуванням коефіцієнтів збільшення показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та які враховуються для обчислення розміру пенсії для новопризначених пенсій. Стверджує, що норми постанов КМУ №127,118,168,185,209 прямо допускають, що призначенні пенсії можуть не зазначити підвищення згідно з порядком №124, що має наслідком доплати.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 з 29.12.2020 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи. При цьому для обчислення розміру пенсії позивача при її призначенні відповідачем був врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки, в розмірі 9118,81 грн, (оскільки звернення за пенсією відбулося 26.03.2021 (а.с.83,92).
Згідно з розрахунками Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 22.02.2022, від 26.02.2023, від 24.02.2024 на виконання Постанови КМУ №127, Постанови КМУ №118, Постанови КМУ №168 та Постанови КМУ №185 до пенсії позивача з 01.07.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023 та з 01.03.2024 встановлено доплати до пенсії в сумі 135 грн, 100 грн та 100 грн відповідно.
Позивач 21.03.2025 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якій просив провести перерахунок та виплату пенсії шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за 2017-2019 роки на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 (а.с.18-19).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 30.04.2025 №3652-2991/Л-02/8-0900/25 повідомило, що на виконання Постанови КМУ №118, Постанови КМУ №168 до пенсії позивача з з 01.03.2022, з 01.03.2023, 01.03.2024 встановлено доплати до пенсії в сумі 100 грн, 135 грн, 100 грн відповідно. Одночасно вказав, що з 01.03.2025 пенсія позивача перерахована у зв'язку із проведенням індексації, відповідно до Постанови КМУ №209, при цьому збільшено показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт 1,0575 (а.с.22-23).
Не погоджуючись із діями відповідача щодо не проведення індексації пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (надалі - Закон №1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з приписами статті 2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії", згідно з якою, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення, згідно зі статтею 4 Закону №1282-XII, є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 9 Закону №1282-XII).
У зв'язку з необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15.02.2022 прийнято Закон України №2040-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства", яким частину п'яту статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" викладено в новій редакції, за текстом якої "Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV).
Преамбулою названого Закону установлено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінет Міністрів України 20.02.2019 прийняв постанову №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", якою, серед іншого, затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Порядок №124).
Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 4 Порядку №124 визначено, що коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
(ЗСЦ+ЗСЗ )х 50%
К = ------------------------ + 1%,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1): Псзп(2) х 100% - 100%,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.
Згідно з пунктом 5 Порядку №124, у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно із абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону №1058-IV та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., №25, ст.785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку №124, під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
З метою забезпечення у 2021 - 2025 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України визначив, що відповідні перерахунки пенсі мають проводитись з наступних дат та з урахуванням таких розмірів коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема:
з 01.03.2021 1,11 згідно з постановою №127;
з 01.03.2022 1,14 згідно з постановою №118;
з 01.03.2023 1,197 згідно із постановою №168;
з 01.03.2024 1,0796 згідно із постановою №185;
з 01.03.2025 1,115 згідно із постановою №209.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач з 29.12.2021 перебуває на обліку в ГУПФУ в Івано-Франківській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV. При призначені пенсії відповідачем врахований показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, а не як помилково зазначає представник позивача за 2017-2019 роки в сумі 7763,17 грн (а.с. 64).
Відповідач у 2021 - 2024 роках не провів індексацію пенсії позивача відповідно до вимог статті 42 Закону №1058-IV, натомість встановив щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100,00 грн (у 2023, 2024 роках) та 135,00 грн (у 2022 році). Відмову у проведенні індексації пенсії відповідач обґрунтував тим, що для обчислення пенсії позивача у 2020 році врахований показник середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки у розмірі 9118,81 грн (оскільи звернення за пенсією відбулося 26.03.2021), який є більшим ніж той, що визначений Порядком №124 (зокрема, у 2021 році - 5426,60 грн, у 2022 році - 6186,32 грн, у 2023 році - 7405,03 грн, у 2024 році - 7994,46 грн).
Своєю чергою, з 01.03.2025 проведено індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнта підвищення 1,0575, як те передбачено підпунктом 6 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, тоді як позивач наполягає на необхідності врахування коефіцієнта 1,115, що визначений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.
Тож спірним у цій справі є питання наявності чи відсутності підстав для індексації пенсії позивача у 2021 - 2025 роках та в разі їх наявності - визначення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який необхідно застосувати при проведенні перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV: показник станом на 01.10.2017, послідовно збільшений на відповідні коефіцієнти у 2019 - 2025 роках, чи той показник, який використовувався при обчислені розміру пенсії при її призначенні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Питання щорічної індексації пенсій, призначених відповідно до Закону №1058-IV, були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 15.04.2025 у справі №200/5836/24 зазначила, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом №1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
За висновком Верховного Суду, положення Порядку №124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону №1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону №1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.
Отже, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отож, як за висновком Верховного Суду, з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
З урахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час перерахунку пенсії, який здійснюється з метою забезпечення її індексації, положення Порядку №124 підлягають застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону №1058-IV, у зв'язку з чим під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.
Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24, від 20.02.2025 у справі №460/2711/24, від 30.04.2025 у справі №440/9779/24, від 13.05.2025 у справі №560/8245/24, від 29.05.2025 у справі №400/3325/24.
Застосовуючи наведені вище висновки Верховного Суду до обставин справи, що розглядається, суд констатує, що з метою забезпечення у 2021 - 2024 роках проведення індексації пенсій для підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів Кабінет Міністрів України у межах бюджету ПФ визначив такі розміри коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, зокрема: у 2021 році -1,11 згідно з постановою №127, у 2022 році - 1,14 згідно з постановою №118, у 2023 році - 1,197 згідно з постановою №168, у 2024 році - 1,0796 згідно з постановою №185.
Відтак, індексація пенсій у 2021 - 2024 роках мала проводитись відповідно до постанов №№ 127, 118, 168, 185, Порядку №124 та з урахуванням приписів частини другої статті 42 Закону №1058-IV шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії з послідовним застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796 відповідно.
За таких обставин суд доходить висновку про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому у 2021 - 2024 роках щомісячну доплату до пенсії у розмірі: з 01.03.2022 - 135,00 грн, з 01.03.2023 - 100,00 грн, з 01.03.2024 - 100,00 грн замість застосування коефіцієнта збільшення у 2021, році - 1,11, у 2022 році - 1,14, у 2023 році - 1,197, у 2024 році - 1,0796 до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (у розмірі 9118,81 грн), діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Щодо застосування під час обчислення (індексації) пенсії з 01.03.2025 коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2021 році у розмірі 1,0575 (зазначеного у підпункті 6 пункту 2 постанови №209), замість коефіцієнта збільшення 1,115, що визначений пунктом 1 постанови №209, суд звертає увагу на такі обставини.
Як вже було зазначено вище, в силу приписів абз. 2 ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, не може бути меншим суми доданків, що відповідають 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Виходячи з темпів зростання споживчих цін у 2024 році (12%) і зростання середньої заробітної плати (11%) за останні три роки (2022-2024 роки) порівняно з попередніми трьома роками (2021-2023 роки) постановою №209 встановлено для підвищення пенсії коефіцієнт 1,115, що відповідає приписам абзацу другого частини другої статті 42 Закону №1058-IV.
Водночас Закон №1058-IV не передбачає випадків зменшення коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії та не уповноважує Кабінет Міністрів України на визначення розміру такого зменшеного коефіцієнта.
З урахуванням наведеного вище суд дійшов висновку про те, що приписи підпункту 6 пункту 2 Постанови №209 в частині визначення коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, для цілей індексації пенсій, призначених у 2021 - 2024 роках, не відповідають положенням ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV, а тому не підлягають врахуванню.
За наведених обставин індексація пенсії позивача з 01.03.2025 мала бути проведена шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії (9118,81 грн) на коефіцієнт збільшення 1,115, передбачений пунктом 1 Постанови №209, у зв'язку з чим дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення перерахунку (індексації) пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,0575, що встановлений пунктом 1 Постанови №209, суд визнає неправомірними.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує обставини того, що визначена станом на 1 березня відповідного календарного року сума індексації пенсії зберігається під час проведення індексації в наступних роках, а тому порушене право позивача слід захистити шляхом визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 13.12.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії протиправною та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провести починаючи з 13.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 13.05.2025 у справі №560/8245/24 та від 29.05.2025 у справі №400/3325/24.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь ОСОБА_2 належать судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн, понесення яких підтверджується квитанцією від 12.06.2025, яка міститься серед матеріалів справи.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796, починаючи з 13.12.2024 та у розмірі 1,115, починаючи з 01.03.2025 для забезпечення індексації пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) провести починаючи з 13.12.2024 перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) у відповідності до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2018-2020 роки в розмірі 9118,81 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,11, 1,14, 1,197 та 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гомельчук С.В.