15 вересня 2025 року Справа № 280/4340/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 20508338, 69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 75, офіс 226)
до: Головного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Міськводоканал» Пологівської міської ради (код ЄДРПОУ 32359252, 70600, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Робоча, буд. 4)
про: стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
27.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) до Головного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Міськводоканал» Пологівської міської ради (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 88 673,59 грн.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 90 осіб. Отже, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого у ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у відповідача повинна складати 4 особи. Позивач зазначає, що оскільки у відповідача у звітному періоді середньооблікова чисельність працівників, яким встановлена інвалідність, склала 1 особа, останній повинен сплатити відповідну суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 86 849,95 грн. та пеню у розмірі 1 823,64 грн. З огляду на викладені обставини, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
22.07.2025 судом отримано відзив на позовну заяву (вх. № 36844 від 22.07.2025), в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки з 03.03.2022 по теперішній час територія Пологівської міської територіальної громади тимчасово окупована. У зв'язку з відсутністю організаційних і технічних умов, відповідач свою діяльність не здійснює, працівники відповідача перебувають на простої.
Також відповідач у відзиві зазначив, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов'язком займатися пошуком осіб з інвалідністю для працевлаштування.
Окремо відповідачем у відзиві на позовну заяву зауважено, що позивачем не надано до суду доказів наявності у відповідача прибутку, який залишився у нього в розпорядженні після сплати податків та зборів, за рахунок якого сплачуються адміністративно-господарська санкція і пеня. З огляду на викладені обставини, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв'язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу - державну організацію 07.02.2022 (а.с.24). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як комунальне підприємство 03.03.2003 (а.с.48).
Позивач склав щодо відповідача Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік (а.с.5).
Згідно з даними вказаного Розрахунку середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2024 рік становить 90 осіб; середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до законодавства встановлено інвалідність, становить 1 особа; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю склав 4 особи; фонд оплати праці штатних працівників становить 2 605 498,57 грн.; середня річна заробітна плата штатного працівника становить 28 949,98 грн. (а.с.5).
Виходячи з вказаних показників, позивачем була розрахована сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, яка склала 86 849,95 грн. (а.с.5).
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, був розміщений позивачем в електронному кабінеті відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією квитанції від 04.03.2025 (а.с.5).
Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем строків сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, який на дату подання даної позовної заяви становив 42 календарних днів, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 1 823,64 грн.
Оцінюючи наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у загальному розмірі 88 673,59 грн. (86 849,95 грн. (сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік) + 1 823,64 грн. (пеня) = 88 673,59 грн.), суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 8 ст. 69 Господарського кодексу України (далі - ГК України) підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Закон України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон України від 21.03.1991 № 875-XII) визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами ч. 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого ч. 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII та з урахуванням вимог ст. 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Крім того, нормою ч. 4 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII законодавець встановив, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України від 21.03.1991 № 875-XII, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Із наведених вище положень законодавства у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю в Україні вбачається, що у підприємств наявний обов'язок щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування осіб з інвалідністю, а також передбачена сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю.
Так, судом встановлено, що позивачем був складений Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, згідно з яким відповідач повинен сплатити позивачу відповідні кошти у розмірі 86 849,95 грн. (а.с.5). Також відповідачу була нарахована пеня за прострочення строків сплати грошового зобов'язання у розмірі 1 823,64 грн.
Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативну робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, був розміщений позивачем в електронному кабінеті відповідача на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції від 04.03.2025 (а.с.5).
Поряд із цим, у контексті оцінки спірних правовідносин суд приймає до уваги той факт, що зареєстрованим місцезнаходженням відповідача є м. Пологи Пологівського району Запорізької області, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 112239 (а.с.48) та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 575023 (а.с.49). Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» (далі - Указ від 24.02.2022 № 64/2022), затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24.02.2022 запроваджений правовий режим воєнного стану. 22.12.2022 Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затвердило Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік). Відповідно до вказаного Переліку м. Пологи Пологівської міської територіальної громади з 03.03.2022 вважається тимчасово окупованою територією України.
За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон України від 15.04.2014 № 1207-VII) здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.
З огляду на викладені вище обставини у їх сукупності, враховуючи збереження податкової адреси відповідача у м. Пологи Пологівського району Запорізької області, суд доходить висновку, що у відповідача з об'єктивних, незалежних від нього причин, була відсутня можливість виконати у 2024 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Зазначені обставини, на переконання суду, обумовлюють відсутність в діях відповідача ознак правопорушення у сфері соціального захисту осіб з інвалідністю. Будь-яких доказів зворотного позивачем не надано.
Таким чином, правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році у розмірі 88 673,59 грн. відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України.
Позивач не довів обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. У свою чергу, відповідач надав суду докази об'єктивної неможливості виконання ним у 2024 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, адміністративний позов, на переконання суду, є необґрунтованим, а відтак, у його задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, а також враховуючи, що позивач виступає у даній справі в якості суб'єкта владних повноважень, підстави для вирішення питання щодо розподілу суми судового збору відсутні.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 20508338, 69002, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 75, офіс 226) до Головного комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Міськводоканал» Пологівської міської ради (код ЄДРПОУ 32359252, 70600, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, вул. Робоча, буд. 4) про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 15 вересня 2025 року.
Суддя О.В. Прудивус