15 вересня 2025 рокуСправа №160/15805/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рябчук О.С., розглянувши заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про виправлення описки в рішенні суду від 11.08.2025 року у справі № 160/15805/25 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
09.09.2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з заявою про виправлення описки в рішенні суду від 11.08.2025 року у справі № 160/15805/25.
Заяву зареєстровано в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано до розгляду судді Рябчук О.С.
Згідно ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
29.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , з вимогами:
- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 26138,89 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі № 160/15805/25 адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 26138,89 грн.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАСУ «Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень».
Таким чином, судом розглянуто позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 26 138,89грн. та прийнято рішення про задоволення адміністративного позову відповідно прохальної частини позову.
Заява про виправлення описки в резолютивній частині та тексті рішення з зазначенням суми 30 160,15 грн. має на меті зміну його тексту, що за завданнями адміністративного судочинства є неприпустим.
Судочинство в Україні ґрунтується на основних засадах, визначених частиною третьою статті 129 Конституції України, зокрема рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпеченні апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. До основних засад (принципів) адміністративного судочинства віднесено, зокрема, верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначено порядок оцінки доказів в адміністративних справах.
Відповідно до частин першої та другої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частина третя статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина четверта статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Статтею 75 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
За змістом частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої - шостої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому заява про виправлення описки в рішенні суду фактично не має на меті виправлення технічних помилок або описок в рішенні суду, а виражає думку заявника щодо незгоди з висновками суду, що викладені в рішенні. Не згода відповідача з висновками суду не вказує на наявність описки в судовому рішенні.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення заяви про виправлення описки.
Керуючись ст. ст. 253, 374, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В задоволенні заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про виправлення описки в рішенні суду від 11.08.2025 року у справі № 160/15805/25 за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Ухвала набуває законної сили у відповідності до положень ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, визначені ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук