Справа № 22ц/1651 Головуючий в суді 1ї інст. Гансецька І.А.
Категорія 42 Доповідач Худяков A.M.
"23" листопада 2006 року
Апеляційний суд Житомирської області у складі: головуючого: Худякова A.M.,
суддів: Плотіциної Н.А., Ткаченко В.Л.,
при секретарі - Прищепі О.А.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання членом сім'ї наймача та визнання права на користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2006 року,
В квітні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 1 січня 2005 року зі згоди своїх батьків він поселився в квартиру АДРЕСА_1, наймачем якої є його батько ОСОБА_2. Посилаючись на те, що він як член сім'ї наймача користується правами і несе обов'язки, передбачені житловим кодексом, позивач просив визнати його членом сім'ї наймача та право на користування вказаною квартирою.
Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2006 року в задоволені позову відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1. порушує питання про скасування постановленого по справі рішення та ухвалення нового, яким задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Відповідно до ст.65 ЖК України наймач вправі в установленному порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
ОСОБА_2 є наймачем спірної квартири АДРЕСА_1. Позивач є його рідним сином і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2(а.с.36).
Відповідно до ст.60 ЦПК України обов'язок доведення обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог, лежить на останній.
Вирішуючи спір, суд виходив з тих доказів, які надали сторони.
Згідно рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради N 321 від 12.05.2005 року ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації в спірній квартирі в зв'язку з відсутністю згоди наймача (а.с.13) .
Судом встановлено, що ОСОБА_1. в січні 2005 року разом з сім'єю вселився до спірної квартири без дозволу наймача. За невеликий термін часу позивач і відповідач не вели спільного господарства, окремо харчувались і мали окремий бюджет.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки позивач не надав суду доказів, які б спростовували вказані обставини.
Як видно з матеріалів справи, суд об'єктивно оцінив зібрані по справі докази (у тому числі і покази свідків), дав їм правильну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення.
Рішення суду відповідає обставинам справи та вимогам закону, підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.
Керуючись ст.ст.304,307,308,314, 315 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 13 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.