Справа № 465/40/24
Провадження 2/465/116/25
Іменем України
15.09.2025 року м. Львів
Франківський районниий суд м.Львова в складі:
головуючого судді Ванівського Ю.М.
при секретарі судового засідання Лозинського Т.-Р.А.
представника позивача Буловчак Х.Р.
представника відповідача Рабіновича М.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж спорту" про скасування наказу про оголошення догани,-
позивач звернувся з позовом до відповідача, в якому просить скасувати наказ про оголошення догани. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що він працює у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» на посаді вчителя зі спорту. Відповідно до наказу директора він мав додаткову оплату праці у розмірі 10% ставки заробітної плати за виконання обов'язків завідувача залом вільної боротьби. 10.10.2023 року було видано наказ №275к про оголошення йому догани за неналежне виконання обов'язків, передбачених договором на повну матеріальну відповідальність від 30.05.2021 року, що призвело до пошкодження матеріальних цінностей у спеціалізованому спортивному залі боротьби коледжу. Підставою винесення наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності є акт огляду залу вільної боротьби від 18.09.2023 року, заява (службова записка) від 09.10.2023 року. Вважає застосоване дисциплінарне стягнення безпідставним, так як через дану догану його позбавлено премії щорічної. Просить позовні вимоги задоволити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 05.01.2024 року відкрито провадження та призначено у справі підготовче засідання.
21.02.2024 року на адресу суду представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що повна матеріальна відповідальність за збереження майна (матеріальних) цінностей залу боротьби покладена на вчителя зі спорту ОСОБА_1 на підставі та на виконання договору про повну матеріальну відповідальність укладеного між КЗ ЛОР «Фаховий коледж спорту» та ОСОБА_1 від 30.01.2001 року. Згідно п.3 вказаного договору у випадку незабезпечення з вини працівника збереження переданих йому матеріальних цінностей, визначення розміру збитків його відшкодування здійснюються відповідно з діючим положенням. 12.09.2023 року позивачем на ім'я директора коледжу подано заяву про звільнення від обов'язків завідування спеціальним спортивним залом боротьби коледжу за власним бажанням. 14.09.2023 наказом директора Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» Окопного А.М. №408-ос «Про створення комісії з огляду залу вільної боротьби» створено комісію з метою перевірки стану готовності залу вільної боротьби до проведення занять та стану збереження наявного в ньому майна. Комісією, призначеної наказом директора коледжу №408-ос від 14.09.2023 року за результатами перевірки стану готовності залу вільної боротьби до проведення занять та збереження наявного в ньому майна встановлено, що зал вільної боротьби знаходиться в задовільному стані, разом з тим необхідно: провести поточний ремонт стелі, стін та роздягальні в залі вільної боротьби; замінити кварцові лампи; замінити 16 підвіконників, про що складено відповідний акт огляду залу вільної боротьби від 02.10.2023 року. Вважає, що накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани містить всі ознаки дисциплінарного проступку, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 18.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила такі задоволити.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, вказуючи на раніше наведені доводи, що викладені у відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 30.05.2001 року між директором Львівського училища фізичної культури та ОСОБА_1 було підписано договір на повну матеріальну відповідальність. Відповідно до умов договору ОСОБА_1 займає посаду викладача вільної боротьби безпосередньо пов'язану з збереженням матеріальних цінностей і бере на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження переданих йому матеріальних цінностей, в зв'язку з чим зобов'язується:
бережливо ставитись до переданих йому матеріальних цінностей і застосовувати заходи по запобіганню збитків;
своєчасно повідомляти адміністрацію про всі обставини, які загрожують забезпеченню збереження переданих йому матеріальних цінностей;
вести облік, складати і подавати у встановленому порядку товарно - грошові та інші звіти про рух і залишки переданих йому матеріальних цінностей;
брати участь в інвентаризації матеріальних цінностей, які знаходяться в нього на зберіганні.
В свою чергу, адміністрація училища зобов'язується:
створити працівнику умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження переданих йому цінностей;
ознайомити працівника з діючим законодавством про матеріальну відповідальність за заподіяні ним збитки, а також з положенням про правила зберігання, прийому, обробки, продажу, відпуску, перевезення або застосування в виробництві переданих йому матеріальних цінностей;
проводити в установленому порядку інвентаризацію матеріальних цінностей;
У випадку незабезпечення з вини працівника збереження переданих йому матеріальних цінностей, визначення розмірів збитків і його відшкодування здійснюються відповідно з діючим положенням.
Працівник не несе матеріальної відповідальності, якщо збитки заподіяні не з його вини.
Згідно довідки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» від 29.12.2023 року №405, ОСОБА_1 дійсно працює у КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» на посаді вчителя зі спорту з 03.10.1994 року по цей час за основним місцем роботи.
12.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до директора КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» про звільнення його від обов'язків завідуванням спеціалізованим спортивним залом боротьби коледжу за власним бажанням.
Згідно наказу КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» від 14.09.2023 року №408-ос, з метою перевірки стану готовності залу вільної боротьби до проведення занять та стану збереження наявного у ньому майна було створено відповідну комісію, яка повинна здійснити огляд та надати висновок щодо стану готовності залу вільної боротьби до проведення занять до 18.09.2023 року.
Згідно акту огляду залу вільної боротьби від 02.10.2023 року, у процесі перевірки комісія встановила, що 16 підвіконників (із 28) мають пошкодження та не підлягають ремонту; стіни та стеля в залі вільної боротьби потребують поточного ремонту; килимове покриття частково пошкоджене; роздягальні для спортсменів потребують поточного ремонту; кварцові лампи вийшли з ладу та потребують замін ( в кількості 6 штук). Завідувачу залу вказати на незадовільний стан 16 підвіконників.
09.10.2023 року ОСОБА_1 у заяві директору КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» зазначив, що згідно наказу №286 від 30.06.2023 року про підготовку коледжу до нового навчального року в плані підготовки КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» до 2023/2024 був включений пункт про поточний ремонт стелі залу боротьби з заміною підвіконних дошок. Однак в зв'язку з відсутністю коштів ремонтні роботи не відбулись. Підвіконники не відповідають вимогам. Вони слабкі та незахищені від падінь та ударів, які відбувались під час навчально - тренувальних занять учнями та студентами відділення.
Згідно із статті 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Догана - це захід дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.
Дисциплінарна відповідальність, як і будь-яка інша юридична відповідальність, має примусовий характер. Він полягає в тому, що стосовно працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, роботодавцем можуть уживатися заходи примусового впливу, які спричиняють для порушника певні негативні наслідки.
Під вчиненням дисциплінарного проступку мається на увазі невиконання чи неналежне виконання працівником з його вини обов'язків, покладених на нього законодавством, колективним договором, трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо за ці діяння не передбачається кримінальна відповідальність.
Притягувати працівника до дисциплінарної відповідальності є правом, а не обов'язком роботодавця. Заходи дисциплінарного стягнення, що застосовуються до працівників у випадку порушення ними трудової дисципліни, зазначено у статті 147 КЗпП. Таким заходом може бути або догана, або звільнення.
Відповідно до статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення.
Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Суд зауважує, що лише за умови дотримання роботодавцем усіх вимог вищенаведених норм права та доведення факту вчинення працівником дисциплінарного проступку може бути підставою для визнання наказу про застосування дисциплінарного стягнення правомірним.
Наказом директора КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» А.Окопного від 10.10.2023 року №275-к, ОСОБА_1 , вчителю зі спорту, оголошено догану за неналежне та незадовільне виконання обов'язків, передбачених договором на повну матеріальну відповідальність від 30.05.2001 року, що призвело до пошкодження матеріальних цінностей у спеціалізованому спортивному залі боротьби коледжу.
В свою чергу, наказом в.о. директора КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» С. Родак визначено затвердити план підготовки КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» до 2023/2024 навчального року. Заступнику директора з адміністративно - господарчої роботу ОСОБА_2 , інженеру з ремонту ОСОБА_3 : до 10 липня 2023 року підгодовувати і подати на затвердження дефектні акти на виконання ремонтних та ремонтно - будівельних робіт; ремонті роботи проводити господарським способом, спеціалізовані та кваліфіковані роботи - за договорами підряду з юридичним та фізичним особами; роботи по підготовці коледжу до нового навчального року завершити до 24 серпня 2023 року. Покласти персональну відповідальність за організацію робіт, виконання плану заходів, контроль за якістю робіт, своєчасну підготовку коледжу до нового навчального року - на заступника директора з адміністративно - господарчої роботи на ОСОБА_2 .
Згідно затвердженого плану підготовки КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» до 2023 - 2024 навчального року у залі боротьби до 22.08.2023 року мав бути проведений поточний ремонт стелі залу боротьби з заміною підвіконних дошок, підрядним способом виконання, відповідальний за проведення робіт - ОСОБА_2 .
Як вбачається зі змісту посадової інструкції вчителя виду спорту, з якою ознайомлено ОСОБА_1 , вчитель з спорту: організовує на основі науково обґрунтованих тестів і тренерської інтуїції відбір перспективних заходів спортсменів на навчання в училище; планує навчально - тренувальну роботу, розробляє для кращих учнів і студентів індивідуальні плани спортивної підготовки; забезпечує виконання цих планів; планує календар спортивних заходів для вихованців і дотримується його; всі заходи, пов?язані з виїздами і відривом учнів та студентів від навчальних занять, сплановує разом з навчальною частиною наперед без шкоди для їх загальноосвітньої підготовки; проводить навчально - тренувальну роботу з учнями та студентами відповідно до сучасних вимог та теоретико-методичних засад, які забезпечують систематичну підготовку спортсменів високої кваліфікації, здатних увійти в збірні команди України і завойовувати високі місця на офіційних міжнародних змаганнях; свою роботу проводить в тісному контакті зі спортивним лікарем без шкоди для здоров'я спортсменів; несе пряму відповідальність за збереження здоров'я учнів і студентів, своєчасне проходження ними поглибленого медичного огляду, за ведення обліку спортивного травматизму, ігнорування вказівок лікаря по коригуванню тренувальних навантажень, за вживання спортсменами різних видів допінгу. Забезпечує безпеку проведення тренувальних занять і дотримання санітарно-гігієнічних норм; постійно аналізує результати навчально-тренувальної роботи і виступу учнів у спортивних змаганнях; регулярно здійснює спортивно-педагогічне та медико-біологічне тестування спортсменів; вносить пропозиції по вдосконаленню навчально-тренувального процесу в умовах училища, застосовує найефективніші форми тренувальної роботи; сприяє прояву активності і свідомому ставленню учнів та студентів тренувальних занять, слідкує за дисципліною і контролює відвідування; за потребою дає завдання вихованцям на самостійну роботу і контролює їх виконання; своєчасно веде і здає визначену в училищі планувальну, облікову і аналітичну документацію та інформацію; підтримує зв'язки з батьками, вихователями і вчителями загально - освітніх предметів з метою всестороннього і глибокого вивчення індивідуальних особливостей вихованців і впливу на них; впливає своїм авторитетом, настановами і особистим прикладом на формування в учнів і студентів серйозного ставлення до навчання, високої культури поведінки, постійної праці над собою; виховує спортсменів на високих гуманних цінностях спорту і олімпізму, в дусі загальнолюдської моралі і національних ідеалів; формує в своїх вихованцях ідеал українського спортовця як, людини всесторонньо і гармонійно розвинутої, освіченої, соціально активної, з громадською позицією патріота; бере участь у діяльності медоб'єднань, інших форм методичної роботи, в загально училищних заходах; систематично підвищує свою педагогічну майстерність і кваліфікаційний рівень, постійно працює над собою; дбає за високий іміджі і авторитет училища і своєю повсякденною роботою, вчинками, діями примножує його.
Згідно посадової інструкції інженера з ремонту вбачається, що завданнями та обов'язками інженера з ремонту є: розробка плану ремонту обладнання, яке є на балансі навчального закладу і заходи по підвищенню якості ремонтних робіт, покращенню експлуатації наявного обладнання; прийняття виконаних робіт у підрядника; організація ремонтних робіт господарським способом; здійснення контролю за проведенням ремонту. Інженер з ремонту несе відповідальність за завдання матеріального збитку навчальному закладу.
Згідно затверджених директором училища С.Родак функціональних обов'язків завідувача навчальним кабінетом, спортивним залом, спеціалізованим майданчиком для виду спорту загальноосвітньої школи - інтернату спортивного профілю Львівського училища фізичної культури, такий несе безпосередньо адміністративну та матеріальну відповідальність за упорядкування, зберігання і використання навчально - наочних посібників, обладнання, інвентаря та інших матеріальних цінностей, які знаходять в навчальному кабінеті.
Однак з вказаними функціональними обов'язками ОСОБА_1 ознайомлено не було, про що свідчить відсутність підпису про ознайомлення з функціональними обов'язками спортивним залом.
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останній 20.04.2003 року переведений з посади викладача вільної боротьби на посаду вчителя вільної боротьби.
Згідно зауважень до акту перевірки залу вільної боротьби голови профспілки, комісією було встановлено відсутність підписаних завідувачем залу посадових обов'язків, які не були оформлені згідно чинного законодавства попередньою адміністрацією; не виконано пункт плану підготовки до нового навчального 2023-2024 року, що передбачав ремонт залу боротьби із заміною підвіконних дошок підрядним способом, а також встановлено низьку якість підвіконника, а також порушення їх монтажу, а саме відсутність опорної дошки, за що безпосередньо несуть відповідальність, згідно погоджених посадових обов'язків заступник директора з адміністративно - господарчої роботи та інженер з ремонту. Пропозиції щодо заміни 16 підвіконних дошок подавались комісії завідувачем залу вільної боротьби ОСОБА_1 , що було враховано у плані підготовки до нового навчального 2023-2024 року. Враховано також обставини, що унеможливлювали заміну впродовж кількох років 2020-2021, COVID, 2022- воєнний стан, відсутність коштів, спрямовування діяльності господарчої частини на потреби територіальної оборони.
Згідно Витягу з протоколу №11 засідання профспілкового комітету КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» від 06.11.2023 року, розслідуванням профспілкового комітету були встановлені наступні обставини:
при проведенні ремонтних робіт в закладі та встановленні нових вікон разом з підвіконниками ці роботи було здійснено не якісно і підвіконники закуплені низької якості (за усним свідченням інженера з ремонту ОСОБА_3 ), в результаті чого через декий час на 2 і 3 поверхах навчального корпусу, в борцівському залі, а також гуртожитку (за свідченням вихователя, члена ПК Л. Поважняк) більшість підвіконників були поламані;
30.06.2023 року в коледжі був виданий наказ №286-ос «Про підготовку коледжу до нового навчального року», в додатку №1 «План підготовки КЗ ЛОР «ЛФКС» до2023/2024 навчального року» зазначено в розділі «зал боротьби», пункт 1 «Поточний ремонт стелі залу боротьби з заміною підвіконних дошок», термін виконання до 22 серпня 2023 року, відповідальний ОСОБА_2 (на той час був заступником директора з господарської роботи) спосіб виконання - підрядний. Цей пункт плану не був виконаний;
в Правилах внутрішнього трудового розпорядку закладу в розділ VІІІ «Стягнення за порушення трудової дисципліни» п.8.5 зазначається: «за кожне порушення трудової дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення», а вчителю зі спорту ОСОБА_1 оголошено догану, знято 10% за завідування залом, відсторонено від обов'язків завідувача залом вільної боротьби, скасовано 50% щорічної винагороди до Дня працівників освіти.
Отже, пошкодженні підвіконники у залі вільної боротьби були виявлені ще 30.06.2023 року а відповідальність за організацію робіт було покладено на заступника директора з адміністративно - господарської роботи ОСОБА_2 .
Крім того, стороною відповідача не надано доказів, які б підтверджували передачу ОСОБА_1 на зберігання підвіконників у кількості 16 штук у залі вільної боротьби.
Суд також звертає увагу, що 04.11.2020 року між КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» та ТзОВ «Компанія Алтех» було укладено договір №6-11/20 поставки товарів, відповідно до якого постачальник зобов'язується у 2020 році поставити покупцю товар, а саме: підвіконня внутрішнє 400 мм в кількості 18 штук та заглушки до підвіконня в кількості 18 шт., який було підписано в.о. директором коледжу Родак С.М.
Заяву від 22.10.2020 року підписав ОСОБА_2 та йому було відпущено підвіконники у кількості 18 шт. відповідно до накладної № 473 від 23.12.2020 року.
До посадових обов'язків заступника директора з адміністративно - господарчої роботи КЗ ЛОР «Львівський фаховий коледж спорту» належать: планування разом з інженером з ремонту ремонт приміщень, будівель, обладнання, здійснення контролю за якістю виконання та приймає роботи. З вказаними посадовими обов'язками ознайомлено ОСОБА_2 , і відповідно саме ОСОБА_2 організовує ремонт приміщень, здійснює контроль за якістю виконання та приймає виконані роботи, забезпечує училище меблями, господарським інвентарем, будівельним матеріалами тощо.
Суд також враховує пояснення допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 який повідомив, що у повноваження та межі матеріальної відповідальності ОСОБА_1 не входили підвіконники у залі вільної боротьби та йому такі не передавалися. Підвіконниками займалась господарська частина, відповідальною особою був ОСОБА_2 , заступник директора з господарської частини.
Допитай в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що особисто при огляді залу вільної боротьби не була. За збереження матеріальних цінностей мав відповідати заступник директора господарської частини ОСОБА_2 .
Допитай в якості свідка ОСОБА_1 повідомив, що з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність обладнання, яке знаходилось в спортивному залі, однак підвіконників на відповідальне збереження він не отримував. Крім того, підвіконники були поганої якості та були поламані і в гуртожитку і в школі та для їх заміни була створена спеціальна комісія.
Також, в ході судового розгляду був допитаний свідок ОСОБА_6 , який не надав суду належних пояснень щодо передачі ОСОБА_1 на відповідальне зберігання підвіконників, а лише повідомив, що позивач підписав договір про повну матеріальну відповідальність та як старший вчитель отримував доплату у розмірі 10 відсотків.
Верховний суд зазначив, що у трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов'язаний сам доводити свою невинуватість. Оскільки оспорюваний наказ не містить чітких формулювань суті та обставин допущеного проступку, відсутні докази вини позивача та наявності причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і неналежним виконанням покладених на позивача трудових обов'язків, тому не можна дійти однозначних висновків про доведення вини працівника у вчиненні дисциплінарного проступку і накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду трудових спорів», при розгляді судами справ щодо накладення дисциплінарних стягнень судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом для накладення стягнення, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховувались обставини, за яких вчинено проступок тощо.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17.01.2019 року у справі № 343/6/18.
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18) зазначено, що «ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності».
У постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 липня 2019 року у справі №487/1885/17 (провадження № 61-25009св18) вказано, що «підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця. Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов'язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов'язків без поважних причин. Тобто наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника».
Аналогічний висновок наведений і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 березня 2023 року у справі № 690/190/21 (провадження № 61-10261св22).
22 липня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/9493/17 зробив наступні висновки. Саме на роботодавцеві лежить обов'язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлено вину як одну із важливих ознак порушення трудової дисципліни. За відсутності вини працівника не може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.
Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно виявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 94 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч.1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин суд вважає, що оскаржуваний наказ виданий без всебічного, повного та об'єктивного з'ясування фактичних обставин, які є підставою для застосування дисциплінарного стягнення та з порушенням вимог КЗпП України щодо порядку притягнення до дисциплінарної відповідальності, тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає про наступне.
Щодо вимоги позивача про стягнення суми витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.133 ЦПК України).
Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч.1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так, згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009 правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.
Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч. 2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.
За змістом положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Так, на підтвердження аргументів про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу позивачем надано суду:
договір про надання правової допомоги від 21.01.2024 року №4/01/24, укладений між адвокатом Буловчак Х.Р. та ОСОБА_1 ;
додаток до договору про надання правової (правничої) допомоги №4/01/24 від 21.01.2024 року, відповідно до якого, за надання правової допомоги відповідно до умов договору про надання правової допомоги клієнт виплачує адвокату гонорар в сумі 17 000,00 гривень;
акт виконаних робіт про надання юридичних послуг, згідно договору про надання правової допомоги від 21.04.2024 року №4/01/24 від 30.04.2024 року;
З приводу наведеного приймається до уваги те, що суд не має права втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, в силу вимог процесуального закону суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Крім того, у п.154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
З огляду на наведене та приймаючи до уваги характер спірних правовідносин, складність справи, задоволення позовних вимог, співмірність понесених витрат із ціною позову, значення справи для позивача, вимоги розумності і справедливості, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, в розмірі 7 500 гривень. Зазначений розмір витрат на правову допомогу суд вважає належним та співмірним із характером правовідносин та складністю справи.
Керуючись ст.ст.2,4,76,81, 82,89,137,141, 263-265,268,300 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж спорту" про скасування наказу про оголошення догани - задоволити.
Визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж спорту» А.М. Окопного №275к від 10.10.2023 року про оголошення догани вчителю зі спорту ОСОБА_1 .
Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж спорту" на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.
Стягнути з Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж спорту" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 15 вересня 2025 року.
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський фаховий коледж спорту", код ЄДРПОУ: 02136962, адреса: 79026, м.Львів, вул. Княгині Ольги, 1.
Суддя Ванівський Ю.М.