Справа № 464/3376/25
пр.№ 2/464/1730/25
16.09.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,
секретар судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за договором позики №77214779 у розмірі 14618 грн. та понесені судові витрати.
Позов мотивує тим, що 21 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики №77214779. Згідно договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року відбулось переуступлення прав вимог, тобто ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», включно і до ОСОБА_2 . Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за договором позики №77214779 в розмірі 14618 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8618 грн. - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 3028 грн.
21 травня 2025 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 12 червня 2025 року.
12 червня 2025 року за клопотанням відповідача про надання можливості ознайомитися з матеріалами справи, розгляд справи відкладено на 15 липня 2025 року.
10 липня 2025 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача Квака В.В. на адресу суду надійшли письмові пояснення, за змістом яких останній вважає позов безпідставним, з огляду на наступне. У матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що відповідач отримував кошти від ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» або від ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів». Відсутні банківські квитанції, виписки з рахунків чи інші фінансові документи. Не підтверджено укладення електронного договору, позивач не довів, яким саме способом відповідач підписав електронний договір позики. Відсутні докази надсилання одноразового ідентифікатора або інших підтверджень ідентифікації відповідача. Верховний Суд у схожих справах зазначав, що без підтвердження факту використання одноразового ідентифікатора чи фінансового номера телефонa неможливо вважати, що договір укладено саме цією особою. В матеріалах справи немає доказів, що відповідач ознайомився та погодився з правилами і умовами надання фінансових послуг або тарифами. Ці правила не є частиною договору, якщо їх не підписано позичальником (правові позиції Великої Палати ВС). Роздруківки із сайту позивача не є належним доказом, бо зміст може змінюватися односторонньо. Також вказує, про неправомірне нарахування відсотків після закінчення договору. Договір укладено 21 жовтня 2021 року строком на 30 днів, після чого він завершив свою дію. Розрахунок позивача охоплює період 2023-2025 рр., тобто після закінчення строку дії договору. Верховний Суд зазначав, що право кредитодавця нараховувати проценти припиняється після закінчення строку кредитування. З огляду на наведене просить відмовити у задоволенні позову, розгляд справи проводити без участі відповідача та його представника.
Ухвалою суду від 15 липня 2025 року розгляд справи відкладено на 30 липня 2025 року, за клопотання представника позивача.
22 липня 2025 року від представника позивача на адресу суд надійшло клопотання про витребування доказів у АТ «Сенс Банк», а саме інформації щодо наявності у ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 карткового рахунку відкритого у АТ «Сенс Банк», станом на 21 жовтня 2021 року; щодо належності у ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1 карткового рахунку № НОМЕР_2 ; щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 21 жовтня 2021 року грошових коштів у розмірі 6000 грн. за кредитним договором №77214779.
28 липня 2025 року представник відповідача скориставшись системою «Електронний суд», подав до суду заперечення щодо клопотання про витребування доказів, з огляду на порушення строків, передбачених ч.2 ст.83, ч.1 ст.84 ЦПК України, при цьому представником позивача не наведено жодних обставин на обґрунтування неможливості подання такого клопотання та доказів у строк, що встановлений законом, а також подав додаткові пояснення у справі.
Також, 28 липня 2025 року представником позивача на адресу суду надіслано додаткові пояснення, в яких останній просить задоволити позов у повному обсязі, розгляд справи проводити у його відсутності. Зазначає, що 21 жовтня 2021 між ТОВ «І безпечне агенство необхідних кредитів» (первісним кредитором) та ОСОБА_2 укладено договір позики №77214779 у дистанційній електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему позикодавця. Позичальник пройшов реєстрацію, заповнив заявку, отримав на мобільний номер одноразовий ідентифікатор (смс-код) та ввів його на сайті, чим підписав договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який відповідно до ст.12 Закону «Про електронну комерцію» є аналогом власноручного підпису. Без виконання цих дій договір не був би укладений. Кошти за договором перераховані безготівково на банківську картку № НОМЕР_2 , зазначену самим позичальником. Відповідно до ст.ст.626, 628, 638, 1046, 1047, 1054 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання коштів, а коли кредитором є юрособа - у письмовій формі. Закон «Про електронну комерцію» прирівнює електронний договір до письмового, а Закон «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом, а електронний примірник із підписом є оригіналом. Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19 та від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 підтвердив, що кредитний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, має силу письмового, а надання позичальнику коштів і акцепт умов підтверджуються належними доказами. Позивач як правонаступник не володіє оригіналами касових чи меморіальних документів, оскільки вони зберігаються у банку, який здійснював переказ (п. 5 Положення НБУ про касові операції), проте факт перерахування коштів на картку позичальника підтверджено даними кредитора, а запит про детальні розрахунки й документи подано до первісного кредитора. Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості. Доказів про повернення кредитних коштів відповідач також суду не надав.
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 28 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 16 вересня 2025 року, у зв'язку з невиконанням ухвали суду про витребування доказів.
05 вересня 2025 року на адресу суду від АТ «Сенс банк» надійшла витребувана судом інформація.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав в повному обсязі та просить такий задоволити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте представник останнього подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просить в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з мотивів викладених у письмових поясненнях.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями ст.626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (п.3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.12, 13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Згідно ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Судом встановлено, що 21 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір позики №77214779, за умовами якого розмір позики складав 6000 грн., строк позики 30 днів, базова процентна ставка 1,99% фіксована, знижена процентна ставка 5,597%, процентна ставка за понадстрокове користування 2,7% орієнтовна загальна вартість позики 7074,60 грн.
Згідно п.1 договору позики, позикодавець зобов'язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позику та сплачувати проценти відповідно до умов договору, додатках до нього та правилах, тобто позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики протягом строку позики згідно з графіком платежів, або достроково.
Відповідно до п.4 договору проценти за договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
Згідно п.п.5.1 п. 5 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився за посиланням https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Договір підписаний ОСОБА_2 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 85dq6M1DBv.
З огляду на наведене, суд вважає необґрунтованими твердження сторони відповідача щодо не доведення факту укладення кредитного договору, оскільки такий договір був підписаний відповідачем ОСОБА_2 електронним підписом із одноразовим ідентифікатором, що відповідає зазначеним вище нормам, а також зазначений кредитний договір не визнаний судом недійсним, відтак в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
Згідно п.6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТзОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (на умовах ануїтету), за користування позикою позичальник сплачує товариству проценти у розмірі, визначеному у договорі позики.
Згідно з інформацією АТ «Сенс банк», наданою суду на виконання ухвали від 30 липня 2025 року, банківська картка № НОМЕР_2 відкрита на ім'я ОСОБА_2 . На зазначену банківську картку 21 жовтня 2021 року були зараховані грошові кошти в сумі 6000 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Згідно договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року відбулось переуступлення прав вимог, тобто ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», включно і до ОСОБА_2 .
Згідно п.1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора, прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту; прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Відповідно до витягу реєстру боржників №11 від 27 жовтня 2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14618 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8618 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №77214779 від 21 жовтня 2021 року заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» складає: 14618 грн., з яких: 6000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8618 грн. - сума заборгованості за відсотками.
За умовами статей 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
З огляду на викладене, оскільки умови договору позики №77214779 від 21 жовтня 2021 року, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 , відповідачем не виконано, право грошової вимоги за ним на підставі договорів факторингу перейшло до позивача, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача 6000 грн. суми заборгованості за основною сумою боргу.
Проте суд не може погодитися з розрахунком заборгованості за відсотками, з огляду на наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому, вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.
Так, пунктом 2.2. договору позики №77214779 від 21 жовтня 2021 року визначено, що кредит надається строком на 30 днів, тобто до 20 листопада 2021 року.
Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір позики матеріали справи не містять.
Суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитним договором №77214779 від 21 жовтня 2021 року у відповідності до ст.1048 ЦК України в межах строків кредитування, визначених в укладених між сторонами договорах.
Таким чином, виходячи із суми позики у розмірі 6000 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,99% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 30 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_2 по відсоткам за договором №77214779 від 21 жовтня 2021 року становить: 3582 грн. (6000 х 30 х 1,99% / 100% = 3582 грн.).
Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у розмірі 9582 грн. (6000 грн. тіло кредиту + 3582 грн. зменшені судом відсотки = 9582 грн.)
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у пропорційному розмірі - 1984 грн. 83 коп.
Керуючись ст.ст 2, 10, 12, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за договором позики №77214779 в розмірі 9582 грн. та 1984 грн. судового збору.
В решті вимог позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 16 вересня 2025 року.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК