15.09.25
Справа № 497/494/25
Провадження № 2/497/577/25
15.09.25 року Болградський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Раца В.А.,
при секретарі - Божевої І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Болграді заяву представника відповідача - адвоката Дімова Дмитра Петровича про відвід судді Раца В.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -
В провадженні судді Раца В.А. знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди. Предметом спору є відшкодування матеріальних збитків в розмірі 73 576,16 грн., які завдані позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення) за участю транспортного засобу Daewoo Sens, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та трактором Кий 141102, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2
15.09.2025 року представником відповідача - адвокатом Дімовим Д.П. по справі заявлено відвід, зокрема у заяві зазначено, що суддею Раца В.А. у справі про адміністративне правопорушення №497/2534/24 порушеної стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП було прийнято рішення про закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю у діях останньої складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. В тексті постанови від 05.12.2024 року зазначено, що наявні в матеріалах адміністративної справи докази, не дають підстав для однозначного висновку про допущення порушень ОСОБА_1 п.14.6 ПДР та її вини у вчиненні ДТП. Зазначенні обставини стали підставою для звернення до суду з зазначеним вище позовом. Тобто суд під головуванням судді Раца В.А. в справі про адміністративне правопорушення вже зробив висновок про невинуватість позивача, що унеможливлює його участь при розгляді справи в порядку цивільного судочинства.
Дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно частин 1 та 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
В Україні діє прецедентне право, як складова національної правої системи.
Так в положеннях ч.1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Частина 2 ст. 18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що для цілей посилання на Рішення та ухвали Суду та на ухвали Комісії суди використовують переклади текстів рішень Суду та ухвал Комісії (далі - переклад), надруковані у виданні, передбаченому в статті 6 цього Закону.
Відповідно до п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
У рішенні від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності .
У рішенні від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-Центр» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Можливо визначити критерій, що однією із процесуальних гарантій реалізації і ухвалення законних та обґрунтованих рішень є інститут відводу судді, який має на меті відсторонення від участі у справі судді, щодо неупередженості, якого є сумніви.
Важливим може визнаватись забезпечення у демократичному суспільстві довіри громадян до суду, справедливість та невідворотність судового рішення.
Європейський суд зокрема неодноразово нагадував, що будь-який служитель Феміди, щодо якого є підстави сумніватися в неупередженості, повинен усунутися від розгляду справи.
Вирішуючи заявлений відвід, суд з урахуванням вищезазначеного, вважає, що наведені в заяві обставини знайшли своє підтвердження, переконливо вказують на ту обставину, яка може викликати сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення заяви представника відповідача про відвід головуючого судді Раца В.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, оскільки суддею прийнято рішення щодо позивача в справі про адміністративне правопорушення, а саме щодо відсутності її вини у вчиненні ДТП, що стало підставою для звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Приймаючи до уваги викладене та керуючись ст.ст. 17,18 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 2, 5, 36, 40, 247, 258, 259, 260 ЦПК України, суд -
Заяву представника відповідача - адвоката Дімова Дмитра Петровича про відвід судді Раца В.А. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - передати до канцелярії суду для його перерозподілу в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.
Суддя В.А.Раца