Справа № 183/4797/25
№ 1-кп/183/1808/25
16 вересня 2025 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12025042350000436 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новомосковська Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Так, 02 квітня 2025 року, приблизно об 18 годині 00 хвилин ОСОБА_4 , проходив поблизу будинку №48 по вул. Гетьманська в м. Самар Дніпропетровської області, де в дворі на землі побачив два поліетиленові пакети з особистими речами, які належать ОСОБА_5 .
В цей момент ОСОБА_4 побачив, що в дворі на землі поблизу будинку №48 по вул. Гетьманська в м. Самар Дніпропетровської області знаходяться два поліетиленових пакети, та припускаючи, що всередині вказаних пакетів наявні речі, які мають матеріальну цінність, у останнього раптово виник прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаних пакетів разом з її вмістом, які належить ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій прямий умисел, у вказані дату та час ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку №48 по вул. Гетьманська в м. Самар Дніпропетровської області, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, скориставшись тим, що ОСОБА_5 відійшла та не контролює його дії та вони не помічені для оточуючих, таємно викрав два поліетиленові пакети, в середині якого знаходився мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A8+» моделі SM-A730F вартістю 2 784,33 гривні, разом з чохлом «книжка» «Neon Flip Cover», модель «EF-FA730» виробництво Корея вартістю 94,47 гривень та пам'яті microCD «Samsung 128 EVO Plus», вартістю 459,33 гривні, який належить потерпілій ОСОБА_5 , після чого покинув місце вчинення злочину, тим самим викрав вищевказане майно.
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно залишив місце вчинення злочину в подальшому розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 3 338 гривень 14 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред'явленому обвинуваченні. У скоєному він щиро кається.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_4 скоєно злочин, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред'явленої підозри, не виходячи за межі пред'явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.
Однак, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, шкода відшкодована шляхом повернення майна, потерпіла не наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
За таких обставин, з урахуванням наявності обставини, яка пом'якшує покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_4 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом'якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта, які складають 3 119,90 грн. (висновок експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/11325/3104-ТВ від 14.05.2025 року).
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Samsung Galaxy А8+» моделі SM-A730F разом з чохлом «книжка» «Neon Flip Cover», модель «EF-FA730» виробництво Корея та пам'яті micro CD «Samsung 128 EVO Plus» - залишити за належністю потерпілій ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 3 119 гривень 90 копійок.
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1