г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2524/25
Номер провадження 2/213/1352/25
16 вересня 2025 року місто Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючої судді Хмельової С.М.,
за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,
за участю представника позивача Щукіної А.
відповідачки ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, як органу опіки та піклування, поданої в інтересах дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 ,про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів,-
До Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області звернувся виконавчий комітет Інгулецької районної у місті ради з позовом до ОСОБА_1 про відібрання у неї малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відомості про батьків яких записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Місце проживання малолітніх дітей не зареєстровано.
Відповідачка має інвалідність з дитинства другої групи по психіатричному захворюванню тому не може в повній мірі та належним чином виконувати свої батьківські обов'язки. Більшість часу відповідачка з дітьми проживає у своєї знайомої ОСОБА_4 в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу. З 29.11.2023 по 29.04.2024 сім'я ОСОБА_1 перебувала під соціальним супроводом Криворізького міського центру зайнятості. В квітні 2025 року на засіданні комісії з питань взаємодії суб'єктів соціальної роботи з сім'ями, які опинились у складних життєвих обставинах. Ухвалено рішення про повторне взяття сім'ї відповідачки під соціальний супровід Криворізького міського центру соціальних служб.
Відповідно до усних пояснень мешканців будинку АДРЕСА_1 , де зареєстрована відповідачка, остання неналежним чином виконує батьківські обов'язки. Не проявляє до сина батьківської турботи, не забезпечує необхідного харчування та догляду.
Малолітній ОСОБА_5 перебував в КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» ДОР за заявою матері з діагнозом: затримка психо-мовного розвитку. Під час огляду лікарем новонародженого ОСОБА_3 за місцем мешкання ОСОБА_1 та її дітей, було з'ясовано, що умови перебування дітей не відповідають санітарним нормам, в квартирі брудно, немає запасу їжі, ОСОБА_1 не може належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, не розуміє та не виконує рекомендації сімейного лікаря.
З метою збереження життя та здоров'я дітей, на підставі рішення Інгулецької районної у місті ради від 08.05.2025, малолітніх дітей відповідачки було відібрано у неї та доставлено до КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» ДОР, де вони перебувають і на даний час.
Тому позивач просить суд ухвалити рішення, яким відібрати від громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітніх - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав; стягнути з відповідачки аліменти на утримання дітей в розмірі 1/ 3 частини з усіх видів її заробітку (доходу) та передати малолітніх дітей органу опіки та піклування виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради.
У судовому засіданні представник позивача - Щукіна А. підтримала позовні вимоги та викладені в позові обставити, надала пояснення аналогічні викладеним в позові обставинам. Зазначила, що відповідачка внаслідок психіатричного захворювання не може в повній мірі виконувати свої батьківські обов'язки щодо малолітніх дітей, чим створюється загроза для їх життя та здоров'я. Виконком Інгулецької районної у місті ради вважає за доцільне відібрання малолітніх дітей у відповідачки. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог.
12 травня 2025 року позивач звернувся із позовом до суду.
26 травня 2025 року надійшла відповідь щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки.
Ухвалою від 27 травня 2025 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження.
Ухвалою суду від 23 червня 2025 року задоволені клопотання позивача про виклик свідків та витребування доказів.
Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідачку, свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , що видно із копії її паспорта, долученого до позову (а.с.7-8). Остання є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14.03.2023 (а.с.11) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 29.04.2025 (а.с.9).
Як видно із Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, сформованого 29.04.2025, відомості про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України (а.с.10).
За відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади місце проживання відповідача ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.13), інформація щодо реєстрації місця проживання її дітей - відсутня (а.с.12).
Згідно з копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №796939 (дата повторного огляду 09.12.2022) ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з дитинства з 01.12.2022 безстроково (а.с.14).
Із листа Криворізького міського центру соціальних служб виконкому Криворізької міської ради від 08.03.2023 видно, що 08.01.2023 до них надійшло повідомлення від КНП «Криворізький міський клінічний пологовий будинок №1» КМР що ОСОБА_1 народила в їх закладі хлопчика, проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Жінка соціально не адаптована, є інвалідом 2 групи. 08.03.2023 фахівцем із соціальної роботу був здійснений візит за місцем мешкання ОСОБА_1 , однак потрапити до помешкання не вдалось, оскільки остання перебувала в пологовому будинку. Сусідка повідомила, що ОСОБА_1 проживає одна в двокімнатній квартирі. Де відсутнє газопостачання через борги. Зі слів сусідки ОСОБА_1 живе усамітнено, друзів та родичів не має, з біологічним батьком дитини стосунки не підтримує (а.с.18).
26 жовтня 2023 року складено акт обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначено, що санітарний стан житла задовільний, в наявності корпусні меблі, продукти харчування. На момент обстеження базові потреби дитини задоволені. Сім'я ОСОБА_1 потребує постійного контролю (а.с.25).
Як видно із листа КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» КМР від 07.11.2023, начальнику служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради повідомлено про те, що під наглядом лікаря перебуває дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір'ю. остання має ІІ групу інвалідності по психіатричному захворюванню. Має значні обмеження у спілкуванні, комунікації, зниженні пам'яті та не розумінню дій щодо рекомендацій стосовно дитини. Дитину виховує самостійно, близьких родичів не має, допомогу отримує від подруги, яка мешкає в с. Рахманово, де регулярно перебуває з дитиною. Просять визначити можливість перебування дитини з матір'ю, так як має місце загроза життю та здоров'ю дитини (а.с.22).
15.04.2025 до служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради надійшло повідомлення від КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» КМР про те, що в закладі задекларована родина ОСОБА_1 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 народила другу дитину та 10.04.2025 була виписана з лікарні. 11.04.2025 за місцем мешкання дитина оглянута лікарем. Встановлено, що умови перебування дітей не відповідають санітарним нормам: в квартирі брудно, дуже низька температура, ванна кімната в плісняві з великою кількістю брудного дитячого одягу. Діти перебувають в неналежних умовах, що загрожує їхньому життю та здоров'ю (а.с.19).
Відповідно до Акту обстеження умов проживання від 01.05.2025 року, складеного спеціалістом служби у справах дітей виконкому Інгулецької районної у місті ради та фахівцем із соціальної роботи КМЦСС, за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул. Чеботарьова, буд.10, встановлено, що ОСОБА_1 з двома малолітніми дітьми проживає в літній кухні, яка складається з однієї кімнати і коридору. Санітарний стан житла незадовільний, відсутні умови для проживання дітей, діти брудні та мають занедбаний вигляд. ОСОБА_1 на запитання спеціалістів не відповідає, суті зауважень не розуміє (а.с.24).
Із письмових пояснень ОСОБА_4 від 01.05.2025 слідує, що її знайома ОСОБА_1 не розуміє як доглядати за дітьми, повністю потребує сторонньої контролю, оскільки сама може зашкодити дітям (а.с.23).
Криворізьким міським центром соціальних служб виконкому Криворізької міської ради направлено лист від 07.05.2025 начальнику Служби у справах дітей виконкому Інгулецької міської ради, відповідно до якого зазначили, що родина ОСОБА_1 з квітня 2025 року перебуває під соціальним супроводом в Криворізькому міському центрі соціальних служб та 01.05.2025 головним спеціалістом служби був здійснений візит за адресою: АДРЕСА_3 , де мешкає ОСОБА_1 разом з дітьми у подруги ОСОБА_4 . На момент візиту було встановлено, що ОСОБА_1 проживає в літній кухні, де наявне одне маленьке ліжко, стіл, дров'яна піч для обігріву. В кімнаті відчувався запах диму, розкидане сміття, малолітні діти виглядали брудно, останні були забезпечені продуктами харчування в достатній кількості. Матері неодноразово надавались рекомендації щодо догляду за новонародженою дитиною. У ОСОБА_1 виникали труднощі із сприйняттям інформації, розуміння від отриманої інформації не проявляла (а.с.15).
Рішенням виконкому Інгулецької районної у місті ради від 08.05.2025 року №173 вирішено відібрати малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 (а.с.40).
Згідно з повідомленнями КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» ДОР від 08.05.2025, у вказаному закладі з 08.05.2025 перебуває ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлений батьківського піклування. Стан здоров'я: затримка психо-передмовного розвитку R62.0 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавлений батьківського піклування. Стан здоров'я: гіпоксично-ішемічна енцефалопатія, відновний період, синдром рухових порушень G93.9 (а.с.41, 42).
Рішенням виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №230 від 18.06. 2025 року визнано доцільним відібрання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_1 , без позбавлення її батьківських прав (а.с.43).
Із копії виписки із медичної картки ОСОБА_1 видно, що останній раз вона зверталась до лікаря психіатра 02.11.2022. Діагноз: помірно виражена дебільність (а.с.55-56).
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що є сімейним лікарем КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №6» КМР, відповідачка є її пацієнткою. Вона, соціальні служби, сусіди допомагали відповідачці, коли розуміли що вона саме з дітьми не справляється. Надавали гуманітарну допомогу. Діти проживали в поганих умовах, бруд, антисанітарія, холод, білизна не прана, посуд не митий, іграшок у дітей не було. Діти хворіли. Відповідачка грубо поводилася з сином ОСОБА_7 , той погано розмовляв, мав затримку у розвитку. Проте коли почав проживати у іншій родині, це позитивно на нього вплинуло. Відповідачка не може сама доглядати та виховувати дітей, їй постійно потрібна допомога.
Свідок ОСОБА_8 , яка є соціальним працівником, суду показала, що вже другий рік відвідує відповідачку та допомагає їй доглядати дітей, у побуті. Відповідачка не може без сторонньої допомоги та без контролю. Погано годувала дітей, умов для нормального проживання не має.
Свідок ОСОБА_9 , яка є фахівцем з соціальної роботи, суду показала, що відповідачка перебуває під її наглядом з 2023 року, коли ще завагітніла першою дитиною. Відповідачка має труднощі з вихованням дітей, ситуація з появою другої дитини погіршилася. Не може надати належний догляд, розвитком дітей не займається, базові потреби не забезпечує, не має мотивації до праці, з родичами не спілкується, батьки не допомагають, не може самостійно утримувати та виховувати дітей, постійно потрібна допомога. Коли дітей відібрали, на заплановані зустрічі запізнювалася, не проявляла уваги та ініціативи до дітей.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, поважати дитину.
Батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Згідно із Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Декларація прав дитини, прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Статтею 18 Конвенції про права дитини визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитини такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки та інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Отже, з урахуванням положень Конвенції про права дитини пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров'я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері єЗакон України «Про охорону дитинства». За змістом статей11,18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст.ст.150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватися батьківські права.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
ЄСПЛ зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним («Мамчур проти України», заява № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , будучи матір'ю малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок свого психічного стану не може в повній мірі здійснювати батьківські обов'язки, піклуватися про дітей та їх здоров'я, дбати про їх фізичний та духовний розвиток, матеріально утримувати дітей.
З метою захисту законних прав та найкращих інтересів дітей, збереження їх життя та здоров'я, оперативного реагування на повідомлення про загрозу їх життю та здоров'ю, виконкомом Інгулецької районної у місті ради №230 від 18.06.2025 року визнано доцільним відібрання малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від матері ОСОБА_1 .
Відповідно до ст.170 Сімейного кодексу України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім'ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.
Згідно з ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Відповідно до рішення виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради №173 від 08.05.2025 у відповідачки ОСОБА_1 відібрані її малолітні діти та тимчасово влаштовані до КП «Криворізький центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» ДОР. Такого рішення виконком дійшов через те, що ситуація, яка склалась в сім'ї ОСОБА_1 унеможливлює подальше перебування малолітніх дітей в її сім'ї та створює безпосередню загрозу їх здоров'ю та життю.
Визначальними підставами для відібрання дитини від матері серед іншого є випадки, що охоплюють ситуації, коли залишення дитини у матері є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання та ухиляння матері від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Така небезпека може випливати не лише із поведінки матері, а й із її особистих негативних звичок. Для відібрання дитини від матері достатня наявність ризику лише для життя, здоров'я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток та малолітній вік.
За наведених обставини, суд доходить висновку, що відповідачка, не усвідомлює в повній мірі свого обов'язку та ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків, не може забезпечити належні умови для проживання, виховання та здоров'я дітей.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про доцільність відібрання дитей у матері без позбавлення батьківських прав, оскільки це є єдиним способом захисту прав і якнайкращого забезпечення інтересів малолітніх дітей.
Відібрання дитини без позбавлення батьківських прав є тимчасовим заходом і відповідач, відповідно до частини 3 статті 170 СК України, не позбавлена можливості повернути дитину. Суд зауважує, що відібрання дитини у матері це санкція за невиконання батьківських обов'язків. Ця санкція є більш м'якою, порівняно з іншими, зокрема із позбавленням батьківських прав. Відібрання дитини не є крайнім і незворотним заходом.
Таким чином позовні вимоги відносно про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських правє обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.166 СК України - відповідачка не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини, а згідно зі ст.180 СК України - зобов'язана утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням вищевказаного, слід стягнути з відповідачки аліменти на утримання двох малолітніх дітей в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а оскільки позов було пред'явлено 13 травня 2025 року, то вони і мають бути стягнені саме з цього дня.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд вважає необхідним допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст. ст. 19, 150, 170, 182 СК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 223, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Виконавчого комітету Інгулецької районної у місті ради, як органу опіки та піклування, поданої в інтересах дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до ОСОБА_1 ,про відібрання малолітніх дітей без позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів -задовольнити.
Відібрати від громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , малолітніх ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 травня 2025 року, і до досягнення ними повноліття на користь опікуна, прийомних батьків, батьків-вихователів або дитячого навчально-виховного закладу, залежно від форми влаштування дітей.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Виконком Інгулецької районної у місті ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 50026, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, пл. Гірницької слави, буд.1, ЄДРПОУ 04052548.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Дата складення повного тексту судового рішення - 16 вересня 2025 року.
Суддя: С.М.Хмельова